Комплекс Лая — батьківське бажання вчинити дітогубство, зокрема щодо знищення спадкоємця чоловічої статі, щоб переконатися, що у нього не буде наступників.
Міфологічний фон Індоєвропейська міфологія містить ряд історій про знайдених, таких як Кір Великий або Ромул і Рем, яких вигнали після пророцтва про те, що вони замінять династію, в якій вони народилися.J. Marino, in R. Preiss ed., Childhood, Education and the Stage in Early Modern England (Cambridge 2017) pp. 232–3 У грецькій міфології Кронос (римський Сатурн) пожер своє дитинча через страх, що хтось витіснить його.F Guirand, New Larousse Encyclopedia of Mythology (London 1968) p. 91 Лай в історії про Едіпа так само викидає останнього на смерть немовлям через (за словами Софокла) «якесь зле закляття… Кажучи, що дитина вб'є свого батька».Sophocles, The Theban Plays (Penguin 1973) p. 58
Від міфу до комплексу Тоді як Фрейд наголошував на синівському насильстві Едіпа щодо свого батька, Джордж Деверо в 1953 році ввів термін «комплекс Лая», щоб охопити відповідні почуття з боку батька — те, що він назвав «контр-едіповим» (Лаєвим) комплексом.G Devereux, Dreams in Greek Tragedy (1976) p. 52 Пізніші дослідження маскулінності помістили агресивні аспекти комплексу Лая в ширшу рамку агресії ссавців проти їх дитинчат:J. M. Ross, What Men Want (1995) p. 10 те, що Ґершон Легман назвав «вбивство батьком дітей чоловічої статі (тобто сексуально нецікавих)».G Legman, Rationale of the Dirty Joke I (1973) p. 79
Було особливо підкреслено два специфічні психосексуальні аспекти комплексу. Одна наголошує на магічному мисленні, що стоїть за комплексом — підсвідомій вірі в те, що якщо у людини немає наступників, вона фактично буде безсмертною.J. Marino, in R. Preiss ed., Childhood, Education and the Stage in Early Modern England (Cambridge 2017) p. 234 Інший підкреслює нарцисизм у стосунках Лай/Едіп — віру в те, що в житті є місце лише для однієї фігури, що неминуче призводить до знищення того чи іншого конкурента, батька чи сина.H. Faimberg, The Telescoping of Generations (2005) pp. 72–3
Наскільки применшення неврозу Лая (в ортодоксальному психоаналізі)H. Faimberg, The Telescoping of Generations (2005) p. 231 можна пов'язати з тим, що Юлія Кристева назвала «батьківським баченням дитинства» ФрейдаJ. Kristeva, Desire in Language (New York 1980) pp. 274–5, для ХХІ століття залишається відкритим питанням.J. Marino, in R. Preiss ed., Childhood, Education and the Stage in Early Modern England (Cambridge 2017) pp. 229–31 Браха Ліхтенберг Еттінґер представила комплекс Лая «сам по собі», не в термінах «контр-Едіпа», а перед ним, у рамках феміністського психоаналізу в термінах бажання аналітика знищити пацієнта та використати його креативність і сексуальність, не як контртрансферентна реакція на пацієнта (як на «сина» чи «доньку»), а як пряме перенесення аналітика на пацієнта. Прояви такого комплексу Лаюса під час лікування, за Еттінгером, близькі до психозу (не неврозу) і можуть призводити до утворення психотичного фолі-а-де.B.L. Ettinger, 'Laius Complex and Shocks of Maternality' in Interdisciplinary Handbook of Trauma and Culture, Y.Ataria et al, eds (Springer, 2016).
Див. також Комплекс Йокасти Отто Ранк «Міф про народження героя» (1909) Батьківство Пророцтво, що самоздійснюється Тіресій
Примітки
Література Iris Levy, ‘The Laius Complex: From Myth to Psychoanalysis’ International Forum of Psychoanalysis 20 (2011) 222-8 S-M Weineck, The Tragedy of Fatherhood (2014) Bracha L. Ettinger, 'The Laius Complex. Abraham, Laius, Moses — Father, Trauma and Carrying'. Los Angeles Revue of Books (2015).
Посилання Комплекс Лаюса і симбіоз мати-дитина