Токсичний позитив або токсична позитивність — це явище, коли людина намагається завжди підтримувати позитивний настрій таким чином, який стає шкідливим для себе та оточуючих.
Визначення У стані токсичної позитивності людина знецінює та пригнічує свої справжні емоції, потребує від себе та близьких завжди посміхатися та «триматися», зміщуючи фокус з вирішення проблем та проживання різних емоцій — від щирої радості до горя. Це може призводити до власної незадоволеності, постійного вигорання, панічних атак, депресії тощо.
Різниця від здорової позитивності Загалом позитивність вважається хорошим і корисним явищем у більшості ситуаціях, оскільки вона визнає всю палітру людських емоцій, включно з сумом, гнівом, розчаруванням чи заздрістю та покращує загальний настрій. Натомість токсична позитивність ґрунтується на нереалістичному прагненні до постійного щастя. Вона змушує людей заперечувати будь-які негативні почуття й вважати, що вони повинні залишатися радісними за будь-яких обставин. Такий стан може призвести до почуття провини чи сорому за «неправильні» емоції та пригнічувати їх, що в довгостроковій перспективі лише посилює внутрішній дискомфорт.
Позитивність стає токсичною, коли людина заперечує усі, навіть доречні негативні почуття й інші емоції та починає вважати, що мусить бути щасливою за будь-яких обставин, ігноруючи інші емоції. Однак придушення цих почуттів може в довгостроковій перспективі призвести до ще більшого нещастя.
Соціальна працівниця Хізер Монро сказала, що суть токсичної позитивності в тому, що «ми заохочуємо людину концентруватися лише на позитивних емоціях і позитивних аспектах життя» від думки про в те, що «при ігноруванні складних сторін та емоцій людського життя ми будемо щасливіші».
Гендерна відмінність Дослідження щодо гендерної відмінності в рівнях токсичної позитивності у підлітків показало, що дівчата підліткового віку зазвичай демонструють нижчий рівень токсичної позитивності порівняно з хлопцями. Ці результати показують, що дівчата імовірно краще визнають і виражають свої негативні емоції, ніж хлопці.
Наслідки токсичної позитивності Коли людина змушує себе бути виключно «позитивною», вона несвідомо стигматизує власні природні почуття — смуток, гнів, втому, розчарування. Вона може почати придушувати їх, замість того щоб проживати й приймати. Проте саме усвідомлене переживання всього спектра емоцій дозволяє досягти справжньої внутрішньої гармонії.
Письменниця Кімберлі Гаррінгтон називає токсичну позитивність своєрідною формою емоційного газлайтингу і наголошує, що «Цілком нормально відчувати сум, коли тобі сумно, та злість, коли ти злишся», адже на її думку «лише дозволяючи собі проживати власні емоції, ми можемо знайти справжню рівновагу та душевний спокій».
Примітки