Карл Дайльманн-молодший (; 22 квітня 1894, Дортмунд — 12 січня 1985, Бад-Бентгайм) — німецький льотчик-ас і підприємець, лейтенант Імперської армії.
Біографія Син підприємця Карла Дайльманна (1866—1936), засновника гірничої і будівельної компанії Carl Deilmann Bergbau und Tiefbau в Дортмунді. Учасник Першої світової війни, спочатку служив в кавалерії. У вересні 1914 року розпочав службу в авіації. З жовтня 1914 року літав у складі польового льотного дивізіону, пізніше — 52-го, а в 1915 році — 58-го льотного дивізіону. Офіційно визнано, що Дайльманн здобув перші дві перемоги в період з 14 лютого по 15 вересня 1916 року під час служби в 30-й ескадрильї 5-ї бомбардувальної ескадри Верховного командування сухопутних військ. 15 вересня 1916 року переведений у нещодавно сформовану 6-ту винищувальну ескадрилью, де служив до 17 серпня 1917 року, коли здобув свою останню, шосту перемогу (ще одна перемога залишилаь непідтвердженою). У вересні-жовтні 1917 служив у 244-му льотному дивізіоні, після працював на посаді інструктора.
ПІсля війни вивчав гірничу справу і політологію в Тюбінгені та Берліні. В Тюбінгені Дайльманн став членом студентського корпусу «Ренанія». Після складання іспиту асессора в 1922 році став виконавчим директором сімейної компанії, а після смерті батька в 1936 році очолив компанію. Дайльманн зарекомендував себе на міжнародному рівні як визнаний експерт з будівництва морозильних шахт і сучасних методів розширення. Під його керівництвом були побудовані численні шахти в Рурській області, на Уралі, у Венесуелі, на Сицилії та у Франції. Окрім цього, Дайльманн зробив внесок в буріння нафтових свердловин в Емсланді, а також відкриття там покладів природного газу. В 1946 році переніс штаб бурових робіт з Дортмунда в Бад-Бентгайм.
Звання
Єфрейтор (листопад 1914) Унтерофіцер (січень 1915) Лейтенант (15 вересня 1916)
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу (17 липня 1915) 1-го класу (10 липня 1916) Почесний хрест ветерана війни з мечами Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», командорський хрест (1954) Земельна медаль Нижньої Саксонії Орден «За заслуги перед землею Нижня Саксонія», великий хрест Заслуг Почесний доктор Берлінського вищого технічного училища (1955) Почесний член студентського корпусу «Ренанія-Тюбінген» (1984)Gösta Dahmen, Rainer Assmann: Die Tübinger Rhenanen, 5. Auflage (2002), S. 70f.
Література
Фрэнкс Н., Бейли Ф., Гест Р. Германские асы Первой мировой войны 1914-1918. Статистика побед и поражений. Справочник (пер. с англ. А. Жукова). - М.: Эксмо, 2006. - 416 с.: ил. ISBN 5-699-146067 The Aces and Fighter Units of the German Air Service, Naval Air Service and Flanders Marine Corps 1914-1918 by Norman L. R. Franks, Frank W. Bailey, Russell Guest; Grub Street the Basement, 1994 Deutsche Corpszeitung 75 (1974), S. 191–193
Примітки