Леонід Євгенович Петровський ( 6 січня 1947 у селі Багачівка Звенигородського району Черкаської області) — український прозаїк, член Національної спілки письменників України (з 2015).
Життєпис
Навчався в Київській школі-інтернаті № 1, служив у Радянській армії.
Закінчив факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка.
Працював механіком на кіностудії науково-популярних фільмів, монтажником на заводі «Комуніст». В 1970—2012 — у видавництві «Молодь» та поліграфкомбінаті «Україна».
Одружений, має доньку, двох онуків.
Творчість Автор книг: «Дев'ятнадцята осінь», «Три приїзди в село», «Людина черги», «Інтернат», «Інваліди душі», «Зворотний бік землі», «Гніздо для лелеки», «Цінні папери», «Мелаліт», «Вибрані твори» (2018, т. 1-4). Автор детективного роману «Цінні папери» (2019), автобіографічної книги «Окрушини долі».Окрушини долі. / Л. Є. Петровський. — Житомир: Видавництво «Рута», 2021. — 492 с. ISBN 978-617-581-501-4
Примітки
Посилання
Література Петровський Леонід. Прозаїк [біографічна довідка] / стор. 891