— японська манґа в жанрі романтична драма, написана та проілюстрована Аракавою Наосі. Виходила в журналі Monthly Shonen Magazine видавництва Kodansha з квітня 2011 року до лютого 2015 року. Історія розповідає про молодого піаніста на ім'я Аріма Косей, який втрачає здатність грати на фортепіано після смерті матері, та його переживання після знайомства зі скрипалькою Міядзоно Каорі.

Твір був створений на основі ван-шоту, поданого Аракавою на конкурс; автор черпав натхнення з музичної манґи, такої як Beck та Nodame Cantabile. Студія A-1 Pictures створила аніме-адаптацію «Твоєї квітневої брехні», яка транслювалася в програмному блоці Noitamina на телеканалі Fuji TV з жовтня 2014 року до березня 2015 року, а в травні 2015 року була випущена OVA-серія. У вересні 2016 року вийшов однойменний повнометражний ігровий фільм-адаптація манґи. Також були створені різноманітні сценічні адаптації.

У 2013 році манґа здобула 37-му премію манґи Коданся в категорії «сьонен». Станом на липень 2024 року тираж манґи «Твоя квітнева брехня» складав понад 7,5 мільйонів примірників. Твір отримав неоднозначні відгуки: деякі критики високо оцінили сюжет та персонажів, але розкритикували художнє оформлення та емоційний аспект. Натомість аніме-адаптацію здебільшого хвалили: за сюжет, анімацію та саундтрек.

Сюжет Чотирнадцятирічний піаніст-вундеркінд Аріма Косей стає відомим після перемоги в кількох музичних конкурсах. Після смерті його матері Аріми Сакі у Косея стається психічний зрив під час виступу на фортепіанному концерті; це призводить до того, що він втрачає здатність чути звуки свого фортепіано, хоча в іншому його слух не постраждав.

Наступні два роки Косей не торкається фортепіано та байдуже дивиться на світ. Він не зосереджений на досягненні успіхів у будь-якій діяльності, але часто проводить час зі своїми друзями Савабе Цубакі та Ватарі Рьотою. Пізніше Косей зустрічає Міядзоно Каорі — сміливу й волелюбну чотирнадцятирічну скрипальку, чий стиль гри відображає її яскраву та запальну особистість. Каорі допомагає Косею повернутися до гри на фортепіано та доводить, що його стиль гри може бути вільним і новаторським. Під час спілкування з дівчиною, Косей швидко розуміє, що любить її, проте вона цікавиться лише Рьотою.

Під час виступу Каорі втрачає свідомість і потрапляє до лікарні; згодом вона пояснює, що в неї анемія і їй потрібне звичайне обстеження. Пізніше вона запрошує Косея зіграти з нею на гала-концерті, але сама не приходить. Здоров'я дівчини дедалі погіршується, і вона стає пригніченою. Косей грає дуетом із другом, що спонукає Каорі спробувати ризиковану та потенційно смертельну операцію, заради змоги знову зіграти з хлопцем. Під час гри у фіналі конкурсу піаністів Східної Японії, Косей бачить дух Каорі, який його супроводжує, і розуміє, що дівчина померла під час операції.

На її похоронах батьки Каорі передають Косею листа від неї, в якому дівчина розповідає про те, що усвідомлювала свою неминучу смерть і тому стала більш волелюбною, як у музиці, так і в житті, щоб не брати свої жалі на Небеса. Вона також зізнається, що була закохана в гру Косея на фортепіано з моменту, коли побачила його виступ на концерті у п'ять років. Тоді це надихнуло Каорі грати на скрипці, щоб одного дня вона змогла б зіграти разом зі своїм кумиром. Каорі симулювала свої почуття до Рьоти, аби наблизитися до Косея, але не завдавати при цьому шкоди Цубакі, якій також подобався хлопець. Далі вона зізнається йому в коханні. Цубакі втішає Косея і каже йому, що буде поруч з ним. Каорі також залишає свою дитячу фотографію, на якій вона повертається з концерту, що надихнув її, з Косеєм на задньому плані. Пізніше Аріма вставляє цю фотографію в рамку.

Персонажі

Актор: Ямадзакі Кенто (фільм); Андзай Сінтаро (театральна вистава) Косей — головний герой, у минулому вундеркінд у грі на фортепіано, відомий під прізвиськом «метроном» через свою механічну точність у грі — результат суворого навчання його матері Сакі. Коли Сакі помирає, Косей втрачає здатність чути звук своєї гри та кидає музику. Але через два роки, після переконань Каорі стати її акомпаніатором, він знову береться за фортепіано. Під впливом емоційного та нестримного стилю гри дівчини Косей закохується в неї.

Актриса: Судзу Хіросе (фільм); Мацунаґа Аріса (вистава) Каорі — головна героїня, однокласниця Цубакі, запальна та волелюбна скрипалька, яку критикують судді за небажання суворо дотримуватися партитури, але яка має популярність серед глядачів. Після того, як познайомилась та потоваришувала з Косеєм, вона врешті-решт переконує його знову зіграти на фортепіано: спочатку як акомпаніатор, а згодом і на конкурсі піаністів. В середині твору з'ясовується, що дівчина має хворобу, через яку перенесла кілька операцій. Пізніше Каорі робить ще одну надзвичайно ризиковану операцію та помирає під час неї.

Актриса: Ісії Анна (фільм); Кавауті Місато (вистава) Цубакі — подруга дитинства та сусідка Косея, яка намагається повернути хлопця до гри на фортепіано. Спочатку вона заперечує свої почуття до Косея, але з часом розуміє, що закохана в нього.

Актор: Накаґава Тайсі (фільм); Вада Масанарі (вистава) Рьота — друг дитинства Косея і Цубакі та хлопець Каорі. Пізніше Косей розповідає йому про свої почуття до дівчини, а Рьота приймає це і дає пораду другові.

Актор: Йокої Сьодзіро (вистава) Такесі — піаніст, одноліток Косея. Він з юного віку, коли вперше почув гру Косея на фортепіано, прагнув перевершити його.

Актриса: Ямасіта Харука (вистава) Емі — піаністка, однолітка Косея. Побачивши виступ Косея у віці п'яти років, вирішила стати піаністкою. Її мета — перевершити хлопця своїм емоційним стилем гри.

Наґі — молодша сестра Такесі, яка прикидається, що просить Хіроко навчати її музики, щоб розвідати про суперника брата — Косея. Але зрештою вона стає його ученицею.

Актриса: Дан Рей (фільм); Танака Рьоко (вистава) Сакі — мати Косея, яка колись сама була піаністкою. Вимагала від сина абсолютної досконалості в грі і часто жорстоко била його за помилки на концертах. Спочатку Сакі не планувала робити з Косея піаніста, але дізнавшись про його талант, а згодом і про свою невиліковну хворобу, вирішила навчити сина гри на фортепіано, щоб він міг заробляти на життя після її смерті.

Актриса: Ітая Юка (фільм); Кодама Куніко (вистава) Хіроко — відома в Японії піаністка та близька подруга Сакі. Хіроко відкриває талант Косея і пропонує подрузі навчати його гри на фортепіано. Звинувачуючи себе в жорстокому поводженні Сакі з Косеєм та його психологічній травмі після смерті матері, Хіроко дистанціюється від хлопця. Коли ж Косей повертається до гри на фортепіано, Хіроко стає його опікуном і наставником.

Маленька донька Хіроко, яка зазвичай тримається поруч з матір'ю, та яку обожнюють як Косей, так і її мати.

Сайто — семпай Цубакі, який грає в бейсбол і є об'єктом її захоплення. Сайто зізнається Цубакі в коханні та починає з нею зустрічатись, але коли дізнається про почуття дівчини до Косея, пропонує розлучитися.

Актриса: Іґарасі Харука (вистава) Касіваґі — одна з найкращих подруг Цубакі, яка часто дає їй поради. Касіваґі вдається зламати впертість Цубакі та переконати її усвідомити та визнати свої почуття до Косея.

Виробництво Манґа На початку своєї кар'єри манґаки Аракава Наосі намалював ван-шот для щомісячного конкурсу журналу Shōnen Magazine Grand Challenge; головними героями коміксу є два скрипалі, які виступають разом. Пізніше Аракава намалював манґу про футбол Sayonara, Football. Після її завершення автор, втомившись від спортивної манґи, захотів спробувати щось нове. Для отримання ідей Аракава звернувся до ван-шоту, і вирішив намалювати музичну манґу. Через побоювання щодо конкуренції з популярною серією Beck, головна тема якої — рок-музика, Аракава вирішив зосередити свій новий твір на класичній музиці. Щоб відрізнити її від Nodame Cantabile, іншої манґи про класику, автор зосередився на одному інструменті. Задля кращого опису класичної музики манґака взяв інтерв’ю у композитора Осави Акінорі та піаніста Суґано Масанорі, а також сфотографував піаністку Ямадзакі Каорі та скрипальку Ікеду Ріеко. Для зображення напруженої атмосфери на змаганнях музикантів, він використав свій досвід з кендо. Також Аракава читав книги про музику та попросив допомоги у свого редактора, який мав досвід гри на скрипці.

Аракава вирішив намалювати музичну манґу після того, як побачив скрипальку, яка виступала по телебаченню. Автор спочатку хотів зробити головних героїв обох скрипалями, але подумав, що такий розклад занадто «нудний як для читача, так і для художника», тому він намалював скрипальку та піаніста; він також визнавав, що на початку написання йому бракувало знань про класичну музику. Після публікації третього тому, автор отримав пропозицію про аніме-екранізацію. Аракава, а також багато членів виробничої команди манґи спочатку не були впевнені щодо закінчення історії, але продюсеру аніме сподобалася кінцівка, тому Аракава не став її змінювати.

Аніме

Приблизно під час виходу третього тому манґи продюсер Aniplex Сайто Сюнсуке запропонував редактору Татеїсі Кенсуке з Kodansha створити аніме-адаптацію для телебачення. Початкова пропозиція передбачала серіал з одинадцяти серій, але редактор відкинув таку ідею, оскільки це була б неповна адаптація. Тоді Сайто запропонував створити 22 серії, на що Татеїсі погодився. Продюсер запросив Ісіґуро Кьохея стати режисером, бо його праця над сьомим епізодом аніме Wandering Son справила на Сайто сильне враження. Для Кьохея «Твоя квітнева брехня» стала першою режисерською роботою.

За словами Ісіґуро, він хотів, щоб «Твоя квітнева брехня» сподобалося навіть людям, які не дивляться аніме, тому він зосередився на «універсальних» темах — підлітковому житті учнів середньої школи та музиці. До того ж, для виконання перших початкової та кінцевої тем режисер обрав ансамбль Goose House та поп-рок-гурт Wacci відповідно, оскільки ці артисти до цього не співпрацювали з авторами аніме. Ісіґуро хотів використати пісню з «барвистою мелодією», яка б відповідала анімації, тому для виконання другої початкової теми обрав гурт Coalamode.

Для зображення деяких сцен в аніме Ісіґуро використовував реальні локації, оскільки хотів пов'язати аніме з реальним світом. Ще під час написання оригінальної манґи Аракава відвідував кілька місць уздовж лінії Сейбу, наприклад станцію Ойдзумі-ґакуен, а пізніше вони з режисером показали сцени манґи операторам залізничної компанії Seibu Railway Company та чиновникам району Неріма (Токіо), які допомогли творцям знайти та вибрати відповідні місця. Крім того, творці мали глибшу співпрацю з районом: Seibu Railway Company розвісила плакати з рекламою аніме в своїх поїздах, а в самому творі зображувалися місця близькі до реальних локацій району Неріма, наприклад Культурний та торговий центри.

Медіа Манґа Манґа «Твоя квітнева брехня», написана та ілюстрована Аракавою Наосі, виходила у журналі Monthly Shōnen Magazine видавництва Kodansha з 6 квітня 2011 року до 6 лютого 2015 року.

Kodansha випустила перший том-танкобон «Твоєї квітневої брехні» 16 вересня 2011 року, а 15 травня 2015 року був випущений останній одинадцятий том у звичайному та обмеженому виданні. Kodansha USA ліцензувала та переклала манґу англійською мовою для розповсюдження в Північній Америці. Перший том опублікований 21 квітня 2015 року. Додаткова манґа під назвою Shigatsu wa Kimi no Uso: Coda, яка йшла у комплекті з аніме на Blu-ray, опублікована у форматі танкобону 17 серпня 2016 року. В ній переказуються події минулого Косея з точки зору його друзів.

У 2025 році, ліцензію на випуск твору в Україні отримало видавництво Artbooks.

Токіумі Юї написав ранобе-спіноф під назвою Your Lie in April: A Six Person Etude, який вийшов у Японії 17 листопада 2014 року. Видавництво Vertical опублікувала його англійською мовою. Ранобе переказує події основної серії з боку друзів та суперників Косея.

Список томів

Аніме