Олексі́й Льво́вич Ри́бников (*17 липня 1945, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський і російський композитор. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1989). Народний артист Російської Федерації (1999). Лауреат міжнародних та громадських премій. Член Спілки композиторів (1969), Союзу кінематографістів (1979). Член Ради при Президентові РФ з культури і мистецтва та Комітету з премій Уряду Москви. Президент Національної премії та фестивалю «Музичне серце театру».

Фігурант бази даних центру «Миротворець» (незаконна гастрольна діяльність в окупованому РФ Криму, липень 2019)Центр «Миротворець»: Рибников Олексій Львович. У 2022 році підтримав військові дії РФ проти УкраїниКомпозитор Алексей Рыбников поддержал решение Президента РФ (17 мар. 2022)Композитор Алексей Рыбников поддержал решение Президента РФ (18 мар. 2022).

Біографія Народився у родині митців. Мати була художником-дизайнером, батько — скрипалем, що працював в оркестрі Олександра Цфасмана. Рибников почав пробувати себе як композитора вже в дитинстві: у 8 років написав кілька фортепіанних п'єс, в 11 — балет «Кіт у чоботях».

З 1956 по 1962 роки навчався в Центральній музичній школі при Московській консерваторії. У 1962—1967 вчився в Московській консерваторії за класом композиції А. І. Хачатуряна, яку закінчив з відзнакою 1967 року, а 1969 закінчив аспірантуру по класу цього ж музиканта.

З 1969 по 1975 рік Олексій Рибников викладав в Московській консерваторії на кафедрі композиції.

У 1979 році Олексій Рибников був визнаний Всесоюзним хіт-парадом найпопулярнішим композитором року і нагороджений премією за найкращу музику до кінофільму на Московському міжнародному кінофестивалі. В 1989 році загальний тираж проданих дисків з музикою А. Рибникова перевищив 10 мільйонів екземплярів.

В 1988 році Олексій Рибников заснував Виробничо-творче об'єднання «Сучасна опера» при Спілці композиторів СРСР. В 1992 році тут була представлена ​​публіці музична містерія А. Рибникова «Літургія оголошених».

В 1999 році Постановою Уряду Москви при Комітеті з культури Москви був створений Театр Олексія Рибникова.

З 26 липня 2010 року — член Патріаршої ради з культури (Російська православна церква)Состав Патриаршего совета по культуре.

2012 року на виборах в Президенти РФ був довіреною особою чинного прем'єр-міністра Володимира Путіна.

Живе і працює в Москві. Дружина — Тетяна, закінчила МДУ імені М. В. Ломоносова. Дочка — Анна, кінорежисер. Син — Дмитро, композитор, музикантКомпозитор Алексей Рыбников .

Творчість Автор музики до численних кінофільмів, мультфільмів, музичних спектаклів. а також камерної і симфонічної музики.

Мюзикли «Зірка і Смерть Хоакіна Мур'єти» («Звезда и Смерть Хоакина Мурьеты»), 1975 р., перша постановка на сцені театру Ленком −1976. Відновлено театром Рибникова в 2007 році «Юнона і Авось»: перша прем'єра пройшла в Храмі в Філях і спектакль називався «Авось» (1979), потім перша постановка в театрі в 1982 вже під назвою «Юнона і Авось». Прем'єра оновленої версії відбулася в липні 2009 року у Франції. «Літургія оголошених» («Литургия оглашенных»), 1983—1989. Перша постановка — 1992. «Буратіно», лібрето Софії Троїцької, тексти пісень Юрій Ентін, постановка Театру Олексія Рибникова в березні 2006 року. «Червона шапочка» («Красная Шапочка»), тексти пісень Юлій Кім, тексти інтермедій Олександр Рихлов, постановка Театру Олексія Рибникова в 2007—2008. «Війна і мир» за мотивами однойменного роману Л. Толстого, написан у 2011.

Фільмографія

Кінофільми

1966 — Вершник над містом 1968 — Три дні Віктора Чернишова 1969 — День і все життя 1971 — Острів скарбів 1972 — Без трьох хвилин рівно 1974 — Велика космічна подорож 1974 — Петро Мартинович і роки великого життя 1975 — Приголомшливий Берендеєв 1975 — Коли тремтить земля 1976 — Щоденник Карлоса Еспінол 1976 — Денний поїзд 1977 — Зникнення 1977 — Зворотний зв'язок 1977 — Вусатий нянь 1978 — Іванцов, Петров, Сидоров 1978 — Нові пригоди капітана Врунгеля 1978 — Йшов собака по роялю 1979 — Прийміть телеграму в борг 1979 — Чужа компанія 1980 — Вам і не снилося 1980 — Бажаю успіху 1980 — Нічна пригода 1980 — Політ з космонавтом 1980 — Крізь терни до зірок 1980 — Той самий Мюнхгаузен 1981 — Руки вгору! 1982 — Василь Буслаєв 1982 — Зірка і смерть Хоакіна Мур'єти 1982 — Мати Марія 1982 — Казки… казки… казки старого Арбату 1982 — Терміново... Таємно... Губчека 1983 — Карантин 1983 — Магістраль 1983 — Озирнись 1983 — Серафим Полубєс й інші мешканці Землі 1983 — Казка про Зоряного хлопчика 1984 — Віра, надія, любов 1984 — Нам не дано передбачити… 1984 — Прохіндіада, або Біг на місці 1984 — Шанс 1985 — Ось моє село... 1986 — Гонка століття 1986 — Русь споконвічна (2 серії) 1989 — Утамуй мої печалі 1991 — Цар Іван Грозний (інша назва — Князь Срібний) 1992 — Виховання жорстокості у жінок і собак 1992 — Тільки не йди… 1993 — Велика княгиня Єлисавета 1993 — Кодекс безчестя 1993 — Вирок 1993 — Я винен 2000 — Я винен — 2 2002 — Зірка 2003 — Життя одне 2003 — Ефект ірису (Вигнанець) 2004 — Апокриф: Музыка для Петра и Павла 2006 — Заєць над безоднею 2006 — Вовкодав з роду Сірих Псів 2006 — Андерсен. Життя без любові 2007 — Будинок на Англійській набережній 2007 — Батько 2007 — 1612 (Хроніки смутного часу) 2008 — Пасажирка 2009 — Поп

Телефільми та короткометражні фільми

1966 — Лелька (к/м, в кіноальманаху «Пробудження») 1974 — Єралаш 1975 — Пригоди Буратіно (2 серії) 1976 — Мушкетери 4 «А» 1976 — Еквілібрист 1976 — Про Червону Шапочку. Продовження старої казки (2 серії) 1979 — Діалог 1979 — Осіння історія (2 серії) 1979 — Той самий Мюнхгаузен (2 серії) 1979 — Уявний хворий 1980 — Шлях до медалей 1983 — Казка про Зоряного хлопчика 1983 — Юнона і Авось 1985 — Дороги Анни Фірлінг (4 серії) 1986 — Де народяться «Жигулі» 1989 — Чорний принц Аджуба 1989 — Ядерне століття (War and Peace in the Nuclear Age) (11 серій) 1990 — Ми (5 серій) 1993 — Розкол (9 серій) 2000 — Діти з безодні (США) (1 серія з 5) 2001 — Леді Бомж (Леді Бос) (10 серій) 2001 — З новим щастям — 2 (8 серій) 2002 — Леді Мер (16 серій) 2003 — Спас під березами (12 серій) 2003 — Північний сфінкс 2004 — Самара — містечко (4 серії) 2004 — Слова і музика 2005 — Справа про мертві душі (8 серій) 2008 — Брати Карамазови

Звання і нагороди Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1989) Народний артист Російської Федерації (1999) Лауреат Державної премії РФ (2002) Кавалер Почесного золотого Знаку «Суспільне визнання» (2005) Кавалер ордена Святого Благовірного князя Данила Московського (2005 р.) Кавалер ордена Дружби (2006) Лауреат Російської незалежної премії заохочення вищих досягнень літератури і мистецтва «Тріумф» (2007) Кавалер ордена Дягілєва (2007) Володар Міжнародної Громадської Премії в галузі меценатства і благодійництва «Добрий Ангел Миру» (2007) Орден Пошани (2010) Лауреат національних премій «Ніка», «Золотий Овен», «Золотий орел», «Кінотавр» в галузі кінематографії Кавалер ордена Орла

Примітки

Посилання Офіційний сайт