П'яте управління КДБ СРСР — структурний підрозділ КДБ СРСР, відповідальний за роботу за лінією боротьби з «ідеологічними диверсіями», тобто з радянськими дисидентами.

Генерал-полковник Пилип Бобков, начальник Управління, 1999 року зазначав, що «термін „ідеологічна диверсія“ не зовсім точно відображав функції П'ятого управління. Його завдання згодом були визначені більш точно — захист конституційного ладу. Так формулював їх ще Ю. В. Андропов».

Історія 3 липня 1967 року голова КДБ СРСР Юрій Андропов направив до ЦК КПРС записку про доцільність створення в рамках КДБ самостійного управління, яке б відповідало за боротьбу з ідеологічними диверсіями. Як пояснював Андропов у записці

17 липня 1967 року Політбюро ЦК КПРС розглянуло записку Андропова і ухвалило постанову № П 47/97 про утворення 5-го управління КДБ СРСР, дозволивши збільшити штатну чисельність органів КДБ на 2250 одиниць і 250 легкових автомобілівПолитбюро и органы государственной безопасности / сост., вступ. ст., коммент. О. Б. Мозохина. — М. : Кучково поле, 2017. ISBN 978-5-9950-0862-0. С. 734—735.

25 липня 1967 року було видано наказ голови КДБ СРСР № 0096, згідно з яким штат 5-го управління визначали у 201 посадову особу. Куратором цього Управління по лінії керівництва став перший заступник голови КДБ Семен ЦвігунПубликация :: Федеральная Служба Безопасности.

З утворенням у структурі Управління нових відділів його штат до 1982 року збільшився до 424 осіб. Усього ж, за спогадами Бобкова, за лінією Управління в СРСР служило 2,5 тисячі співробітників.

11 серпня 1989 року було видано постанову Ради міністрів СРСР, згідно з якою 5-те управління КДБ СРСР було перетворено в Управління із захисту радянського конституційного ладу КДБ СРСР (управління «З»). Начальником нового управління призначили генерал-лейтенанта Євгенія Іванова.

Ідейним спадкоємцем П'ятого управління КДБ СРСР і Управління «З» як такого нерідко визнають Службу захисту конституційного ладу та боротьби з тероризмом ФСБ РФ, створену в листопаді 1998 року після об'єднання Управління конституційної безпеки ФСБ і Департаменту з боротьби з тероризмом ФСБ.

Структура

1-й відділ (утворений 1967 року) — робота з каналами культурного обміну, з творчими спілками, НДІ, медичними та культурними установами, іноземцями; 2-й відділ (утворений 1967 року) — робота спільно з ПГУ проти центрів ідеологічних диверсій імперіалістичних держав, припинення діяльності націоналістичних і шовіністських елементів, а також «Народно-трудового союзу»; 3-й відділ (утворений 1967 року) — робота по лінії студентського обміну, студентів і викладачів; 4-й відділ (утворений 1967 року) — робота по лінії релігійних організацій; кураторство над церквою; 5-й відділ (утворений 1967 року) — розшук авторів анонімних антирадянських документів і листівок, перевірка сигналів про факти тероризму, допомога місцевим органам держбезпеки щодо запобігання масовим антигромадським проявам; 6-й відділ (утворений 1967 року) — планування та інформаційна робота, аналіз даних про ідеологічні диверсії: «узагальнення та аналіз даних про діяльність противника зі здійснення ідеологічної диверсії. Розробка заходів щодо перспективного планування та інформаційної роботи»; 7-й відділ (утворений 1969 року) — «виявлення і перевірка осіб, які виношують наміри застосувати вибухові речовини і пристрої в антирадянських цілях». Цьому відділу було також передано функції з розшуку авторів анонімних антирадянських документів і перевірку сигналів про погрози на адресу вищих керівників країни; 8-й відділ (утворений 1973 року) — «виявлення і припинення акцій ідеологічної диверсії підривних сіоністських центрів»; 9-й відділ (утворений 1974 року) — «ведення найважливіших розробок на осіб, яких підозрюють в організованій антирадянській діяльності (окрім націоналістів, церковників, сектантів); виявленням і припиненням ворожої діяльності осіб, які виготовляють та поширюють антирадянські матеріали; проведенням агентурно-оперативних заходів щодо розкриття на території СРСР антирадянської діяльності зарубіжних ревізіоністських центрів»; 10-й відділ (утворений 1974 року) — «проведення контррозвідувальних заходів (спільно з ПГУ) проти центрів ідеологічної диверсії імперіалістичних держав і зарубіжних антирадянських організацій (крім ворожих організацій українських і прибалтійських націоналістів)»; 11-й відділ (утворений 1977 року) — «здійснення оперативно-чекістських заходів щодо зриву підривних акцій противника і ворожих елементів у період підготовки та проведення Літніх Олімпійських ігор у Москві». Після проведення Олімпіади на відділ було покладено завдання зі спостереження за науковими, профспілковими, медичними та спортивними організаціями; 12-та група (на правах відділу) — координація роботи 5-го управління з органами держбезпеки соцкраїн; 13-й відділ (утворений 1982 року) — «виявлення і припинення проявів, що мають тенденцію до переростання в політично шкідливі угруповання, які сприяють проведенню противником ідеологічних диверсій проти СРСР»; 14-й відділ (утворений 1982 року) — «робота із запобігання акціям ідеологічної диверсії, спрямованої у сферу Спілки журналістів СРСР, працівників засобів масової інформації та суспільно-політичних організацій»; 15-й відділ (утворений 1983 року) — робота по об'єктах спортивного товариства «Динамо»; Фінансовий відділ; Група кадрів; Група мобілізаційної роботи; Секретаріат.

Керівництво

Начальники

О. Ф. Кадашов (4 серпня 1967 — 8 грудня 1968) П. Д. Бобков (23 травня 1969 — 18 січня 1983) І. П. Абрамов (18 січня 1983 — травень 1989) Є. Ф. Іванов (травень — вересень 1989)

Заступники начальника

П. Д. Бобков (1967—1969) В. П. Воротніков М. М. Голушко (1983—1984)

Начальники 2-го відділу

М. М. Голушко В. Ф. Лебедєв (1983—1987)

Начальники 4-го відділу

В. О. Куроєдов

Начальники 8-го відділу

Є. Д. Кубишкін А. П. Благовидов (1989 — ?)

Відомі співробітники

В. О. Орєхов — колишній капітан П'ятого управління КДБ СРСР, який допомагав радянським дисидентам. В. В. Черкесов — оперуповноважений 5-го відділу УКДБ по Ленінграду та Ленінградській області // Ъ-Власть В. О. Щукін — заступник начальника 5-го відділу УКДБ по Пермській області В. С. Цибізов — старший оперуповноважений 1-го відділу 5-го управління, майор О. М. Карбаїнов — у минулому перший секретар Красноярського крайового комітету комсомолу О. П. Комельков — заст. начальника 2-го відділення (курування телебачення) 14-го відділу 5-го управління КДБ, випускник Московського Інституту культури, майор, прізвисько «Баклажан» О. П. Кондауров О. В. Литвиненко

Примітки

Посилання

 — передача Радіо «Свобода» з циклу «Різниця в часі», 14 липня 2012 року