414-та окрема бригада безпілотних систем (Україна)

414-та окрема бригада безпілотних систем , також відома як «Птахи Мадяра» — з'єднання у складі Сил безпілотних систем ЗСУ. Підрозділ вважається першим окремим формуванням безпілотних авіаційних систем у складі ЗСУ та одним із найрезультативніших підрозділів безпілотних систем Сил оборони України.

У 2022 році Роберт Бровді («Мадяр») створив групу «Птахи Мадяра», що згодом увійшла до складу 59-ї окремої мотопіхотної бригади. Підрозділ став ротою і спеціалізувався на застосуванні ударних безпілотників, систем РЕР і РЕБ, дистанційному мінуванні, патрулюванні, коригуванні вогню за допомогою безпілотників. У січні 2024 року роту розширили до 414-го батальйону і перевели до морської піхоти. У червні батальйон розширили до полку, а у грудні 2024 — до бригади. У лютому 2025 року частину включили до ініціативи «Лінія дронів» і передали до Сухопутних військ ЗСУ, а у вересні 2025 року вона завершила міжродовий перехід до Сил безпілотних систем.

Історія

Птахи Мадяра Підрозділ заснував український бізнесмен Роберт Бровді з позивним «Мадяр». 7 лютого 2022 року він приєднався до лав Сил територіальної оборони, до 206-го окремого стрілецького батальйону ТрО, де на початку вторгнення отримав посаду командира взводу та виконував бойові завдання в Ірпені, Бучі та Бородянці.

У квітні підрозділ перевели на Херсонський напрямок, де «Мадяр» вирішив займатись аеророзвідкою та створив «Птахи Мадяра». «Птахи Мадяра» займались розвідкою, патрулюванням, коригуванням вогню артилерії, застосуванням дронів-камікадзе та бомбардуванням.

У травні 2022-го оформилася окрема група аеророзвідників «Птахи Мадяра» чисельністю 26 осіб, які в той час працювали разом із 28-ю механізованою бригадою. У серпні 2022 року аеророзвідники зібрали один із перших FPV-дронів та почали експериментальне застосування ударних безпілотників проти живої сили й техніки противника; також на озброєння надійшли дрони зі скидами. Після завершення активних бойових дій на Херсонському напрямку підрозділ передислокували на Бахмутський напрямок.

Підрозділ узяв участь у битві за Бахмут. У складі 251-го батальйону ТрО, який перебував в оперативному підпорядкуванні ОСУВ «Хортиця», він вів бої в районі Бахмута, Опитного, Кліщіївки, Курдюмівки, Соледара, Берхівки, Красної Гори протягом 110 днів. За спогадами «Мадяра», була ситуація, коли за 4 доби вони силами однієї кулеметної обслуги ТрО і чотирьох екіпажів дронів відбили 16 зафіксованих атак вагнерівців, зупинивши їх на одному гектарі, який прозвали «кривавим». «Птахи Мадяра» отримали наказ на вихід у березні 2023 року.

У березні 2023 року тактичну групу «Птахи Мадяра» реорганізували в окрему роту ударних БпЛА та включили до 59-ї окремої мотопіхотної бригади. У період з березня по червень 2023 року рота виконувала бойові завдання в районах Первомайського, Авдіївки, Старомихайлівки, Красногорівки та Мар'їнки, поєднуючи аеророзвідку, коригування вогню та застосування ударних БпЛА і FPV-дронів, зокрема в районах Донецька, Пісків, Лозового та Ясинуватої.

З 13 червня до 1 жовтня 2023 року підрозділ у складі ОТУ «Донецьк» брав участь у контрнаступі Сил оборони України на півдні та сході України. РУБАК «Птахи Мадяра» виконував завдання з аеророзвідки, ураження цілей, дистанційного мінування, коригування вогню, а також радіоелектронної боротьби та радіоелектронної розвідки у взаємодії з 35-ю, 36-ю, 37-ю та 38-ю окремими бригадами морської піхоти. Підрозділ брав участь у боях за Урожайне та Старомайорське. За оприлюдненими результатами діяльності підрозділу за період контрнаступу, протягом 110 діб було уражено 514 ворожих цілей, з яких 309 — знищено.

З 3 жовтня 2023 року до 31 липня 2024 року РУБАК «Птахи Мадяра», який перебував в оперативному підпорядкуванні Командування морської піхоти ЗСУ, брав участь у бойових діях на лівобережжі Дніпра, зокрема в районі Кринок. У період жовтня 2023 — січня 2024 року підрозділ уразив 764 одиниці техніки противника, з яких 273 були знищені. Паралельно в підрозділі розгорнули напрям радіоелектронної розвідки та боротьби: за даними частини, на лівобережжі Дніпра у взаємодії з морською піхотою було виявлено понад 10 тисяч ворожих FPV-дронів, значну частину яких вдалося подавити. Застосування засобів відеоперехоплення сигналів FPV-дронів дало змогу виявляти точки їх запуску та ідентифікувати позиції операторів. Під час операцій на лівобережжі Дніпра в районі Кринок підрозділ також здійснив дистанційне встановлення близько 3,5 тис. протитанкових мін виробництва майстерні підрозділу «Цукрарня» із використанням безпілотників у секторі площею близько 72,5 км².

Окрема військова частина 16 січня 2024 року підрозділ було переведено зі складу 59 ОМПБр до Морської піхоти ЗСУ, а також розширено з роти до 414-го окремого батальйону ударних безпілотних авіаційних систем (414 ОБУБАС). Командиром батальйону став «Мадяр». За оцінкою видання «Фокус», «Птахи Мадяра» стали першою окремою частиною безпілотних авіаційних систем у складі ЗСУ.

З 28 травня до 17 липня 2024 року підрозділ «Птахи Мадяра» виконував бойові завдання на Харківському напрямку, зокрема для посилення Вовчанського угруповання та 13-ї бригади «Хартія» на напрямку Липців.

Наприкінці червня 2024 року «Мадяр» повідомив, що батальйон розширено до полку та реорганізовано, завдяки чому він отримав нові структурні елементи: підрозділ перехоплення та знищення БПЛА, підрозділ експериментальних безпілотних систем та підрозділ розробок і впровадження нових систем. З реорганізацією полк планував розвинути власні спроможності щодо навчання операторів, а також розгорнути власні легальні виробничі потужності. За даними «Укрінформу», упродовж першої доби після оголошення про набір було подано понад тисячу заявок. Паралельно здійснювалося формування внутрішніх підрозділів забезпечення, зокрема ремонтної бази безпілотних систем, навчальних і бойових підрозділів, а також напрямів радіоелектронної боротьби (РЕБ) і радіоелектронної розвідки (РЕР).

У липні—серпні полк перевели на найважчий Покровський напрямок, де було розгорнуто систему протидії ворожим безпілотникам «Купол Покровськ». За даними підрозділу, у період з липня 2024 року до травня 2026 року було здійснено понад 534 тисячі бойових вильотів, уражено понад 160 тисяч цілей, з яких понад 71 тисяча були знищені. Також повідомлялося про ураження понад 49 тисяч військовослужбовців противника. З серпня 2024 року до лютого 2025 року, а також у березні — серпні 2025 року підрозділ брав участь у бойових діях на території Курської та Бєлгородської областей Російської Федерації. Крім того, з листопада 2024 року «Птахи Мадяра» діяли на ділянці фронту поблизу Вугледара.

16 листопада 2024 року бійці «Птахів Мадяра» за допомогою дрона Vampire знищили на Покровському напрямку російський комплекс радіоелектронного придушення «Борисоглібськ-2», вартість якого оцінювали у $200 млн.

Формування 414-ї окремої бригади У грудні 2024 року було оголошено про трансформацію 414-го окремого полку ударних безпілотних авіаційних систем «Птахи Мадяра» у 414-ту окрему бригаду безпілотних систем ЗСУ. У цей період було завершено формування повноцінної бригадної структури з навчальною, виробничою та інженерною інфраструктурою. Підрозділ розгорнув ремонтну базу безпілотних систем, роту активних дій, окрему роту інструкторів, а також спеціалізовані школи операторів FPV-дронів, ударних бомбардувальників і фахівців радіоелектронної розвідки (РЕР). За словами «Мадяра», протягом перших днів після оголошення про розширення до бригади частина отримала майже 1400 заявок на понад 3000 вакансій. «Мадяр» наголошував, що діяльність частини не обмежувалася застосуванням розвідувально-ударних БпЛА: з розширенням планувалося наростити можливості у радіорозвідці, радіоелектронній боротьбі, застосуванні систем РЛС та ешелонованому контролі смуги відповідальності. Тоді ж було завершено формування бригадної структури з навчальною, виробничою та інженерною інфраструктурою, а наприкінці 2024 року розгорнуто систему протидії безпілотникам у районі Херсона — «Купол Херсон».

9 лютого 2025 року бригада, разом із 4 іншими частинами, увійшла до ініціативи Президента України «Лінія дронів», яка мала масштабувати досвід бойового застосування БпЛА на весь фронт.

Із лютого до травня 2025 року бригада в рамках ініціативи «Лінія дронів» набрала більше нових екіпажів, ніж деякі старі частини за три роки війни. Як наслідок, у ці місяці бригада лідирувала у рейтингу уражених цілей «єБали» (також відомому як «Армія Бонус»), побудованому на основі системи ситуаційної обізнаності «Дельта»; на травень 2025 року її показники втричі перевищували рівень на момент запровадження балів. За підсумками 2025 року бригада «Птахи Мадяра» посіла перше місце за показниками ефективності в межах програми «Армія дронів. Бонус».

Перехід до Сил безпілотних систем 3 червня 2025 року командира бригади Роберта «Мадяра» Бровді було призначено командувачем Сил безпілотних систем ЗСУ. 18 червня новим командиром 414-ї бригади став молодший лейтенант Андрій Клименко («Кліма»). За даними бригади, «Кліма» став першим у сучасній історії ЗСУ командиром бригади у званні молодшого лейтенанта; до призначення він заснував і очолював ударний підрозділ БпЛА «Кліма-Team», був добровольцем із перших днів повномасштабного вторгнення і пройшов шлях від стрільця ТрО до командира бригади, а у мирному житті був абсолютним чемпіоном світу з тхеквондо ITF (2017).

11 червня 2025 року підрозділ увійшов до новоствореного Угруповання Сил безпілотних систем, яке об'єднало частини «Лінії дронів» і Сил безпілотних систем. На початку вересня 2025 року командувач СБС «Мадяр» повідомив, що бригада завершила міжродовий перехід із Сухопутних військ до Сил безпілотних систем і невдовзі збільшиться вдвічі. 3 вересня 2025 року офіційно оголошено про входження бригади до складу Сил безпілотних систем. 15 жовтня 2025 року чисельність бригади було збільшено приблизно вдвічі — до 12 батальйонів.

5 грудня 2025 року Указом Президента України командиру бригади Андрієві Клименку присвоєно звання Героя України. 6 грудня 2025 року, з нагоди Дня Збройних Сил України, Верховний Головнокомандувач Володимир Зеленський вручив бойовий прапор 414-й бригаді.

11 червня 2026 року, у День Сил безпілотних систем, Указом Президента України № 486/2026 бригаду відзначено почесною відзнакою «За мужність та відвагу»; окремим указом № 487/2026 таку саму відзнаку отримав 1-й окремий центр БпС СБС.

Глибинні ураження 9-го батальйону «Кайрос» З 2025 року окремий напрям діяльності бригади — глибинні удари по військових та інфраструктурних об'єктах на території Російської Федерації й тимчасово окупованих територіях, які виконує 9-й батальйон «Кайрос» у взаємодії з 1-м окремим центром СБС, 412-ю бригадою «Nemesis», 413-м полком «Рейд» та іншими складовими Сил оборони.

У ніч на 30 травня 2026 року пілоти «Кайроса» спільно з 413-м полком «Рейд» за координації новоствореного Центру глибинного ураження СБС атакували військові табори та полігони 3-ї, 35-ї та 36-ї армій РФ на глибині 70—100 км від лінії фронту. Наприкінці грудня 2025 року СБС повідомили, що за рік 1-й окремий центр, «Кайрос» і група «ГРАФ» уразили понад 350 стратегічних об'єктів на глибині до 1500 км.

У 2026 році батальйон неодноразово повідомляв про ураження засобів ППО, радіолокаційних станцій та нафтопереробної інфраструктури. Зокрема, пілоти «Кайроса» вражали комплекси «Тор», «Бук», «Панцир», радіолокаційні станції зі складу комплексів С-300/С-400, бази розміщення ОТРК «Іскандер» у Криму та нафтопереробний завод у Туапсе. У квітні 2026 року батальйон долучився до ударів по нафтопереробному заводу «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез» у Кстові, а 18 червня 2026 року — до масованої атаки на Московський нафтопереробний завод у районі Капотні разом із підрозділами ССО, СБУ та ГУР МО. Того ж тижня «Кайрос» уразив газові компресорні станції в Криму під час скоординованої операції СБС, у якій загалом було уражено понад 30 цілей у глибокому тилу.

Виробнича база «Цукрарня»