Сергій Анатолійович Жуков (25 листопада 1947, Хабаровськ — 30 вересня 2004, Київ) — український військовослужбовець, науковець-радіотехнік, педагог. Доктор технічних наук (1999), професор (1999). Співзасновник сучасної системи української військової освіти, здійснив суттєвий внесок в удосконалення технічних характеристик та бойових можливостей радіолокаційних станцій.

Проходив службу в низці «гарячих точок» світу. На початку 2000-х років входив до складу Українсько-польського миротворчого батальйону, що перебував у Косово. Генерал-лейтенант військової служби.

Понад 15 років — начальник Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (до 1998 року — військової кафедри та відділення військової підготовки), реформатор його структури. Автор понад 120 наукових робіт, зокрема близько 55 авторських свідоцтв на винаходиПам'ятаємо… шануємо….

Життєпис Народився 25 листопада 1947 року в Хабаровську, в родині військовослужбовця.

У 1970 році закінчив Київське вище інженерне радіотехнічне училище протиповітряної оборони. Відтоді ж — на військовій службі у Прикарпатському та Київському військових округах.

З 1976 року, у складі групи Військово-повітряних сил, перебував у спеціальному відрядженні у Нігерії. З 1978 року обіймав різні посади у Військах протиповітряної оборони.

З 1982 року — викладач військової кафедри Київського державного університету імені Тараса Шевченка (КДУ, КНУ). У 1986 році захистив дисертацію та здобув науковий ступінь кандидата технічних наук.

У 1987 році обійняв посаду начальника кафедри, яка у 1991 році була реорганізована у відділення військової підготовки. У 1998 році відділення перетворене на Військовий інститут при КНУ імені Тараса Шевченка, першим начальником якого став Сергій ЖуковІсторія Військового інституту.

У 1999 році захистив дисертацію та здобув науковий ступінь доктора технічних наук, після чого затверджений у вченому званні професора. На початку 2000-х років входив до складу Українсько-польського миротворчого батальйону, що перебував у Косово. З 2003 року перебував у званні генерал-лейтенанта.

Помер на 57-му році життя 30 вересня 2004 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 49б, ).

Наукова та організаторська діяльність Автор понад 120 наукових робіт, зокрема близько 55 авторських свідоцтв на винаходи. Співзасновник сучасної системи української військової освіти, здійснив суттєвий внесок в удосконалення технічних характеристик та бойових можливостей радіолокаційних станційЖуков Сергій Анатолійович — ЕСУ. Серед учнів Сергія Жукова — Олександр Безносюк, Віктор Балабін тощо.

На посаді начальника Військового інституту виступив реформатором його структури, значно розширив викладацький колектив. За часів керівництва генерал-лейтенанта Жукова інститут був єдиним в Україні, що готував спеціалістів для всіх військових формувань. Очолював наукову школу з «теоретичних та методологічних проблем побудови, застосування, управління і обробки інформації систем спостереження повітряних і наземних об'єктів».

Очолював експертну раду Вищої атестаційної комісії України з проблем оборони, національної безпеки та оборонно-промислового комплексу. Керував освітніми програмами Атлантичної Ради України, організовував міжнародні наукові конференції.

Вшанування пам'яті З 2004 року у Військовому інституті щорічно проходить Меморіал із футзалу пам'яті Сергія Жукова та відкритий чемпіонат з легкоатлетичного кросу. Через рік в інституті відбулась перша щорічна Міжнародна науково-практична конференція пам'яті генерал-лейтенанта «Військова освіта: сьогодення та майбутнє». У 2006 році в інституті була встановлена меморіальна дошка його пам'яті. Курсантам присуджується іменна стипендія професора Жукова.

Науковий доробок Основні книги:

Основы построения радиоэлектронной техники радиотехнических войск ПВО: Конспект лекций. К., 1989 (у співавторстві) Военно-техническая и военно-специальная подготовка офицеров запаса по специальности радиолокационных комплексов РТВ ПВО: Учеб. Москва, 1992 (у співавторстві) Наземні радіолокатори виявлення та наведення з несинусоїдальними відеоімпульсними зондувальними сигналами / С. А. Жуков. — К. : РВЦ «Київський ун-т», 1997. — 234 с. Математичні методи та моделі в економіці: навч. посібник / С. А. Жуков [и др.] ; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2002. — 230 с. Вища математика для економістів. Математичний аналіз: Навч. посіб. К., 2004 (у співавторстві)

Авторські свідоцтва на винаходи

1996 — «Спосіб вимірювання кута місця цілі для наземного секвентного радіолокатора» 1996 — «Вимірювач азимуту і кута місця для трикоординатної РЛС» 1996 — «Спосіб вимірювання кутових координат цілі для наземного секвентного радіолокатора» 1996 — «Радіолокаційний вимірювач кута місця цілі» 1996 — «Спосіб вимірювання кута місця маловисотної цілі» 1996 — «Спосіб вимірювання азимуту повітряних цілей» 1996 — «Спосіб вимірювання кутових координат цілі» 1997 — «Спосіб пеленгування джерела імпульсних несинусоїдальних сигналів» 1997 — «Вібраторна антенна решітка для імпульсних несинусоїдальних сигналів» 1997 — «Спосіб захисту наземної РЛС від пасивних перешкод» 1997 — «Вимірювач кутової координати цілі для секвентного радіолокатора» 1997 — «Бортовий секвентний радіолокатор виявлення об'єктів поблизу земної поверхні» 1997 — «Бортовий радіолокатор підповерхневого зондування з пристроєм захисту від пасивних перешкод» 1997 — «Секвентний радіолокатор для виявлення маловисотної цілі» 1997 — «Бортовий секвентний радіолокатор для виявлення рухомих цілей на поверхні землі» 1997 — «Секвентний вимірювач кута місця і швидкості цілі з пристроєм захисту від пасивних перешкод» 1997 — «Секвентний вимірювач азимуту рухомої цілі з пристроєм захисту від пасивних перешкод» 1997 — «Радіолокатор з несинусоідальним імпульсним сигналом» 1997 — «Бортовий секвентний радіолокатор для виявлення підземних об'єктів» 1997 — «Вимірювач швидкості цілі для секвентного радіолокатора» 1997 — «Вимірювач кута місця і швидкості цілі для секвентного радіолокатора» 1997 — «Секвентний радіолокатор з супергетеродинним приймачем» 1997 — «Спосіб вимірювання радіальної швидкості цілі для секвентного радіолокатора» 1997 — «Радіолокаційний імпульсний дальномір» 1997 — «Двокоординатна РЛС» 1997 — «Вимірювач кута місця цілі для радіолокатора виявлення» 1997 — «Радіолокаційний вимірювач кутової координати цілі» 1997 — «Секвентний радіолокаційний дальномір» 1997 — «РЛС виявлення малорозмірних цілей» 1997 — «РЛС виявлення літака» 1997 — «Трикоординатний секвентний радіолокатор» 1997 — «Наземний вимірювач кутових координат цілі» 1997 — «Спосіб виявлення малошвидкісної цілі на фоні пасивних перешкод від землі для радіолокатора з безперервним випромінюванням» 1997 — «Спосіб виявлення підземних об'єктів з борту літального апарату на фоні пасивних перешкод від земної поверхні» 1997 — «Наземний радіолокаційний висотомір» 1997 — «Вібраторна антенна решітка для прийому несинусоідальних сигналів» 1997 — «Дзеркальна антена для прийому несинусоідальних імпульсних сигналів» 1997 — «Пеленгатор для визначення кутових координат джерела імпульсного несинусоїдального сигналу» 1997 — «Вібраторна антена для випромінювання надширокосмугового несинусоідального сигналу» 1997 — «Вібраторна антена для імпульсних несинусоідальних сигналів» 1997 — «Пристрій для визначення дальності від літака до наземного радіопередавача» 1997 — «Імпульсний радіолокаційний дальномір» 1997 — «Бортова РЛС для виявлення підземного об'єкту та вимірювання глибини його залягання» 1997 — «Спосіб вимірювання глибини залягання об'єкту у землі» 1997 — «Радіолокаційний вимірювач кута місця малошвидкісних повітряних цілей на фоні зворотних перешкодових відбитків від землі» 1997 — «Спосіб визначення дальності від літака до наземної передавальної радіостанції» 1997 — «Дзеркальна антена» 1997 — «Несиметричний вертикальний вібратор» 1997 — «Трикоординатна РЛС» 2001 — «Спосіб виявлення повітряної цілі та вимірювання її координат» 2001 — «Бортовий радіолокатор для виявлення підземного об'єкта» 2001 — «Секвентний трикоординатний радіолокатор» 2002 — «Наземний вимірювач кутових координат цілі» 2002 — «Двокоординатний радіолокатор з безперервним випромінюванням»

Нагороди заслужений працівник народної освіти УРСР орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» III ступеня медаль «Захиснику Вітчизни» відзнака «Доблесть і честь» іменна вогнепальна зброя Міністерства оборони України

Примітки