Сьюзан Сазерленд Айзекс, CBE (до шлюбу Фейргерст; 24 травня 1885 — 12 жовтня 1948; також відома як Урсула Вайз) — педагогічна психологиня і психоаналітикиня Ланкаширу. Вона публікувала дослідження про інтелектуальний і соціальний розвиток дітей і сприяла розвитку дитячих садків. Для Айзекс найкращим способом навчання дітей був розвиток їхньої самостійності. Вона вважала, що найефективнішим способом досягнення цього є гра, а роль дорослих і ранніх педагогів полягає в тому, щоб направляти гру дітей.
Ранні роки й освіта Сюзан Сазерленд Фейргерст народилася в 1885 році в Тертоні, графство Ланкашир, у сім'ї Вільяма Фейргерста, журналіста та методистського проповідника, та Міріам Сазерленд. Її мати померла, коли їй було 6 років. Невдовзі після цього вона відчужилася від батька після того, як він одружився з медсестрою, яка доглядала її матір під час її хвороби. У 15 років батько забрав її з Болтонської середньої школи, тому що вона прийняла атеїстичний соціалізм. Батько відмовлявся говорити з нею протягом 2 років. Вона залишалася вдома з мачухою до 22 років. Спочатку вона навчалася у фотографку, а потім почала викладацьку кар'єру гувернантки в англійській родині.
У 1907 році Сюзан Сазерленд Фейргерст вступила на навчання вчительки маленьких дітей (від 5 до 7 років) до Манчестерського університету. Потім перевелася на курс навчання і закінчила його в 1912 році, отримавши перший ступінь з філософії. Вона отримала стипендію в Психологічній лабораторії Ньюнем-коледжу, Кембридж, і здобула ступінь магістра в 1913 році.
Кар'єра Сюзан Сазерленд Фейргерст також навчалася та практикувала як психоаналітикиня після аналізу психоаналітика Джона Карла Флюгеля (1884—1955). У 1921 році вона стала асоційованою членкинею нещодавно створеного Британського психоаналітичного товариства, а в 1923 році отримала повноправне членство. Того ж року вона розпочала власну практику. Пізніше вона пройшла короткий аналіз з Отто Ранком, а в 1927 році пройшла подальший аналіз з Джоан Рів'єр, щоб отримати особистий досвід і розуміння нових ідей Мелані Кляйн щодо дитинства. Айзекс також сприяла популяризації робіт Кляйн, а також теорій Жана Піаже та Зигмунда Фрейда. Спочатку вона була в захваті від теорій Піаже про інтелектуальний розвиток маленьких дітей, хоча пізніше вона критикувала його схеми етапів когнітивного розвитку, які не ґрунтувалися на спостереженнях за дітьми в їх природному середовищі, на відміну від її власних спостережень у школі Malting House.
Між 1924 і 1927 роками вона була керівницею школи Malting House у Кембриджі, яка є експериментальною школою, заснованою Джеффрі Пайком. Школа сприяла індивідуальному розвитку дітей. Діти отримали більше свободи і підтримувалися, а не каралися. Вчителі розглядалися як спостерігачі за дітьми, які вважалися дослідниками. Її робота мала великий вплив на ранню освіту і зробила гру центральною частиною навчання дитини. Сьюзен Сазерленд Айзекс твердо вірила, що гра — це робота дитини.
Між 1929 і 1940 роками вела колонку порад під псевдонімом Урсула Вайз, відповідаючи на проблеми читакок та читачів у кількох журналах про догляд за дітьми, зокрема «The Nursery World» і «Home and School».
У 1933 році вона стала першою керівницею відділу розвитку дитини в Інституті освіти Лондонського університету, де започаткувала курс поглибленого розвитку дитини для вчителів маленьких дітей. Її кафедра мала великий вплив на вчительську професію та заохочувала професію розглядати психодинамічну теорію з психологією розвитку.
Підхід
Сьюзен Сазерленд Айзекс стверджувала, що важливо розвивати в дітей навички чітко мислити та здійснювати незалежні судження. Розвиток самостійності дитини корисний для її розвитку як особистості. Вона вважала батьків основними вихователями, а інституційний догляд за дітьми віком до 7 років — потенційно шкідливим. Діти найкраще навчалися через власну гру. Для Сазерленд Айзекс гра передбачає постійний експеримент: «у будь-який момент може спалахнути нова лінія запиту чи аргументації, зробити новий крок у розумінні»Mary Jacobus, The Poetics of Psychoanalysis (Oxford 2005), p. 97.
Таким чином, гра розглядається як робота дітей, а соціальна взаємодія є важливою частиною гри та навчання. Емоційні потреби дітей також дуже важливі, і символічна та фантазійна гра може стати вивільненням почуттів дитини. «Гра з уявою, перш за все, створює практичні ситуації, які часто можуть бути використані заради них самих, і це призводить до фактичного відкриття або словесного судження та міркування». Отже, роль дорослих полягає в тому, щоб керувати грою дітей, але загалом вони повинні мати свободу досліджувати. У її книзі «Інтелектуальний розвиток дітей раннього віку» пояснюється точка зору дослідниці.
Проте Сазерленд Айзекс не була прихильницею неконтрольованого самовираження: скоріше, вона наголошувала на важливості у розвитку дитини інтерналізації того, що вона називала «добрим-суворим» батьком — тим, хто здатний контролювати інстинкти дитини та запобігати їх нестримній силі від шкоди собі чи іншим.J. C. Flugel, Man, Morals and Society (1973) pp. 117–8 Вона також була однією з перших, хто розглянули і оскаржили етапи розвитку дитини в теорії Жана Піаже.
Під час суперечливих дискусій Британського психоаналітичного товариства Сазерленд Айзекс Айзекс представила впливову позицію 1943 року, в якій виклав клейніанський погляд на фантазію.Mary Jacobus, The Poetics of Psychoanalysis (Oxford 2005), p. 100 Там вона стверджувала, що «несвідомі фантазії справляють безперервний вплив протягом усього життя, як на нормальних, так і на невротичних людей», додаючи, що в аналітичній ситуації «ставлення пацієнта до його аналітика майже повністю є несвідомими фантазіями».Quoted in R. D. Laing, Self and Others (Penguin 1972) pp. 19–21 Однак її вислів було критиковано як своєрідний «панінстинктивізм», який надмірно спрощує спектр і обсяг фантазії до суто інстинктивної мети.
Шлюби Сьюзен Сазерленд Фейргерст почала читати серію лекцій з навчання дітей у Дарлінгтонському коледжі; з логіки в Манчестерському університеті; та психології в Лондонському університеті.
У 1914 році вона одружилася з Вільямом Бродгерстом Браєрлі, викладачем ботаніки. Через рік вони переїхали до Лондона, де вона стала наставницею Робітничої освітньої асоціації (WEA), а з 1916 року читала лекції з психології в Лондонському університеті.
У 1922 році вона розлучилася з Браєрлі та пошлюбила Натана Айзекса (1895—1966), торговця металами, який співпрацював з нею в її подальшій роботі.
Останні роки У 1935 році у Сьюзен Сазерленд Айзекс розвинувся рак, і вона боролася з хворобою до кінця свого життя. У 1937 році вона все ж змогла поїхати в тур по Австралії та Новій Зеландії; і після переїзду до Кембриджа в 1939 році вона провела Кембріджське дослідження евакуації, яке вивчало вплив евакуації на дітей. У 1948 році вона була нагороджена CBE.
Померла від раку 12 жовтня 1948 року у віці 63 років. У Національній портретній галереї в Лондоні є кілька її портретів.
Публікації
Вступ до психології, Methuen Press, (Лондон, 1921) Nursery Years, Routledge, (Лондон, 1929). Біологічні інтереси маленьких дітей, (1929) Інтелектуальний розвиток маленьких дітей, Рутледж і Кеган Пол, (Лондон, 1930) Behavior of Young Children, Routledge & Sons (Лондон, 1930) Психологічні аспекти розвитку дитини, Еванс з Лондонським університетом, Інститут освіти, (Лондон ) (вперше опубліковано як Розділ II випуску 1935 року Year Book of Education). Діти, яких ми навчаємо: сім-одинадцять років, Лондонський університет, Інститут освіти, (Лондон, 1932) Соціальний розвиток маленьких дітей: дослідження початків, Routledge і Kegan Paul, (Лондон, 1933). Керівництво дитиною. Пропозиції щодо ігрової кімнати клініки , Рада з виховання дітей (Лондон, 1936 р.) Кембриджське дослідження евакуації. Дослідження соціального забезпечення та освіти часів війни. Під редакцією Сьюзан Айзекс у співпраці з Сібіл Клемент Браун і Робертом Х. Таулессом. Автори: Джорджина Батерст, Сібіл Клемент Браун [та інші] тощо. , Methuen Press (Лондон, 1941). Дитинство і після. Деякі есе та клінічні дослідження , Routledge & Kegan Paul (Лондон, 1948). Проблеми дітей і батьків, Methuen Press, (Лондон, 1948) «Природа та функція фантазії» за ред. Джоан Рів'єр, Розвиток психоаналізу Hogarth Press (London 1952)
Особисті документи Колекції особистих документів Айзек можна знайти в архіві Інституту освіти Лондонського університету (посилання: DC/SI) (онлайн-каталог); Архіві Британського психоаналітичного товариства (Ref PE/ISA) (онлайн-каталог); та Архівному центрі Британського та іноземного шкільного товариства (BFSS) .
Див. також Жінки у психології
Примітки
Джерела
Посилання Документи Сьюзен Айзекс в Інституті освіти, архів Лондонського університету . Архів Британського психоаналітичного товариства . Архівний центр Британського та іноземного шкільного товариства (BFSS) . Оксфордський словник національної біографії . Зображення Сьюзен Сазерленд Айзекс, Національна портретна галерея .