Гражина Куронь (; , Варшава — , там же), вона ж Гая Куронь (), Гайка Куронь () — польська дисидентка та правозахисниця, активістка Солідарності, дружина Яцека Куроня.

Разом із Яцеком Куронем У 15 років Гражина Боруцька познайомилася з 21-річним Яцеком Куронем у дитячо-юнацькому літньому таборі. 1959 року Яцек і Гражина одружилися, за рік у них народився син Мацей.

Планувала стати фізиком, але після вмовлянь чоловіка вирішила вивчати психологію у Варшавському університеті, працювала в системі професійного навчання. Яцек Куронь на той час вже був активним опозиціонером. Ситуація його дружини була пов'язана з великими труднощами. Гражині Куронь відмовляли у працевлаштуванні, звільняли під будь-яким приводом.

У 1965 році Яцека Куроня та Кароля Модзелевського заарештували та засудили на 3 роки ув'язнення за публікацію «Відкритого листа» до членів ПОРП. Гражина Куронь взяла на себе продовження діяльності ліводисидентського клубу у Варшавському університеті. Під час політичної кризи 1968 року організувала відправку грошей та посилок політв'язням.

Гражина Куронь ніколи формально не перебувала в КОС-КОР, але брала активну участь у діяльності Комітету. Вона багато робила для підтримки зв'язків ув'язнених з волею. Особливо інтенсивно Гражина Куронь працювала з дружинами звільнених чи заарештованих робітників, допомагала їм правовими консультаціями та публічним інформуванням. 21 березня 1979 року Гражину Куронь разом із чоловіком і сином жорстоко побили агенти держбезпекиAndrzej Kaczyński Gaja, «Rzeczpospolita», 22.11.2003.

У серпні 1980 року Гражина Куронь прибула на Гданську корабельню і взяла участь у виробленні 21 вимоги Міжзаводського страйкового комітету (Яцек Куронь у цей час був ізольований держбезпекою). Вона відіграла важливу роль у формулюванні вимог про звільнення політв'язнів.

Ув'язнення та смерть 15 грудня 1981 року, після введення воєнного стану Гражину Куронь інтернувала владою ПНР. У червні 1982 року звільнена за станом здоров'я, лікувалася у лікарні Лодзі. Лікарем Гражини був Марек Едельман. Міністр внутрішніх справ ПНР генерал Кіщак повідомив Яцеку Куроню, що не має заперечень проти від'їзду подружжя з Польщі на лікування Гражини. Проте розв'язання цього питання затягнулося з обох боків.

23 листопада 1982 року Гражина Куронь померла від хвороби легень. З грудня 1981 до листопада 1982 року вона бачила чоловіка лише двічі. Яцек Куронь провів з нею день за добу до її смерті, після чого знову був доставлений до місць інтернування. Похована на Повонзківському цвинтарі у Варшаві.

Пам'ять 12 грудня 2006 року Гражина Куронь посмертно нагороджена Командорським хрестом ордена Відродження ПольщіPostanowienie Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 12 grudnia 2006 r. o nadaniu orderów ().. 16 лютого 2007 року нагороду отримав її син Мацей.

Історія подружжя Куронів, життя Гражини та рання смерть у важкий для «Солідарності» час зробили її образ романтичною легендою.

Примітки

Посилання