T Північної Корони (T CrB) — повторювана нова зоря в сузір'ї Північної Корони. Відкрита під час спалаху в 1866 році , хоча її спостерігали й раніше як зорю 10-ї зоряної величини.

Опис

T Північної Корони у звичайних умовах має зоряну величину близько 10, що близько до межі розрізнення типових біноклів. Було помічено два спалахи зорі: 12 травня 1866 року вона досягла магнітуди 2,0 (у статті, яка вийшла пізніше, зазначається, що на піку яскравості зоряна величина перебувала в діапазоні 2,5 ± 0,5), а 9 лютого 1946 року — магнітуди 3,0. Отже, навіть за пікової зоряної величини 2,5 ця повторювана нова залишалася тьмянішою приблизно за 120 зір на нічному небі. Його іноді називають «Полум'яна зоря» (Blaze Star)A Digital Spectral Classification Atlas, R. O. Gray, 34..

T Північної Корони є подвійною системою, яка складається з червоного гіганта і білого карлика. Речовина з червоного гіганта перетікає на білий карлик, через що той оточений акреційним диском і весь перебуває в щільній газовій хмарі. Коли система перебуває в стані спокою, червоний гігант домінує у видимому світлі, і система виглядає як гігант спектрального класу M3. Гарячий компонент робить певний внесок в емісію та домінує в ультрафіолетовому діапазоні. Під час спалахів передавання речовини гарячому компоненту значно посилюється, гарячий компонент розширюється, а світність системи збільшується.

Компоненти системи роблять один оберт один навколо одного за 228 днів. Орбіта майже кругла і нахилена під кутом 67°. Радіус орбіти головної компоненти навколо центру мас складає 0,54 а. о. Дослідження радіальної швидкості свідчать, що червоний гігант має масу 1,37 ± 0,13 маси Сонця, а білий карлик — 1,12 ± 0,23 маси Сонця.

Спалах 1946 року Задокументовані спалахи зорі відбулися в 1787, 1946 і 1866 і роках; ймовірно, ще більш ранній спалах стався в 1217 році.

Павло Паренаго і Борис Кукаркін звернули увагу на Нову Північної Корони 1866 року. Її амплітуда блиску перебувала десь між великими амплітудами звичайних нових і невеликими амплітудами повторних. За їхніми розрахунками, вона повинна була повторити спалах між 1926 і 1966 роками.

9 лютого 1946 року о 5:00 за хабаровським часом (8 лютого о 19:00 за UTC) любитель астрономії, колійний обхідник Олексій Каменчук, спостерігаючи зоряне небо на роз'їзді Пера (ст. Шимановська, нині при місті Шимановськ) виявив у сузір'ї Північної Корони зорю із зоряною величиною 1,7m, якої раніше в цьому місці не було. Такою яскравою в цьому невеликому сузір'ї була лише його найяскравіша зоря — Гемма. Каменчук написав про це листом астроному Олександру Михайлову, додавши карту ділянки зоряного неба із зображенням зорі і припустивши, вона ідентична Новій 1866 року. 9 лютого (за UTC) про спалах цієї нової повідомив професійний астроном Спенсер ДжонсT Северной Короны // Астрономический календарь 1946 г. Переменная часть / Под ред. Дубровского К. К.. — Горький: Горьковское областное издательство, 1946. — С. 119. — 215 с..

Передбачення спалаху нової в Північній Короні сильно зміцнило гіпотезу Паренаго і Кукаркіна про повторність спалахів звичайних нових. Астрономи чекають на повторні спалахи інших нових зір, які спостерігалися в XVII—XIX ст.

Цей приклад вкрай вдалого наукового прогнозу не такий простий, як здається з першого погляду і як його багато років представляли в підручниках і в науково-популярній літературі. Дійсно, прогноз ґрунтується на властивостях змінних зір іншого типу, з іншою природою та енергетикою спалахів (про що не було відомо Кукаркіну й Паренаго). Крім того, T Північної Корони — не зовсім типовий представник повторних нових: у ній постачальником речовини, що акреціюється на білий карлик, є гігант, а не субгігант, а отже, внесок цього компонента в сумарний блиск системи є більшим, а амплітуда, як наслідок, менша.

Активність системи з 2016 року 20 квітня 2016 року на вебсайті журналу Sky & Telescope з'явилося повідомлення про стійке зростання яскравості системи: з лютого 2015 року вона збільшила свою яскравість з 10,5 до приблизно 9,2 зоряної величини. Подібна подія була зареєстрована в 1938 році, незадовго до спалаху 1946 року. До червня 2018 року зоря трохи потьмяніла, але все ще залишалася на надзвичайно високому рівні активності. У березні або квітні 2023 року яскравість зменшилася до 12,3. Подібне затемнення відбулося за рік до спалаху 1945 року, що вказує на те, що T Північної Корони, ймовірно, вибухне в першій половині 2024 року. Наразі заплановано подальші спостереженняIs t CRB about to blow its top? // By: Bob King. April 20, 2016.

5 липня 2024 року британська газета «Індепендент» повідомляла, що на нічному небі Землі незабаром з'явиться світло від вибуху зорі T Північної Корони. Вчені стверджують, що вона з'явиться як надзвичайно яскрава зоря, яку можна буде бачити неозброєним оком упродовж наступних кількох днів або тижнів. Науковці пояснюють, що яскраве світло є наслідком періодичного термоядерного вибуху, який відбувається в подвійній зоряній системі. Явище можна буде спостерігати близько тижня в районі сузір'я Геркулеса, а найкраще спалах можна знайти завдяки спеціальному астрономічному застосунку на смартфоні або планшеті‘Once-in-a-lifetime’ cosmic event to appear in night sky after star explodes. // By Anthony Cuthbertson. July 5, 2024Астрономи розповіли про надзвичайне космічне явище, яке можна побачити неозброєним оком. 05.07.2024, 22:07.

11 лютого 2025 року група астрономів з Обсерваторії Карла Шварцшильда (Німеччина) повідомила про різкі зміни у спектрі зорі, які вказують на стрімке посилення акреції.

Таблиця історичних спостережень +ДатаРікІнтервалміж спалахамиСпостереження1217 81,5≈ 1299 81,5≈ 1380 81,5≈ 1462 81,5≈ 1543 81,5≈ 1625 81,5≈ 1706 81,5Прибл. 20 грудня1787 78,412 травня1866 79,89 лютого 1946 року1946 78,3Кілька спостерігачівПротягом2026Передбачення

Література

Wallerstein, George; Tanya Harrison; Ulisse Munari; Andrew Vanture (11 May 2008) «The Metallicity and Lithium Abundances of the Recurring Novae T CrB and RS Oph». Publications of the Astronomical Society of the Pacific. 120 (867): 492—497. R and T Coronae Borealis: Two Stellar Opposites

Посилання

Blaze Star AAVSO: Quick Look View of AAVSO Observations

Див. також

Повторні нові

Примітки