Леонід Іванович Сиротинський (1879-1970) — радянський науковець, засновник Московської наукової школи техніки високих напруг.
Біографія Народився в 1879 році в Миколаєві. Закінчив гімназію, два курси Петербурзького університету (з якого в 1899 році був виключений за участь у студентських демонстраціях) і Льєзький електротехнічний інститут (Бельгія).
У 1903—1906 роках працював у Москві на електромеханічному заводі (майбутнє «Динамо»). У 1907—1928 роках викладач у Механіко-технічному училищі Товариства поширення технічних знань (з 1921 року — Практичний електротехнічний інститут).
У 1918—1958 роках на науково-викладацькій роботі в МЕІ імені В. М. Молотова і одночасно в 1921—1958 роках — у Всесоюзному електротехнічному інституті (був одним із його засновників). У 1931 році організував в МЕІ кафедру і лабораторію високих напруг. Під керівництвом Л. І. Сиротинського було підготовлено і захищено близько 15 кандидатських і докторських дисертацій.
Із 1958 року професор-консультант ВЕІ. Співавтор тритомного підручника «Техніка високих напруг» (1939—1945).
У 1903—1919 роках одружений з Ніною Євгенівною Вєдєнєєвою, від цього шлюбу був син Євген. У 1919 році подружжя розлучилося.
Помер у 1970 році. Похований на Ваганьковському кладовищі (2 ділянка)Артамонов М. Д. Ваганьково. — : Моск. рабочий, 1991. — С. 169..
Нагороди та премії Сталінська премія ІІІ ступеня (1951) — за розробку й освоєння виробництва нових вентильних розрядників для захисту електричних систем Ленінська премія (1962) — за створення ЛЕП 500 кВ змінного струму заслужений діяч науки і техніки РРФСР два ордена Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» інші медалі
Примітки
Джерела https://web.archive.org/web/20121106065246/http://energymuseum.ru/whois/?item=114