Сейшельські ліси або Ліси Гранітних Сейшел (ідентифікатор WWF: AT0113) — афротропічний екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований на Сейшельських островах.
Географія Сейшельські острови розташовані в західній частині Індійського океану, на південь від екватора, приблизно за 930 км на північний схід від Мадагаскару та за 1600 км на схід від Східної Африки. Архіпелаг складається зі 155 островів, які діляться на дві групи — Зовнішні, або Коралові Сейшели та Внутрішні Сейшели.
Зовнішні Сейшели розташовані на південному заході Сейшельського архіпелагу. Вони складаються зі 111 островів, які належать до п'яти острівних груп: Амірантських островів, островів Альфонс, островів , островів та островів . Всі Зовнішні Сейшели є кораловими островами, які перебувають на різних стадіях формування. Ці майже пласкі острови часто формують атоли навколо центральної лагуни. Піщані ґрунти Коралових Сейшельських островів, як правило, неродючі, і містять мало прісної води. Хоча вони займають близько 46 % від загальної площі Республіки Сейшельських Островів, лише 11 коралових островів є населеними, і на них живе лише близько 700 людей, або 2 % від населення країни. Найбільшим островом в групі Коралових Сейшел є Альдабра, яку виділяють у окремий екорегіон склерофітних чагарників острова Альдабра.
Внутрішні Сейшельські острови або власне Сейшели складаються з 42 гранітних островів та 2 коралових островів. 42 острови Гранітних Сейшел є найвищими вершинами північної частини підводного Сейшельсько-Маскаренського плато. Це плато є фрагментом давнього материка Гондвани, який відколовся від Мадагаскару та Індійського субконтиненту в крейдовому періоді, близько 75 мільйонів років тому. З геологічної точки зору основу Гранітних Сейшел складають граніти, перекриті шарами вапняків та базальтів. Гранітні острови часто мають гористий рельєф, і є більш вологими та густонаселеними, ніж коралові острови регіону. Внаслідок вивітрювання та ерозії на них сформувалися стрімкі схили та вражаючі вершини. Найбільшим островом регіону є Мае площею 145 км², на якому живе більшість населення країни. Найвищою вершиною цього острова є гора висотою 905 м. Серед інших островів Гранітних Сейшел слід відзначити Праслен, Ла-Діг, Кюр'єз, Фелісіте, Фрегат та Силует.
Клімат На Сейшельських островах домінує вологий тропічний клімат, який характеризується невисокими сезонними коливанням температури. З листопада по лютий триває вологий сезон, пов'язаний з північно-західними мусонами, а з березня по жовтень — прохолодний сухий сезон, пов'язаний з південно-східними пасатами. Середньорічна кількість опадів на гранітних островах коливається від 2300 до 5000 мм, залежно від висоти над рівнем моря. Середня температура на Мае коливається від 24 до 30 °C.
Флора Рясні дощі, високі температури та збагачені гуано ґрунти дозволили розвинути на гранітних Сейшельських островах пишні пальмові ліси, більшість з яких наразі вирубано.
Основу природних лісів, що ростуть на висоті до 610 м над рівнем моря, складають пальми, пандани (Pandanus spp.) та деякі вічнозелені широколистяні дерева. На більших висотах поширені хмарні ліси, багаті на деревоподібні папороті, орхідеї та мохи. Видовий склад сейшельських лісів відрізняється від острова до острова. Серед найбільш поширених видів дерев у цих лісах слід відзначити (Phoenicophorium borsigianum), (Falcataria falcata), (Pterocarpus indicus), (Adenanthera pavonina), лимонолисту морінду (Morinda citrifolia), (Phyllanthus casticum), (Pisonia grandis) та інтродуковану кокосову пальму (Cocos nucifera). Хоча флора Сейшельських островів може похизуватися багатьма цікавими видами, найбільш відомим деревом регіону є ендемічна сейшельська пальма або коко-де-мер (Lodoicea maldivica). Ця пальма виростає до 30 м заввишки, має листя завдовжки до 6 м і завширшки до 4 м. Ще більш вражаючими є плоди сейшельської пальми: вони є найбільшими горіхами у світі, і деякі екземпляри важать понад 22 кг.
Завдяки своєму віку, географії та ізоляції Сейшельські острови підтримують різноманітні ендемічні таксони. Місцева флора нараховує приблизно 233 види рослин, з яких 72 види є ендемічними, зокрема представники 12 ендемічних родів і 1 родини. Особливо багаті Сейшельські острови на ендемічні пальми. Окрім сейшельських пальм (Lodoicea maldivica) та злодійських пальм (Phoenicophorium borsigianum), ендеміками екорегіону також є (Deckenia nobilis), (Nephrosperma vanhoutteanum), (Roscheria melanochaetes) та (Verschaffeltia splendida). Всі вони належать до окремих монотипових родів. Пандани також надзвичайно різноманітні: на Гранітних Сейшелах росте 8 видів цих рослин, з яких 5 видів є ендеміками. Серед інших ендеміків екорегіону слід відзначити (Nepenthes pervillei) та дуже рідкісну (Rothmannia annae), що зустрічається лише на острові Арід.
На жаль, багато ендемічних рослин Сейшел мають невеликі популяції та обмежений ареал. Близько 35 % видів квіткових рослин, поширених в екорегіоні, перебувають під загрозою зникнення. Наприклад, загальна популяція (Medusagyne oppositifolia) становить 86 дорослих особин, які ростуть в чотирьох місцевостях на острові Мае. Медузові дерева є єдиними представниками ендемічної монотипової родини Medusagynoideae та одними з найрідкісніших дерев світу. Вони вважалися вимерлими, поки їх повторно не відкрили у 1970 році.
Загалом флора Сейшельських островів демонструє спорідненість з флорою острова Мадагаскар та Маскаренських островів, а також з материковою флорою Африки та Азії. Сейшельські види розрив-трави (Impatiens spp.), псевдорантемума (Pseuderanthemum spp.) та (Rothmannia spp.) більш тісно пов'язані з видами, що зустрічаються на африканському континенті, ніж з видами, які ростуть на Мадагаскарі та на інших островах Індійського океану. Хоча Азія лежить від Сейшельських островів вдвічі далі, ніж Африка, деякі види зустрічаються лише на Сейшельських островах та в Індомалаї і Полінезії. Наприклад, (Amaracarpus pubescens) росте тільки на Сейшелах та на Яві. Вважається, що види з подібними дивними моделями розповсюдження, можуть бути реліктами, що відображають геологічну історію островів, тісно пов'язану з історією Азії.
Фауна На відміну від багатьох інших океанічних острівних груп, Сейшельські острови характеризуються різноманітною герпетофауною. Найвідомішими її представниками є (Aldabrachelys gigantea hololissa) та (Aldabrachelys gigantea arnoldi). Ці підвиди велетенської альдабранської черепахи (Aldabrachelys gigantea) раніше були поширені на багатьох коралових та гранітних островах Сейшел, однак після того, як Гранітні Сейшели були заселені людьми, їх популяції значно скоротилися, і у XX столітті вони вважалися вимерлими. У 1990-х роках завдяки аналізу ДНК вдалося виявити представників цих підвидів серед велетенських черепах, що жили в неволі. Була створена програма з відтворення популяцій велетенських черепах та з реінтродукції їх у дику природу. У 2011 році велетенські черепахи Арнольда були випущені на острови Норт і Фрегат, а велетенські сейшельські черепахи — на острів Саут-Казін.
На деяких Сейшельських островах відкладають яйця зелені черепахи (Chelonia mydas) та бісси (Eretmochelys imbricata). Також на архіпелазі мешкають ендемічні підвиди східноафриканської чорної грязьової черепахи (Pelusios subniger parietalis) та жовточеревої грязьової черепахи (Pelusios castanoides intergularis). Окрім черепах, на Сейшелах мешкає низка ендемічних видів сцинків, геконів та змій. Серед ендемічних плазунів, поширених в екорегіоні, слід відзначити сейшельського тигрового хамелеона (Archaius tigris), сейшельського жовтого гекона (Ailuronyx trachygaster), сейшельського бронзового гекона (Ailuronyx seychellensis), (Phelsuma sundbergi), сейшельського сцинка (Trachylepis sechellensis), сцинка Райта (Trachylepis wrightii), сцинка Брауера (Janetaescincus braueri), риючого сцинка Грандід'є (Pamelaescincus gardineri), (Boaedon geometricus) та сейшельську вовчу змію (Lycognathophis seychellensis). На Сейшельських островах мешкають ендемічні (Tachycnemis seychellensis) з родини жаб-стрибунців (Hyperoliidae), чотири види жаб, які належать до ендемічної родини Sooglossidae, а також вісім ендемічних видів черв'яг з родини .
Місцеві ссавці на Сейшельських островах представлені двома видами рукокрилих. Сейшельські крилани (Pteropus seychellensis) є широко поширеним видом, який також зустрічається на Коморських островах, натомість дуже рідкісні сейшельські мішкокрили (Coleura seychellensis) зустрічаються лише в печерах на Силуеті, Мае, Праслені та Ла-Дізі.
На Сейшельських островах було зареєстровано понад 200 видів птахів, з яких 12 видів є ендеміками екорегіону. Серед ендемічних птахів, поширених на Сейшелах, слід відзначити сейшельську салангану (Aerodramus elaphrus), (Alectroenas pulcherrimus), сейшельського боривітра (Falco araeus), товстодзьобу горовану (Hypsipetes crassirostris), сейшельську маріку (Cinnyris dussumieri), сейшельського фуді (Foudia sechellarum). Дуже рідкісні магейські сплюшки (Otus insularis) є ендеміками острова Мае, а сейшельські папуги-вази (Coracopsis barklyi), національні птахи Сейшельських Островів, зустрічаються лише на острові Праслен. Раніше на Сейшельських островах зустрічалися сейшельські папуги (Psittacula wardi) та сейшельські окулярники (Zosterops semiflavus), однак вони вимерли наприкінці XIX століття внаслідок знищення природного середовища. На щастя, сейшельських монархів-довгохвостів (Terpsiphone corvina), магейських окулярників (Zosterops modestus), сейшельських шам (Copsychus sechellarum) та сейшельських очеретянкок (Acrocephalus sechellensis) вдалося врятувати, хоча деяких з них також вважали вимерлими. Кожен з цих видів зберігся лише на одному острові, однак внаслідок програм з реінтродукції, популяції цих птахів були успішно розселені по різним островам Гранітних Сейшел.
На Сейшельських островах знаходяться одні з найбільших колоній морських птахів у світі. Зокрема, на островах Берд, Арід, Норт-Казін і гніздяться строкаті крячки (Onychoprion fuscatus), білі крячки (Gygis alba), бурі крячки (Anous stolidus), білохвості фаетони (Phaethon lepturus) та фрегати-арієлі (Fregata ariel). На острові Арід гніздиться більше морських птахів, ніж на інших сорока гранітних островах разом узятих. Тут розташовані найбільші у світі колонії тонкодзьобих крячків (Anous tenuirostris) та реюньйонських буревісників (Puffinus bailloni), а також найбільша на Сейшелах колонія рожевих крячків (Sterna dougallii).
На Сейшельських островах мешкають 26 видів або напівназемних крабів, а також 5 видів наземних раків-самітників, зокрема кокосові краби (Birgus latro), найбільші наземні членистоногі у світі. Ендеміком Гранітних Сейшел є , який живе в гірських струмках на островах Мае, Ла-Діг, Силует і Праслен.
Збереження Більшість низинних лісів Сейшельських островів деградували або були знищені, а на їх місці були створені кокосові, ванільні та коричні плантації. Гірські ліси Гранітих Сейшел збереглися краще. Багато з цих лісів були визнані природними заповідниками, що дозволило зберегти унікальну флору і фауну регіону. або Травнева долина, розташований на острові Праслен, містить великий масив незайманих тропічних лісів Сейшел. У 1983 році Травнева долина була внесена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. На острові Мае розташований , який включає незаймані дощові ліси на вершині найвищої гори архіпелагу. Серед інших природоохоронних територій екорегіону слід відзначити на острові Праслен, на острові Фелісіте, Кюр'єзький морський національний парк на острові Кюр'єз, Арідський спеціальний заповідник на острові Арід, Казінський спеціальний заповідник на острові Норт-Казін та Природний заповідник Вев на острові Ла-Діг.