«Енос» () — вітрильний 60-гарматний фрегат Чорноморського флоту Російської імперії. Названий на згадку про зустріч 26 серпня 1829 року в порту Енос російських військ, що вийшли на берег Егейського моря, із загоном віцеадмірала графа Л. П. Гейдена.
Історія Закладений у Миколаєві у 1830 році на приватній верфі Михеїла Серебряного, головний будівник — інженер-генерал-майор корпуса корабельних інженерів М. І. Суровцов. Один із шести 60-гарматних фрегатів типу «Тенедос», побудованих у Миколаєві під наглядом адмірала і військового губернатора міста О. С. Грейга. За розмірами і озброєнням вони не сильно поступалися 74-гарматним лінійним кораблям і іноді іменувалися 60-гарматними кораблями.
Після спуску на воду 10 жовтня 1831 року увійшов до складу Чорноморського флоту Російської імперії з приписом до 28-го флотського екіпажу.
У 1833 році виходив у крейсерство до берегів Абхазії, сприяв військам кавказького окремого корпусу. Перебував у практичних і крейсерських плаваннях у Чорному морі в 1834—1837 роках: входив до складу особливого загону для огляду портів і брандвахтенних постів біля північно-східних берегів Чорного моря, перевозив війська для укомплектування чорноморських лінійних батальйонів.
Під час Кавказької війни у складі ескадр віцеадмірала М. П. Лазарєва і контрадмірала Ф. Г. Артюкова брав участь у створенні Кавказької укріпленої берегової лінії, висаджуючи десанти, що заснували укріплення в гирлах річок Сочі (14 квітня 1838 року з загоном Артюкова) та Цемес у Суджуцькій бухті (12 вересня 1838 року з ескадрою Лазарєва). Протягом 1839—1843 років крейсував біля кавказького узбережжя, доставляв війська і вантажі в укріплені пункти Кавказької лінії.
У 1845 році був приписаний до Севастопольського порту і переобладнаний в блокшив для проживання на ньому нижніх чинів 13-го ластового екіпажу.
Командири
В. А. Батюшков (1832—1833); С. О. Стерленгов (1834—1836); П. М. Вукотич (1837—1838); М. Д. Варницький (1839—1843).
Примітки
Література
Веселаго Ф. Ф. Список русских военных судов с 1668 по 1860 год. — СПб.: Типография морского министерства, 1872. — 798 с. Чернышёв А. А. Российский парусный флот. Справочник. — М.: Воениздат, 1997. — Т. 1. — 312 с. — (Корабли и суда Российского флота). — 10 000 экз. — ISBN 5-203-01788-3. Широкорад А. Б. 200 лет парусного флота России / Под ред. А. Б. Васильева. — 2-е изд. — М.: «Вече», 2007. — 448 с. — ISBN 978-5-9533-1517-3.