Римас Володимирович Тумінас (; 20 січня 1952, Кельме, Шяуляйський повіт — 6 березня 2024, Італія) — радянський та литовський театральний режисер.

Життєпис Народився 20 січня 1952 року. Батько – Владас Юстинович Туминас (раніше Антанас Туменас, 1918—?), уродженець Юрбаркаса; мати — Вероніка Туминайте.

У період 1970—1974 років навчався у Литовській консерваторії. Випускник режисерського факультету ГІТІСу (курс Йосипа Туманова; 1978). Дебютував у Театрі драмі Литовської РСР виставою «Січень» за п'єсою Й. Радичкова. З 1979 по 1990 рік — режиссер, з 1994 по 1999 — головний режиссер Національного драматичного театру Литви. 1990 року заснував та очолив Малий драматичний театр Вільнюса (пішов з посади 2022-го). З 2007 по 2022 рік — художній керівник Московського театру ім. Євгена Вахтангова.

З 2012 року у Друскінінкаї проходить міжнародний фестиваль Рімаса Тумінаса «Vasara» («Літо»).

З 2014 року хворів на рак легень. Після тривалої хвороби у віці 72 років помер в італійській клініці 6 березня 2024 рокуMirė Lietuvos teatro režisierius Rimas Tuminas .

Оцінки творчості Тумінас — майстер метафор та іронічних загадок. В його спектаклях, на думку Тетяни Бородіної, «живе незвичайна щирість, блискуча іронічність, суворо вивірений театральний гротеск, піднесений настрій та акторський кураж».

Театральні роботи  — «Мелодія для павича» Освальда Заградніка (Московський музичний театр ім. К. Станіславського та В. Немировича-Данченка)  — «Тут живуть люди» Атола Фугарда (Литовський державний молодіжний театр)  — «Вишневий сад» Антона Чехова  — «Галілей» Б. Брехта  — «Дядя Ваня» Антона Чехова (Театр «Васа») (визнано найкращою виставою сезону у Фінляндії)  — «Чайка» Антона Чехова (Національний театр Ісландії, Рейк'явік) (визнаний найкращою виставою року за оцінкою національного ісландського рейтингу у сфері театру)  — «Усміхнися нам, Господи» Г. Кановича  — «Дон Жуан» Мольєра 1995 — «Дон Жуан» Мольєра (Театр Васа; Національний театр Ісландії)  — «Маскарад» Михайла Лермонтова  — «Цар Едіп» Софокла  — «Річард III» В. Шекспіра  — «Вишневий сад» Антона Чехова (Національний театр Ісландії) 2000 — «Граємо… Шіллера!» за п'єсою «Марія Стюарт» Ф. Шіллера (Театр Сучасник, Москва)  — «Чайка» Антона Чехова (Репертуарний театр Данді) 2001 — «​​Ромео і Джульєтта» Вільяма Шекспіра (Вроцлавський сучасний театр)  — «Ревізор» Миколи Гоголя «Мадагаскар» М. Івашкявічюса  — ​​"Річард III" В. Шекспір (Національний театр Ісландії)  — ​​"Ідіот" Федіра Достоєвського (Гетеборзький театр)  — «Три сестри» Антона Чехова  — «Чекаючи на Годо» С. Беккета 2006 — «Вишневий сад» А. Чехова (Гетеборгський театр) 2006 — «Тріуфальдіно, або Слуга двох панів» К. Гольдоні (Театр-студія, Варшава)  — «Горе з розуму» Олександра Грибоєдова  — «Троїл і Крессида» В. Шекспіра 2008 — «Останні місяця» за п'єсами «Останні місяця» Ф. Бордона та «Тиха ніч» Г. Мюллера  — «Катерина Ізмайлова» Дмитра Шостаковича (Большой театр) 2016 — «Цар Едіп» Софокла (Театр Епідавра)  — «Цар Едіп» ораторія Ігоря Стравінського та опера Бели Бартока «Замок герцога Синьої Бороди» (Музичний театр К. Станіславського та В. Немировича-Данченка) 2017 — «Пікова дама» Петра Чайковського (Московський Большой театр)  — «Едіп у Колоні» Руджеро Капучио (Театральний фестиваль у Помпеях — Великий театр Помпеї) 2019 — «Фауст» Йоганна Вольфганга фон Гете (Nankino «Poly» teatras)  — «Не дивись назад» за п'єсою «Еврідіка» Жана Ануя (Театр Гешер)  — «Анна Кареніна» за романом Лева Толстого (Театр Гешер)

Московський Державний академічний театр імені Є. Вахтангова  — «Дядя Ваня» Антона Чехова 2009 — «Записки божевільного» Миколи Гоголя  — «Маскарад» за твором Михайла Лермонтова  — «Вітер шумить у тополі» Ж. Сіблейраса 2011 — «Пристань» за мотивами творів Б. Брехта, І. Буніна, Ф. Достоєвського, Ф. Дюрренматта, А. Міллера, О. Пушкіна, Е. Де Філіппо, В. Шекспіра (до 90-річчя Театру ім. Євгена Вахтангова)  — «Євгеній Онєгін» за романом Олександра Пушкіна  — «Посміхнися нам, Господи» за романами «Посміхнися нам, Господи» та «Козеня за дві гроші» Григорія Кановича  — «Мінетті» за матеріалом Томаса Бернхарда  — «Фальшива нота» 2018 — «Щоденник Анни Франк»  — «Війна і мир» за романом Лева Толстого

Визнання і нагороди

Державні нагороди 1994 — Національна премія Литви з культури та мистецтва 1998 — Командорський хрест ордена Великого князя Литовського Гедиміна 1999, 9 червня — Державна премія Росії у сфері просвітницької діяльності — за міжнародні різдвяні фестивалі мистецтв, програми «Весь світ — наш дім», «Театр „Глобус“ — дітям-сиротам» 2003, 12 лютого — Пам'ятний знак за особистий внесок у розвиток трансатлантичних відносин Литви та з нагоди запрошення Литовської Республіки до НАТО 2006 — Кавалерський хрест ордену «За заслуги перед Польщею» 2010, 15 жовтня — Орден Дружби (Російська Федерація) — за великий внесок у розвиток культурних зв'язків з Російською Федерацією, збереження та популяризацію російської мови та російської культури за кордоном 2012, 10 серпня — Подяка Президента Російської Федерації — за заслуги у розвитку театрального мистецтва та зміцненні російсько-литовського культурного співробітництва 2017, 25 травня — Орден Пошани (Росія) — за великий внесок у розвиток театрального мистецтва та багаторічну плідну діяльність 2021, 20 вересня — Почесна грамота Президента Російської Федерації — за великий внесок у розвиток вітчизняної культури та мистецтва, багаторічну плідну діяльність 2021, 17 грудня — Премія Уряду Російської Федерації за значний внесок у розвиток російської культури — за постановку вистави «Цар Едіп». (відкликана 16 травня 2022 року) 2022, 21 лютого — Орден «За досягнення у культурі та мистецтві» (Росія) — великий внесок у розвиток вітчизняної культури та мистецтва, багаторічну плідну деятельность

Інші нагороди, премії, заохочення та громадське визнання 1999 — Премія Золота маска — спеціальний приз журі за виставу «Маскарад» 2000 — Премія Чайка — за виставу «Граємо… Шіллера!» 2010 — Лауреат Першої театральної премії «Кришталева Турандот» у номінації «Найкраща вистава» — за віставу «Дядя Ваня» 2010 — Міжнародна премія Станіславського 2011 — Премія «Живий театр» 2011 — Премія Золота маска — за найкращу виставу великої форми («Дядя Ваня») 2012 — Лауреат Першої театральної премії «Кришталева Турандот» у номінації «Найкраща вистава» — за віставу «Пристань» 2012 — Міжнародна премія Станіславського 2013 — Лауреат Першої театральної премії «Кришталева Турандот» у номінації «Найкраща вистава» — за віставу «Євгеній Онєгін»

Література «В саду Римаса Туминаса» Гражина Байкштите («Театралис», 2013) «Римас Туминас. Московские спектакли» Дмитрий Трубочкин («Театралис», 2015)

Примітки

Джерела Римас Туминас на офіційному сайті Московського Державного академічного театру ім. Євгена Вахтангова