Дмитро́ Васи́льович Фі́рташ — український проросійський олігарх , бізнесмен, інвестор , співвласник збанкрутілого та ліквідованого Надра Банку та проросійського телеканалу «Інтер» (2006—2021), меценат, голова Ради директорів Group DF. З 18 червня 2021 року перебуває під санкціями, запровадженими РНБО України.
Життєпис Народився року в селі Богданівка (нині Синьків) Заліщицького району, Тернопільської області. Мати працювала бухгалтером на цукровому заводі, батько — водієм. Дмитро до 17 років із матір'ю вирощував на продаж помідориАвтобіографія Дмитра Фірташа на його персональному сайті , 2012.
З 1982 по 1984 рік навчався в Краснолиманському ПТУ № 119Олигарх Фирташ «поправил» свою биографию: в ПТУ получал тройки-четверки Censor.net. 09.09.2011, за власними словами закінчив Донецький залізничний технікум за фахом машиніст локомотива, але такого навчального закладу тоді не існувало.Справа Фірташа. Частина перша. Справи колгоспні Українська правда. 24.07.2007До 2010 року в джерелах з посиланням на інтерв'ю Фірташа (Фирташ дал свое первое интервью. — proUA.com, 28.04.2006) подавалося що у 1984 році Дмитро Фірташ закінчив Донецький залізничний технікум, в якому навчався на машиніста паровоза і електровоза. Але такого навчального закладу на той час не існувало. Частина ЗМІ подають хибну інформацію й досі. Напр. lenta.ru: Фирташ Дмитрий. Владелец международной холдинговой компании Group DF, один из совладельцев RosUkrEnergo .
Призваний на строкову службу до армії. Починав службу в школі сержантів 80-го навчального центру РВСП (Котовськ Одеської області), за рік призначений заступником командира взводу у військову частину 19-ї ракетної дивізії (Хмельницький). Закінчив службу старшим сержантом 1986 року. В біографії стверджується, що під час проходження військової служби Фірташ був нагороджений бронзовою медаллю ВДНГ «За досягнуті успіхи в розвитку народного господарства СРСР» та «орденом Знак пошани». Але підтверджень цьому немаєЗа даними книги: Боев В. А. История награждений главной выставки страны. ВСХВ — ВДНХ. — Изд-во: «Позднышев», Киев, 2007. ISBN 966-8830-27-X — у 1986 році нагороджений бронзовою медаллю Фішер Іван Іванович, а не Фірташ Дмитро Васильович. В списках нагороджених орденом «Знак Пошани» за 1984—1986 рік Фірташ Дмитро Васильович також не значиться..
Після служби поїхав до Чернівців, де одружився з Людмилою Юлієвною Грабовецькою, має дочку Іванну 1988 року народження від цього шлюбу. Займався дрібною підприємницькою діяльністю: вирощував на продаж помідори, троянди, розводив песців. Офіційно працював водієм в пожежному відділенні Чернівецької взуттєвої фабрикиФирташ, Дмитрий. Владелец международной холдинговой компании Group DF, один из совладельцев RosUkrEnergo Lenta.ru.
Почав займатися бізнесом наприкінці 1980-х років, став співвласником фірми подружжя Калиновських «КМІЛ».
У 1996 — Марина Калиновська і Фірташ вивезли свої сім'ї на постійне проживання до Німеччини де жили щонайменше до 1999 рокуСправа Фірташа. Частина друга. Справи сімейні Українська правда. 13.08.2007. До кінця 1990-х у Берліні вони відкрили транспортну компанію MDF Transspeditions (Marina & Dmitriy Firtash Transspeditions)Справа Фірташа. Частина третя. Справи газові Українська правда. 31.01.2008. В Німеччині Фірташ і Калиновська встановили контакти з впливовими бізнесменами і чиновниками з Туркменістану.
У 2001 році Дмитро Фірташ і Марина Калиновська офіційно оформили шлюб. У 2005 році з'явилася інформація про їхнє розлучення та суперечки щодо розподілу майна. У 2006 році Фірташ та Калиновська підписали мирову угоду щодо цього.
Третя дружина — Лада Павлівна Фірташ; в цьому шлюбі бізнесмен має двох дітей: дочку Ганну 2005 року народження та сина Дмитра 2007 року народження.
Підприємницька діяльність У 1980-х роках почав бізнесову діяльність із продажу продовольчих товарів, став співвласником (за іншими даними — одним з керівників: до 1992 року заступником директора із комерційної частини фірми, потім комерційним директором) фірми подружжя Калиновських «КМІЛ», яка випускала консервовані продукти. Працював в Чернівцях, потім в Москві. За його словами, першою великою операцією, яку він особисто провів, був обмін 4000 тонн українського сухого молока на партію узбецької бавовни, продаж її в Гонконзі — виручка склала $50 тисячДмитрий Фирташ: «Я всего добился сам» Інтерв'ю Ірини Резнік з Дмитром Фірташем. Інтернет-газета «Экономика». 28.06.2006 .
У 1992–1993 роках спільно з Олегом Пальчиковим налагодив бізнес з продажу горілки. Влітку 1995 року заарештований за підозрою в контрабанді великої партії спирту, але пізніше звільнений. Стверджує, що він в цей період заснував енергетичний бізнес і налагодив торгові зв'язки з ТуркменістаномUN MILLIARDAIRE UKRAINIEN SORT DE L'OMBRE Інтерв'ю Дмитра Фірташа газеті «Politique Internationale» (Франція)Украинский миллиардер выходит из тени inosmi.ru . 2 січня 1996 року отримав вогнепальне поранення під час конфлікту із Олегом Матієго в ресторані «Європейський» в Чернівцях.
Перший газовий контракт для «КМІЛ» забезпечив Володимир Галаздра — фактичний власник українсько-швейцарського спільного підприємства «Барі», одного з газотрейдерів АТЗТ «Інтергаз» Ігоря Бакая. «Інтергаз» здійснював бартерні поставки туркменського газу в обмін на продовольство.
12 травня 2000 року фірма «КМІЛ» отримала ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності по постачанню в Україну природного газу за нерегульованим тарифом. Невдовзі Фірташ і Калиновська одержали пропозицію про співробітництво від найбільшого на той час газового трейдера «Ітера» . Для забезпечення спільних схем по постачанню продовольства в Туркменістан 15 січня 2001 року на Кіпрі була зареєстрована компанія Highrock Holding Ltd.
30 січня 2001 року директором Highrock Holding Ltd був призначений Дмитро Фірташ. За даними інших джерел більшу частину 1990-х років Дмитро Фірташ прожив у Ашхабаді, а початком його «газової» кар'єри став укладений в 1993 чи 1994 році контакт з урядом Туркменістану, що передбачав поставки туди продовольства в обмін на природний газ. Потім Фірташ продавав вже свій товар Ігорю Бакаю, «Інтергаз» якого мав квоти на поставки газу в Україну. Цієї ж версії дотримується й офіційна автобіографія підприємця. За словами Фірташа, після того як «Інтергаз» фактично припинив існування, він продовжив аналогічне співробітництво з компанією «Омранія», а пізніше через Highrock Holding Ltd і Highrock Properties — з «Ітерою». Ізраїльську Highrock Properties джерела пов'язують з особою українського підприємця і кримінального авторитета Семена Могилевича.
5 грудня 2002 року російський монополіст ВАТ «Газпром» і НАК «Нафтогаз України» підписали угоду про створення спільного підприємства, яке мало здійснювати транзит туркменського газу. А наступного дня, 6 грудня 2002 року в угорському селищі Чабди чотирма фізичними особами — громадянами Ізраїлю і Румунії була створена компанія Eural TransGas (ETG). На посаду директора ETG був призначений колишній співробітник угорського представництва «Газпрому» Андреас Кноп. Тим не менше, усі експерти вважають основною афілійованою особою Eural TransGas Дмитра Фірташа. Вже в 2003 році Eural TG, яка замість «Ітери» уклала ексклюзивні контракти на поставки туркменського газу в Україну, стала першим газовим монополістом і посередником у постачаннях туркменського газу.
У цей час почав інвестувати в хімічну промисловість, придбавши контрольний пакет акцій заводу «Таджик Азот» — одного з провідних виробників мінеральних добрив Середньої Азії. Директор «Таджик Азот» Т. Гозіев згадує слова Фірташа про підприємство, який сказав, що «цей завод не дає мені ніяких доходів, але він мені дорогий як моє дитя, «Таджик Азот» — перший завод, який я купив, коли став багатим».
2003 — придбав хімічний завод «Нітроферт» (єдиний в Естонії виробник аміачних добрив, має доступ до портів Балтійського моря); створив в Угорщині компанію Emfesz для розвитку газового та енергетичного бізнесу, через два роки компанія отримала ліцензію на продаж природного газу в Польщі; став акціонером ВАТ «Рівнеазот» — найбільшого виробника азотних добрив на заході Україні. Завдяки масштабній модернізації Групи компаній Group DF Дмитра Фірташа нині це підприємство є найбільш енергоефективним серед українських виробників азотних добрив.
2004 — створив компанію «РосУкрЕнерго» для здійснення транзиту газу в Україну, в країни Європейського Союзу (співзасновник «РосУкрЕнерго» — російський «Газпром»), компанія «РосУкрЕнерго» протягом 2004–2009 років була посередником при постачаннях газу в Україну і ЄС. 7 липня 2014 російський «Газпром» і австрійська Centragas Holding AG, підконтрольна українському бізнесменові Дмитру Фірташу, ухвалили рішення про ліквідацію компанії РосУкрЕнерго AG (RUE, Швейцарія).
2004 — придбав австрійську компанію Zangas Hoch und Tiefbau GmbH, яка була спеціалізована на будівництві газопроводів; став головним акціонером «Кримського содового заводу» (Красноперекопськ) і «Кримського ТИТАНУ» (Армянськ).
2007 — з метою консолідації управління активами в різних сферах бізнесу створив Group DF (The Firtash Group of Companies). До її складу увійшли деякі активи у сфері хімічної промисловості.
У 2010 році для зміцнення позицій України на світовому ринку добрив Дмитро Фірташ розпочав процес об'єднання українських азотних підприємств. У вересні 2010 року — березні 2011 року став власником Концерну Стирол (Горлівка), Сєвєродонецького об'єднання «Азот», черкаського «Азоту».
Активно розвивав титанові підприємства. Для подвоєння обсягів випуску діоксиду титану на «Кримському ТИТАНі» Дмитро Фірташ здійснює масштабні інвестиції у підприємство. Нині завершено будівництво нового цеху з виробництва сірчаної кислоти. Для розширення сировинної бази титанової промисловості України Група компаній Дмитра Фірташа Group DF 2010 року запустила Міжрічинський гірничо-збагачувальний комбінат.
Партнером Фірташа по бізнесу був також один з «путінських» олігархів Аркадій Ротенберг (спаринг-партнер російського президента в дзюдо)Аркадий Ротенберг и Дмитрий Фирташ будут дружить компаниями Пакт Ротенберга — Фирташа Ротенберг ставит на удобрения «Ведомости»: Фирташ благодаря Ротенбергу получает кредиты Газпромбанка на $1 млрд .
2011 року голова РПЦ Патріарх Московський Кирил Гундяєв нагородив Фірташа орденом РПЦ «Святого преподобного Серафима Саровського» II ступеня.Предстоятель Русской Церкви совершил освящение Свято-Троицкого собора Вознесенского Банченского монастыря и Божественную литургию в новоосвященном храме Сайт РПЦ. 02.11.2011 Дмитро отримав нагороду за фінансування будівництва Свято-Троїцького собору вознесенського чоловічого монастиря (село Банчени, Чернівецька область).
Статки 2006 — № 8 у рейтингу найбагатших українців, журнал «Кореспондент». Dragon Capital оцінила його статки в $1,4 млрд. 2008 — № 11 у рейтингу найбагатших українців з активами в $1,71 млрд, журнал «Фокус» 2013 — № 4 в рейтингу журналу Фокус найбагатших українців зі статками у $3,327 млрдДмитрий Фирташ focus.ua 28.03.201. 2019 — посів восьме місце в рейтингу журналу «НВ» «топ-100 найбагатших українців» зі статками у $792 млн. 2021 — № 25 у рейтингу українського Forbes у рейтингу найбагатших українців, статки — $420 млн.
Активи Group DF об'єднує активи у сфері хімічної промисловості, енергетичній інфраструктурі. Основними напрямками діяльності групи є азотний, титановий, газовий та банківський бізнеси. Інші сфери діяльності групи на сьогодні включають агробізнес, медійний бізнес, виробництво кальцинованої соди, розвиток енергетичної інфраструктури та нерухомість.
Підприємства, компанії Group DF розташовані в 11 країнах і здійснюють свою діяльність в Україні, Австрії, Естонії, Італії, Німеччині, Росії, Таджикистані, Угорщині, Швейцарії.
На підприємствах, що входять до складу Group DF, працюють 100 тис. співробітників .