Ріка́рдо Ора́сіо Етчего́єн (, 13 січня 1919 — 2 липня 2016) — аргентинський психоаналітик, президент Міжнародної психоаналітичної асоціації (IPA) у 1993—1997 роках.

Життя і кар'єра Орасіо Етчегоєн народився у Великому Буенос-Айресі 1919 року. Його батько, лікар, помер, коли Орасіо було п'ять місяців. Навчався в Національному коледжі при Національному університеті Ла-Плати, підготовчій школі, а потім вступив до Університету Ла-Плати, отримавши ступінь з медицини 1948 року.

Під час навчання в університеті в 1940-х роках агітував за рух за , який мав на меті зміцнити світську освіту в Аргентині. Його аналізував , а психоаналітичне навчання в Аргентині він розпочав у , , та . Серед його значних впливів були роботи психоаналітикині Мелані Кляйн.Federação Brasileira de Psicanálise

Етчегоєн займався приватною практикою в Ла-Платі, а також викладав у з 1957 по 1965 рік. Етчегоєн очолював кафедру психіатрії в університеті і отримав визнання Всесвітньої організації охорони здоров'я під час свого перебування на цій посаді. У 1966 році він переїхав до Лондона, де працював у відділенні для дорослих у знаменитій клініці , де проходив аналіз у . За рік він повернувся до Аргентини і приєднався до Аргентинської психіатричної асоціації, де з 1970 року проводив підвищення кваліфікації для докторантів у цій галузі.

Етчегоєн був першим латиноамериканським лікарем, який удостоївся честі бути обраним президентом Міжнародної психоаналітичної асоціації, і продовжував практикувати та брати участь у міжнародних конференціях до 2008 року. 1996 року він отримав премії Acadetius і , також був почесним доктором Університету Буенос-Айреса і почесним членов Спілки психоаналітиків Мендоси.

Етчегоєн помер у липні 2016 року у віці 97 років.Comunicado del Presidente de la AMPReportaje al Dr. Ricardo Horacio Etchegoyen

Про психоаналітичну техніку «Книга Р. Орасіо Етчегоєна, Основи психоаналітичної техніки (1991) безсумнівно, є роботою міжнародного рівня, представленою у формі добре дослідженого і добре написаного посібника, який легко читати і з яким легко консультуватися».Jean-Michel Quinodoz, Reading Freud (2005) p. 109

У ній Етчегоєн розглядає, як «на психоаналітичну техніку впливає широке розмаїття теоретичних точок зору… у всьому світі від Кляйн до Лакана… і підкреслює переваги та недоліки різних підходів у світлі власного клінічного досвіду».Quinodoz, p. 109

Про зв'язок між теорією та практикою Етчегоєн писав: «Якщо ви хочете бути строгими в техніці, рано чи пізно ви зіткнетеся з питанням теорії, тому що, як стверджував Фрейд, вони завжди пов'язані як „Junktim“ — одне передбачає інше». Етчегоєн дійсно вважав, що «постійна взаємодія теорії та техніки властива психоаналізу… нерозривний союз».R. Horatio Etchegoyen, The Fundamentals of Psychoanalytic Technique (1991) p. 7

Про лаканіанців У 1996 році Етчегоєн провів дискусію в Буенос-Айресі з Жаком-Аленом Міллером, видатним представником руху.Jurgen Reeder, Hate and Love in Psychoanalytical Institutions (2004) p. 253 Етчегоєн запросив Міллера на конгрес МПА 1997 року в Барселоні, де його коментарі з трибуни були зустрінуті теплими оплесками.The transcription of this event was published in La Revue de La Cause freudienne and later commented on in Miller's «First Letter to an Enlightened Public» (Wooster Press, 2001)

Здатність Етчеґоєна налагоджувати мости з лаканіанцями була передбачена ще в його «Основах», де він неупереджено і неполемічно обговорював лаканівські концепції.Kirst Hall et al, The Problem with Psychoanalytic Psychotherapy (London 2010) p. 45

Критика Існує припущення, що «впливову книгу Етчегоєна (1991) „Основи психоаналітичної техніки“ можна розглядати як спробу пропрацювати його (часто суперечливі) почуття щодо двох основних впливів на його власний професійний розвиток — Мелані Кляйн, його основної теоретичної натхненниці, і Генріха Ракера, його першого аналітика та наставника», чия робота з переносу/контрпереносу є попередником : "Відхід Етчеґоєна від впливу Ракера до консервативної кляйніанської «психології однієї особи»Emanuel Berman, Impossible Training (Routledge 2004) p. 85 and p. 88 виглядав би тоді як певний ретроградний крок.

Увага Етчеґоєна до певної подібності між вербалізацією аналізанта в психоаналітичному процесі та так званою ейдетичною редукцією ГуссерляGunnar Karlsson, Psychoanalysis in a New Light (2010) p. 15 свідчить про його постійну чутливість до феноменологічних аспектів взаємодії пацієнта та аналітика.

Роботи

Книги

1991 Основи психоаналітичної техніки

Очерки

1960 Коментарі до аналізу психопата 1969 Перший психоаналітичний сеансComments by Lygia Alcántara de Amaral, James Naiman y Leo Rangell, Revista de Psicoanálisis,vol. 28, 1971, pages 501-35 1970 Жіноча гомосексуальність: динамічні аспекти відновленняRevista Uruguaya de Psicoanálisis, vol. 12, págs. 431-77 1973 Замітка про ідеологію та психоаналітичну технікуInternational Journal of Phycho-Analysis, vol. 54, págs. 485-6 1976 Психоаналітичний «тупик» і стратегії егоRevista de Psicoanálisis, vol. 33, págs. 613-36 1977 Збочення перенесення. Теоретико-технічні аспектиin León Grinberg, ed., Prácticas psicoanalíticas comparadas en las psicosis (Psychoanalytical practices compared in the psychosis), Buenos Aires: Paidós, Chapter 2, pages 58-83 1978 Кілька думок про збочення перенесенняInternational Journal of Psycho-Analysis vol. 59, pages 45-53; also in Jean Bergeret, ed., La cure psychoanalytique sur le divan, Paris: Tchou, pages 177.91 1978 Форми перенесенняPsicoanálisis, vol. 2, pages 1065-89 1979 Regression and ReframePsicoanálisis, vol. 1, pages 479—503 1979 Вступ до іспанської версіїto Donald Meltzer et al., Exploración del autismo (Exploration of autism), Buenos Aires, pages 11-6 1981 Нотатки до історії англійської школи психоаналізуRevista de la Asociación Escuela Argentina de Psicoterapia para Graduados, vol. 6, pages 13-30 1981 Достовірність переносної інтерпретації в «тут і зараз» для реконструкції раннього психічного розвиткуRevista de Psicoanálisis, vol. 38, pages 1145-65. (International Journal of Psycho-Analysis, vol. 63, 1982) 1981 Приклади та альтернативи інтерпретаційної роботиInternational Review of Psycho-Analysis, vol. 8, pages 401-21 1982 До п'ятдесяти років мутативного тлумаченняRevista Chilena de Psicoanálisis, vol. 4, pages 23-31. (International Journal of Psycho-Analysis, vol. 64, 1983) 1983 InsightTrabajos del Psicoanálisis, vol. 2, pages 253-87 1985 Стилі інтерпретаціїPsicoanálisis, vol. 7 1988 Роздуми про перенесення1er. Congreso Argentino de Psicoanálisis (1st Argentinian Congress of Psychoanalysis), Actas, Buenos Aires: Graffit, S.R.L. pages 77-101 1999 Есе про психоаналітичну інтерпретаціюBuenos Aires: Polemos

Примітки