Якоб Крістоф Лебло́н або Жак Ле Блон (; Франкфурт-на-Майні, 2 травня 1667 — 16 травня 1741, Париж) — німецький гравер і графік. Винахідник техніки трьох- та чотирьохкольорового друку гравюр у стилі меццо-тинто, використовуючи кольорову модель RYB, попередника сучасних систем RGB та CMYK. Для створення кольорового зображення використовувалися три або чотири металеві пластини (по одній на окремий колір), щоб отримати відбитки з широким спектром кольорів. Винаходи Леблона заклали основи сучасного кольорового друкуЩелкунов М. І. Іскусство книгодрукування в його історичному розвитку Юрайт, 2022, с. 267, стор. 126—127 .

Біографія

Батько Леблона походив з гугенотів, які втекли з Франції від переслідувань католиків у 1576 році і оселилися у Франкфурті-на-Майні. Його дід Крістоф Леблон одружився з Сюзанною Барбарою Меріан, дочкою художника і гравера Маттеуса Меріана. Є відомості, що у молодості Леблон навчався у швейцарського художника та гравера Конрада Фердинанда Маєра у Цюриху, проте документальних підтверджень цьому немає.

Загалом вважається, що у 1696—1702 роках Леблон провів тривалий час у Рим, де навчався у художника Карла МараттиАрнольд Губракен Кристофсель Ле Блон, Філіп Роос Біографія, De groote schouburgh der Nederlantsche konstschilders en schilderessen, 1718, Цифрова бібліотека голландської літератури. Там він познайомився з голландським художником і гравером , який створив обширну роботу з видами давнини Рима, опубліковану після його смерті в 1708 році та містять портрет Овербека, який приписують ЛеблонуБ. Ван Овербек (1708). Reliquiae antiquae urbis Romae, 3 томи. Амстеледам: Видавництво Іоанна Крелліуса

У 1707 році Ле Блон видав невелику публікацію голландською мовою про форми людського тілаJ.-C. Le Blon Generaale proportie voor de onderscheidene lengte der beelden, Амстердам, — 1707. Відомо, що у 1708 і 1709 роках він проводив у Амстердамі експерименти зі змішуванням фарб, а у 1710 році виготовив перші кольорові відбитки з жовтих, червоних і синіх пластинO.M. Lilien Jacob Christoph Le Blon, 1667—1741: Inventor of Three- and Four Colour Printing / Hiersemann, Stuttgart, — 1985. У Амстердамі він познайомився з Арнольдом Хубракеном, який цитував його як джерело інформації про німецьких художників для своєї книги «Schouburg», опублікованої уже після смерті Хубракена в 1718 році. Дружина Ле Блона померла у 1716 році, і у 1717 році він переїхав до Лондон, де отримав королівські патенти на трикольоровий друк та трикольорове гобеленове ткацтво. Для створення гобеленів Леблон використовував змішування волокон білого, жовтого, червоного, синього і чорного кольорівLowengard S. Jacob Christoph Le Blon's system of three-color printing and weaving The Creation of Color in the 18th century Europe, Columbia University Press, New York, — 2006. Для друку використовувалися три різні пластини для інталю, на які наносилися фарби різних кольорів.

Винахід кольорового друку

Відкриття Ісааком Ньютоном розкладання сонячного спектра на сім основних кольорів дало змогу граверам отримувати всі кольори в тисячах відтінків шляхом змішування трьох основних фарб — синьої, жовтої і червоної, і створило основу для кольорового друку.

Леблон першим використовував відкриття Ньютона, створюючи з початку XVIII століття естампи, виконані технікою акватинта в три фарби на трьох мідних пластинах, методом інталю, отримуючи в результаті ефект кольорового зображення. Іноді Леблон використовував і четверту пластину для гілеошування чорною фарбою, створюючи декори з рамок різних форм — прямолінійних, овальних та інших вишуканих форм. Для збільшення контрастності та створення яскравих білих областей зображення, Леблон іноді додавав на пластини свинцеві білила.

Леблон спочатку в Нідерландах, а потім у Лондоні просував і поширював розроблену ним техніку — він видав дві книги — перша, випущена в Лондоні у 1725 році, написана ним самим з додаванням зразків його кольорових гравюрJo. Chrlst. Le Blond Il colorito or the harmony of colours, англійською та французькою мовами, друга була видана в Парижі у 1756 році, доповнена і з додаванням зразків змішування трьох основних фарб.

У першій книзі Леблона стверджувалося, що «мистецтво змішування кольорів… у живописі може зображувати всі видимі об'єкти трьома кольорами: жовтим, червоним і синім; бо всі кольори можуть бути складені з цих трьох, які я називаю примітивними». Леблон також повідомляв, що «червоний і жовтий утворюють помаранчевий, червоний і синій — пурпурно-фіолетовий, а синій і жовтий — зелений».

У другій книзі Леблон пояснював, як отримати на відбитку різні кольори, змішуючи три основні фарби, при цьому Леблон відзначав як необхідну умову те, що фарби повинні бути прозорими, інакше при накладанні верхня фарба перекриє нижні.

Час роботи в Лондоні Леблон виконав кілька десятків тиражів трьох- і чотирьохкольорових зображень, які протягом певного часу користувалися попитом в Англії та на континенті. Однак з часом продажі стали падати, і у 1735 році Леблон переїхав до Парижа. У останні роки життя Леблон випустив серію гравюр, що демонструють різні етапи друкарського процесу, наприклад, портрет французького кардинала де ФлеріR. G. Kuehni, A. Schwarz Color Ordered, Chapter 9 Technical color systems, New York: Oxford University Press, — 2008. У 1740 році він розпочав роботу над серією анатомічних гравюр, на яку у нього був значний список підписників. Після смерті у 1741 році в Парижі він залишив єдиною спадкоємцем 4-річну дочку Маргариту. Детальний опис робіт Леблона був опублікований у 1756 році , який дружив з ним у останні роки його життя в ПарижіAntoine Gautier de Montdorge L'art d'imprimer les tableaux. Traité d'apres les écrits, les opérations et les instructions verbales de J.-C. Le Blon, Paris: Mercier. — 1756.

Метод Леблона вимагав досвіду розкладання кольорового зображення на припущені первинні хроматичні складові та розуміння ефектів накладання друкарських фарб у певних областях, для чого потрібна була тривала робота методом проб і помилок. Процес Леблона після його смерті почав практикуватися во Франції, а на початку-середині XIX століття перетворився в хромолітографію. Однак потрібна була методика об'єктивного розділення зображення на кольорові складові, що стало можливим із винайденням кольорової фотографії в другій половині XIX століття та півтонового друку наприкінці XIX століття.

Гравюри

Примітки

Література

O.M. Lilien Jacob Christoph Le Blon, 1667—1741: Inventor of Three- and Four Colour Printing / Hiersemann, Stuttgart, — 1985 J. C. Le Blon (бл. 1725). Coloritto, or the harmony of colouring in painting: reduced to mechanical practice (with parallel French text), London Le Blon J. С. L'Art d'Imprimer les Tableaux: Traité d'Après les Ecrits, les Opérations Et les Instructions Verbales, Forgotten Books, p. 200, — 1756 R. G. Kuehni, A. Schwarz Color Ordered, Chapter 9 Technical color systems, New York: Oxford University Press, — 2008