Якісне дослідження — це тип дослідження, метою якого є збір і аналіз нечислових (описових) даних, щоб отримати розуміння соціальної реальності людей, включаючи розуміння їхніх поглядів, переконань і мотивації. Цей тип дослідження зазвичай включає глибинні інтерв'ю, фокус-групи або спостереження з метою збору даних, багатих на деталі та контекст. Якісне дослідження часто використовується для вивчення складних явищ або для розуміння досвіду та поглядів людей на певну тему. Це особливо корисно, коли дослідники хочуть зрозуміти значення, яке люди надають своєму досвіду, або коли вони хочуть розкрити глибинні причини поведінки людей. Якісні методи включають етнографію, теорію обґрунтовування, аналіз дискурсу та інтерпретаційний феноменологічний аналіз. Якісні методи дослідження використовувалися в соціології, антропології, політології, психології, комунікації, соціальній роботі, фольклорі, освітніх дослідженнях, інформатиці та дослідженнях програмної інженерії.

Тло Якісні дослідження ґрунтуються на кількох напрямках філософської думки та розглядають аспекти людського життя, включаючи культуру, самовираження, переконання, мораль, життєвий стрес та уяву.Wertz, Charmaz, McMullen. «Five Ways of Doing Qualitative Analysis: Phenomenological Psychology, Grounded Theory, Discourse Analysis, Narrative Research, and Intuitive Inquiry». 16-18. The Guilford Press: March 30, 2011. 1st ed. Print. Сучасні якісні дослідження зазнали впливу ряду галузей філософії, наприклад, позитивізму, постпозитивізму, критичної теорії та конструктивізму.Guba, E. G., & Lincoln, Y. S. (2005). «Paradigmatic controversies, contradictions, and emerging influences» In N. K. Denzin & Y. S. Lincoln (Eds.), The Sage Handbook of Qualitative Research (3rd ed.), pp. 191—215. Thousand Oaks, CA: Sage. Історичні переходи або «моменти» в якісних дослідженнях разом із поняттям «парадигм» (Дензін і Лінкольн, 2005) здобули широку популярність упродовж останніх десятиліть. Проте деякі вчені стверджують, що прийняття парадигм може бути контрпродуктивним і призвести до меншої філософсько-заангажованої спільноти. У зв'язку з цим Пернекі запропонував альтернативний спосіб реалізації філософських проблем у якісному дослідженні, щоб дослідники могли підтримувати необхідну інтелектуальну мобільність та еластичність.

Підходи до опитування Використання некількісного матеріалу як емпіричних даних зростає в багатьох сферах соціальних наук, включаючи науки про навчання, психологію розвитку та культурну психологію. Кілька філософських і психологічних традицій вплинули на підходи дослідників до якісного дослідження, включаючи феноменологію, соціальний конструкціонізм, символічний інтеракціонізм і позитивізм.

Філософські традиції Феноменологія відноситься до філософського дослідження структури свідомості індивіда і загального суб'єктивного досвіду. Підходи до якісного дослідження, засновані на конструкціонізмі, такі як теорія обґрунтовування, звертають увагу на те, як суб'єктивність як дослідника, так і учасників дослідження може вплинути на теорію, яка розвивається в результаті дослідження. Символічний інтеракціоністський підхід до якісного дослідження досліджує, як індивіди та групи розвивають розуміння світу. Традиційні позитивістські підходи до якісного дослідження прагнуть до більш об'єктивного розуміння соціального світу. На дослідників якості також вплинули соціологія знання та роботи Альфреда Шюца, Пітера Л. Бергера, Томаса Лукмана та Гарольда Ґарфінкеля.

Більш пізні філософські внески в якісне дослідження (Pernecky, 2016) охоплювали такі теми, як скептицизм, ідеїзм, ідеалізм, герменевтика, емпіризм і раціоналізм, а також познайомили якісну спільноту з різними реалістичними підходами, які доступні в широкому філософському спектрі якісної думки. Пернекі також має справу з деякими знехтуваними областями якісних досліджень, такими як соціальна онтологія, і виходить на нові території (наприклад, квантову механіку), щоб стимулювати більш сучасну дискусію про загальні якісні проблеми, такі як абсолютизм і універсалізм.

Джерела даних Якісні дослідники використовують різні джерела даних, щоб зрозуміти тему, яку вони вивчають. Ці джерела даних включають стенограми інтерв'ю, відео соціальних взаємодій, нотатки, усні звіти та артефакти, такі як книги чи твори мистецтва. Метод кейс-стаді є зразком переваги якісних дослідників щодо глибини, деталей і контексту. Тріангуляція даних також є стратегією, яку використовують у якісних дослідженнях. Автоетнографія, вивчення себе, є якісним методом дослідження, у якому дослідник використовує свій особистий досвід для розуміння проблеми.

Теорія обґрунтовування — це індуктивний тип дослідження, заснований на («обґрунтованому») дуже уважному розгляді емпіричних спостережень, які дає дослідження.Glaser, B., & Strauss, A. (1967). The discovery of grounded theory: Strategies for qualitative research. Chicago: Aldine. Тематичний аналіз передбачає аналіз шаблонів значення. Аналіз розмов в основному використовується для аналізу усних розмов. Біографічні дослідження пов'язані з реконструкцією історій життя на основі біографічних наративів і документів. Наративне дослідження вивчає наративи, які люди використовують для опису свого досвіду.

Збір даних Якісні дослідники можуть збирати інформацію за допомогою спостережень, конспектування, інтерв'ю, фокус-груп (групових інтерв'ю), документів, зображень і артефактів.Marshall, Catherine & Rossman, Gretchen B. (1998). Designing Qualitative Research. Thousand Oaks, CA: Sage. Murphy, E; Dingwall, R (2003). Qualitative methods and health policy research (1st edition). Routledge (reprinted as an e-book in 2017).

Інтерв'ю  Дослідницькі інтерв'ю є важливим методом збору даних у якісних дослідженнях. Інтерв'юер, як правило, є професійним або оплачуваним дослідником, іноді навченим, який ставить питання респонденту в чергуванні серії зазвичай коротких запитань і відповідей, щоб отримати інформацію. Порівняно з чимось на кшталт письмового опитування, якісне інтерв'ю забезпечує значно вищий ступінь інтимностіSeidman, Irving. Interviewing as Qualitative Research: A Guide for Researchers in Education and the Social Sciences. Teachers College Press, 1998, pg.49, учасники часто розкривають особисту інформацію своїм інтерв'юерам у реальному часі, віч-на-віч. Таким чином, ця техніка може викликати низку значущих почуттів і переживань в тих, хто бере інтерв'ю. Соціологи Бредаль, Стефансен і Бьорнхольт визначили три «орієнтації учасників», які вони описали як «розповідь для себе», «розповідь для інших» і «розповідь для дослідника». Вони також припустили, що ці орієнтації передбачають «різні етичні контракти між учасником і дослідником».

Включене спостереження У включеному спостереженні етнографи отримують розуміння культури, безпосередньо беручи участь у діяльності культури, яку вони вивчають.Lindlof, T. R., & Taylor, B. C. (2002) Qualitative communication research methods: Second edition. Thousand Oaks, CA: Sage Publications, Inc. Спостереження учасників виходить за межі етнографії та в інші галузі, включаючи психологію. Наприклад, навчившись бути медичним працівником медичної допомоги та ставши учасником спостерігача за життям медичних працівників, Палмер вивчав, як медичні працівники справляються зі стресом, пов'язаним із деякими жахливими надзвичайними ситуаціями, з якими вони мають справу.

Рекурсивність У якісних дослідженнях ідея рекурсивності стосується емерджентного характеру дизайну дослідження. На відміну від стандартизованих методів дослідження, рекурсивність втілює ідею про те, що якісний дослідник може змінити дизайн дослідження на етапі збору даних.

Рекурсивність у процедурах якісного дослідження відрізняється від методів, які використовують вчені, які проводять експерименти. З погляду вченого, збір даних, аналіз даних, обговорення даних у контексті дослідницької літератури та створення висновків мають виконуватися один раз (або щонайбільше невелику кількість разів). Однак у якісних дослідженнях дані збираються неодноразово, доки не буде виконано одну або кілька конкретних умов зупинки, що відображає нестатичне ставлення до планування та дизайну дослідницької діяльності. Прикладом такого динамізму може бути ситуація, коли якісний дослідник несподівано змінює фокус свого дослідження або план дослідження в середині дослідження на основі свого першого проміжного аналізу даних. Дослідник може навіть внести додаткові незаплановані зміни на основі іншого проміжного аналізу даних. Такий підхід не буде дозволений в експерименті. Якісні дослідники стверджують, що рекурсивність у розробці відповідних доказів дозволяє досліднику бути більш відкритим до несподіваних результатів і появи нових конструкцій.

Аналіз даних Якісні дослідники мають у своєму розпорядженні низку аналітичних стратегій.

Кодування Загалом, кодування означає акт пов'язування значущих ідей із цікавими даними. У контексті якісних досліджень інтерпретаційні аспекти процесу кодування часто явно визнаються та формулюються; кодування допомагає створювати конкретні слова або короткі фрази, які вважаються корисними абстракціями з даних.Strauss, A. & Corbin, J. (1990). Basics of Qualitative Research: Grounded Theory Procedures and Techniques. New Delhi: Sage.

Тематичний аналіз шаблону Дані можуть бути відсортовані за моделями для тематичного аналізу як основної основи для організації та звітування про результати дослідження.

Контент-аналіз За Кріппендорфом,Krippendorf, K. (1980). Content analysis: An introduction to its methodology. Sage: Newbury Park, CA. «контент-аналіз — це дослідницька техніка для створення відтворюваних і дійсних висновків на основі даних щодо їх контексту». Застосовується до документів, письмового й усного спілкування. Контент-аналіз є важливою складовою частиною концептуального аналізу якісних даних. Його часто використовують у соціології. Наприклад, контент-аналіз застосовували для дослідження таких різноманітних аспектів людського життя, як зміни у сприйнятті раси з часом, спосіб життя підрядників і навіть огляди автомобілів.

Питання

Комп'ютеризоване програмне забезпечення якісного аналізу даних (CAQDAS) Сучасний якісний аналіз даних може підтримуватися комп'ютерними програмами (які називають програмним забезпеченням якісного аналізу даних за допомогою комп'ютера).Silver, C., & Lewins, A. F. (2014). Computer-assisted analysis of qualitative research. In P. Leavy (Ed.), The Oxford handbook of qualitative research. (pp. 606—638). Oxford University Press. Ці програми використовувалися з детальним ручним кодуванням або маркуванням або без них. Такі програми не витісняють інтерпретаційної природи кодування. Програми спрямовані на підвищення ефективності аналітиків у застосуванні, отриманні та зберіганні кодів, створених у результаті читання даних. Багато програм підвищують ефективність редагування та перегляду кодів, що дозволяє ефективніше розподіляти роботу, проводити рецензування, перевірку даних і аналіз великих наборів даних.

Загальне програмне забезпечення для якісного аналізу даних включає:

Atlas.ti Dedoose (змішані методи) MAXQDA (змішані методи) NVivo QDA MINER

Критика підходів до кількісного кодування полягає в тому, що таке кодування сортує якісні дані за заздалегідь визначеними (номотетичними) категоріями, які відображають категорії, знайдені в об'єктивній науці. Різноманітність, насиченість та індивідуальні характеристики якісних даних зменшуються або навіть втрачаються.

Щоб захиститися від критики, що якісні підходи до даних є надто суб'єктивними, дослідники якості стверджують, що, чітко формулюючи свої визначення кодів, які вони використовують, і пов'язуючи ці коди з основними даними, вони зберігають частину багатства, яке може бути втрачено, якщо результати їхнього дослідження зводилися до списку заздалегідь визначених категорій. Якісні дослідники також стверджують, що їхні процедури повторювані, що є ідеєю, яку цінують кількісно орієнтовані дослідники.