Сатерн-рок (, ) — музичний стиль, що з'явився в США наприкінці 1960-х років.
Історія
Сатерн-рок — це музичний стиль, який поєднував рок-н-рол, блюз-рок, кантрі-музику, бугі-вугі, та відзначався довгими імпровізованими джемами, характерними для Cream або Grateful Dead. Першим сатерн-роковим гуртом вважаються The Allman Brothers Band, що 1969 року підписали контракт з лейблом Capricorn Records. Продюсер Філ Волден, який до цього працював з Отісом Реддінгом, зробив ставку на рок-гурти Півдня США, і після братів Оллменів також підписав колектив , гурт Елвіна Бішопа та декілька схожих виконавців.
The Allman Brothers стали прикладом для наслідування для інших тогочасних гуртів південних штатів, хоча й мали неоднорідне музичне наповнення. Так, The Allman Brothers мали двох гітаристів та двох барабанщиків, і були ближчими до рок-н-ролу та кантрі. Lynyrd Skynyrd грали важчу та гучнішу музику, ближчу до творчості Rolling Stones, маючи в складі трьох соло-гітаристів. Колективи , та надихалися блюзом та бугі-вугі, — свінгом, — соулом, Atlanta Rhythm Section — музикою кантрі, та Dixie Dregs — джаз-роком. Неформальним гімном стилю була пісня Чарлі Деніелса «», що містила численні відсилання до тогочасних сатерн-рокових гуртів.
На початку 1980-х років популярність сатерн-року зійшла нанівець, на користь класичного року та формату . Попри спроби назвати нові гурти альтернативного року, такі як R.E.M., «новими сатерн-рокерами» (), ця назва так і не прижилася. Проте елементи сатерн-року зберігалися в рок-музиці й надалі, наприклад, у творчості гуртів та .
Примітки