Вільям Белл Скотт (, 12 вересня 1811, Единбург - 22 листопада 1890, , неподалік Гервана, Південний Ершир) - британський художник, графік, поет і мемуарист. Син гравера Роберта Скотта та молодший брат майстра історичного живопису, Девіда Скотта.

Життєпис Народився сім'ї художників. Його батько, Роберт Скотт, був відомим гравером та графіком-пейзажистом, старший брат, Девід, також був живописцем. Перші художні уроки Вільям отримав від батька та брата, потім почав відвідувати академію Трасті в Единбурзі. Закінчив .

У 1837-1843 жив і працював у Лондоні, потім протягом 15 років викладав у художній школі в Ньюкаслі, де познайомився з Данте Габріелем Росетті та його родиною. Серед його друзів також були художник Джон Рескін і поет Алджерон Суінберн, який часто бував у будинку художника (Уільям написав його портрет).

У 1858 повернувся до Лондона, де в 1870 купив будинок у Челсі. У тому ж році було видано його книгу «Життя Альбрехта Дюрера», присвячене художнику.

Наприкінці 1850-х зав'язав тісні зв'язки з Еліс Бойд, власницею замку в Саут-Ерширі (Шотландія). Останні роки свого життя художник провів у цьому замку, займаючись створенням настінних зображень, що ілюструють поему короля Якова I Kingis Quair. Тут він і помер 22 листопада 1890.

Творчість Живопис Як живописець був близький прерафаелітам, на його творчість вплинуло мистецтво Данте Габріеля Росетті. Роботи художника знаходяться в лондонській галереї Тейт, Національній галереї Шотландії (Едінбург) та інших зборах.

Література Художник також є автором літературно-критичних творів «Спогади про Девіса Скотта» (Memoir of Davis Scott, 1850) та «Життя Альбрехта Дюрера» (Life of Albrecht Durer, 1870), а також п'яти віршованих збірок, які він проілюстрував власними. Видання «Поем» (1875) проілюстрував разом із Лоуренсом Альма-Тадема.

Він також залишив свої спогади про середовище прерафаелітів - Данте Габріеле Росетті, Джона Рескіна та інших художників, з якими перебував у дружбі або в близькому знайомстві. "Автобіографічні записки" (Autobiogr. Notes etc.) видані в Лондоні в 1892, вже після смерті їх автора.

Галерея

Примітки