(Латинська мова означає «вічний хлопчик»; жіноча: ; іноді скорочується до і ) у міфології — вічно молодий бог-дитина. В аналітичній психології Карла Юнга цей термін використовується для опису літньої людини, чиє емоційне життя залишилося на підлітковому рівні, що також відоме як «синдром Пітера Пена», пізніша поп-психологічна назва. У концепції Юнга зазвичай веде «тимчасове життя» через страх опинитися в ситуації, з якої неможливо вибратися. жадає незалежності та свободи, виступає проти кордонів і обмежень і схильний вважати будь-які обмеження нестерпними.Sharp, p. 109

У міфології Фраза походить від , епічний твір римського поета Овідія (43 р. до н. е. — ), що стосується грецьких і римських міфів. У поемі Овідій звертається до бога-дитини Іакха як «» і хвалить його за роль в елевсінських містеріях. Пізніше Іакха ототожнюють з богами Діонісом і Еросом. є богом рослинності та воскресіння; бог божественної молодості, такий як Таммуз, Аттіс і Адоніс.von Franz, p. 7

У психології Юнга

Швейцарський психіатр Карл Густав Юнг розвинув школу думки під назвою аналітична психологія, відрізняючи її від психоаналізу Зигмунда Фрейда (1856—1939). В аналітичній психології (або «психології Юнга») є прикладом того, що Юнг вважав архетипом, одним із «первинних, структурних елементів людської психіки».Sharp, p. 27

Тінь є (лат. «старий»), асоціюється з богом Кроносом — дисциплінованим, контрольованим, відповідальним, раціональним, упорядкованим. І навпаки, тінь це , пов'язане з Гермесом або Діонісом — безмежний інстинкт, безлад, сп'яніння, примха.Sharp, p. 110

Як і всі архетипи, є біполярним, демонструючи як «позитивний», так і «негативний» аспект. «Позитивна» сторона постає як Божественна дитина, яка символізує новизну, потенціал для зростання, надію на майбутнє. Він також є прообразом героя, яким він іноді стає (наприклад, Геракл). «Негативною» стороною є дитина-чоловік, який відмовляється дорослішати та зустрічати виклики життя лобами, чекаючи натомість, поки його корабель прийде та вирішить усі його проблеми.«На даний момент людина робить те чи інше… це ще не те, чого насправді хочеться, і завжди є фантазія, що колись у майбутньому станеться справжнє… Єдине, чого всі бояться такий тип людини повинен бути прив'язаний до будь-чого».von Franz, p. 8«Загальні симптоми психології — це сни про ув'язнення і подібні образи: ланцюги, ґрати, клітки, пастка, неволя. Саме життя… сприймається як в'язниця».Якщо суб'єктом є жінка, латинський термін — , зображена в міфології як Коре (грецьке «діва»).Hopcke, ch. 24 Можна також говорити про при описі чоловічої сторони жіночої психіки, або a якщо говорити про внутрішню жіночу складову чоловіка.

Роботи про

Карл Юнг написав статтю про , під назвою «Психологія архетипу дитини», що міститься в частині IV «Архетипи та колективне несвідоме» (Зібрання творів, том 9i). Аспект героя-дитини та його стосунки з Великою Матір'ю розглядаються в розділах 4 і 5 Частини 2 «Символів трансформації» (CW, т. 5).Hopcke, ch. 23

У своєму есе «Відповідь Йову» (також включеному до «Психології та релігії: Захід і Схід») Юнг посилається на як фігуру, що представляє майбутній психологічний розвиток людини.

Проблема Puer Aeternus — це книга, заснована на серії лекцій, які юнгіанський аналітик Марі-Луїза фон Франц прочитала в Інституті К. Г. Юнга в Цюріху під час зимового семестру 1959—1960 років. У перших восьми з дванадцяти лекцій фон Франц ілюструє тему puer aeternus, розглядаючи історію про Маленького принца з однойменної книги Антуана де Сент-Екзюпері. Решта чотири лекції присвячені вивченню німецького роману Бруно Ґеца Das Reich ohne Raum («Королівство без простору»), вперше опублікованого в 1919 році. Про цей роман фон Франц каже:

Now or Neverland — книга 1998 року, написана юнгіанським аналітиком Енн Йоман, присвячена у вигляді Пітера Пена, одного з найвідоміших прикладів концепції в сучасну епоху. Книга є психологічним оглядом архетипу вічного хлопчика, від його давніх коренів до сучасного досвіду, включаючи детальну інтерпретацію популярної п'єси Дж. М. Баррі 1904 року та роману 1911 року.

Синдром Пітера Пена

Синдром Пітера Пена — популярна психологічна концепція дорослої людини, яка є соціально незрілою. Ця категорія є неформальною, до неї звертаються неспеціалісти та деякі психологи-професіонали в популярній психології. Його не зазначено в Діагностичному та статистичному посібнику з психічних розладів і не визнано Американською психіатричною асоціацією як окремий психічний розлад.

Психолог Ден Кайлі популяризував синдром Пітера Пена у своїй книзі 1983 року «Синдром Пітера Пена: чоловіки, які ніколи не доросли». Його наступна книга «Дилема Венді» (1984) дає поради жінкам, пов'язаним із «Пітером Пенсом», як покращити їхні стосунки.

Див. також

Комплекс учня Kidult Вразливий дорослий Паразит-одинак Покоління ні-ні Джеймс Гіллман

Примітки

Література

Hopcke, Robert H. A Guided Tour of the Collected Works of C.G. Jung. Shambhala, Boston, 1989. ISBN 0-87773-470-4 Jung, C.G. The Collected Works of C.G. Jung. Bollingen Series XX, Princeton University Press. (Twenty Volumes) Translated by R.F.C. Hull (except for Vol. 2) Jung, C.G. Answer to Job (from CW 11). Princeton University Press, 1973. ISBN 0-691-01785-9 Sharp, Daryl. Jung Lexicon: A Primer of Terms & Concepts. (pp 109—110). Inner City Books, Toronto, 1991. ISBN 0-919123-48-1 von Franz, Marie-Louise. The Problem of the . 3rd Edition, Inner City Books, Toronto, 2000. ISBN 0-919123-88-0 Yeoman, Ann. Now or Neverland: Peter Pan and the Myth of Eternal Youth (A Psychological Perspective on a Cultural Icon). Inner City Books, Toronto, 1998. ISBN 0-919123-83-X

Посилання Синдром Пітера Пена французький сайт