Модель Рубікону — модель фаз дії, розроблена Гайнцем Гекхаузеном і Пітером Голвітцером у межах когнітивної психології для опису окремих кроків на шляху ухвалення рішення і досягнення мети. Модель Рубікону «визначає чіткі межі між мотиваційною та діяльнісною фазами». Перша межа «відокремлює мотиваційний процес передрішучої фази від вольових процесів пострішучої фази»A Achtziger; PM Gollwitzer (2010). "Chapter 11: Motivation and volition in the course of action". In J. Heckhausen; H. Heckhausen (eds.). Motivation and action (PDF) (Paperback 2nd ed.). Cambridge University Press. pp. 272–295. .. Інша межа — це межа між ініціацією та завершенням дії. Пізніше іншими дослідниками була запропонована модель саморегуляторного зворотного зв'язку, що включає ці інтерфейси, як показано на рисунку.

Назва Назва моделі походить з історії про те, як Цезар перейшов річку Рубікон. Автори моделі вважають, що кожна дія містить у собі таку точку неповернення — Рубікон — при переході від постановки мети до її реалізаціїLyn Corno (1993). "The Best-Laid Plans: Modern Conceptions of Volition and Educational Research". Educational Researcher. 22 (2): 14–22. . . S2CID 30835158.. Цій точці неповернення відповідає розділова лінія між підготовчою і преакціональною фазами. На цьому етапі ухвалюється остаточне рішення і вся енергія спрямовується на єдино важливу мету. Ця мета вже незаперечна, вона визначає майбутні дії, а альтернативні цілі відкидаються.

Тло Людська дія координує такі аспекти людської поведінки, як сприйняття, мислення, емоції та навички, щоб класифікувати цілі як досяжні чи недосяжні, а потім долучатися чи відмовлятися від спроб досягти цих цілей. За словами ГекхаузенівJ Heckhausen; H Heckhausen (2010). "Chapter 1: Motivation and action: Introduction and overview". In J. Heckhausen; H. Heckhausen (eds.). Motivation and action (Paperback 2nd ed.). Cambridge University Press. pp. 1–9. ., «дослідження, засновані на моделі фаз дії „Рубікон“, надали безліч емпіричних доказів того, що психічні та поведінкові ресурси організовуються саме таким чином». Залучення та відмова від цілей впливає на особистий дистрес через недосяжність цілей. «Маючи нові цілі та знову залучаючись до цих нових цілей, людина може зменшити дистрес... водночас продовжуючи отримувати відчуття мети в житті, знаходячи інші цінні заняття»C Wrosch; ME Scheier; GE Miller; R Schulz; CS Carver (December 2003). "Self-regulation of unattainable goals: Goal disengagement, goal reengagement, and subjective well-being" (PDF). Personality and Social Psychology Bulletin. 29 (12): 1494–1508. . . S2CID 16497537..

Див. також

Когнітивна психологія Відтерміноване задоволення Мотивація Самоконтроль

Примітки