Еріберто Ласкано Ласкано (; — ), також знаний під позивним Z-3 (Зета-3, Zeta-3) і прізвиськами Ель Ласка () і Кат () — мексиканський наркоторговець, керівник наркокартелю «Лос-Сетас». Входив до списку 37 найбільших мексиканських наркобаронів, розшукуваних поліцією. У віці 17 років вступив до лав армії Мексики, служив у складі (GAFE). Під час служби Ласкано пройшов спеціалізовану підготовку за участю інструкторів з Армії США й Армії оборони Ізраїлю, але у 1998 році, відслуживши 7 років, втік з мексиканської армії. Пізніше його завербував наркобарон Осієль Карденас Гільєн й Артуро Гусман Десена, вступивши до лав картеля дель Гольфо: разом з ще 30 солдатами увійшов в його воєнізоване крило, яке стало згодом знаним як «Лос-Сетас». Ласкано піддавав своїх жертв тортурам і розправлявся з ними особливо жорстокими способами (зокрема згодовуючи левам і тиграм на ранчо), за що отримав прізвисько «Кат» (). 7 жовтня 2012 року Ласкано вбили під час перестрілки зі спецпризначенцями ВМС Мексики, а його тіло після смерті викрали з похоронного бюро.
Ранні роки Народився 25 грудня 1974 року. За одними даними, місцем народження Ласкано є місто Апан, розташоване в мексиканському штаті Ідальго, за іншими — місто в тому ж штаті, за третіми даними — місто Акатлан з того ж штату; при цьому у свідоцтві про народження Ласкано вказувався штат Веракрус. За словами людей, наближених до оточення керівництва «Лос-Сетас», Еріберто Ласкано був одним із трьох дітей Рамона Ласкано від першого шлюбу. Перші три роки він провів зі своїми братами Педро та Габрієлем, доки не переїхав безпосередньо до міста Апан, де сім'я займалася сільським господарством. Всі троє братів вирушили потім навчатися в Мехіко, звідки невдовзі повернулися до сім'ї. У 1990-ті роки вся родина переїхала до міста Пачука-де-Сото. Еріберто навчався в різних державних школах, але в результаті так і не здобув навіть середньої освіти. Наслідуючи приклад брата Габрієля, який відслужив у мексиканській армії, у віці 17 років добровільно пішов служити в армію.
Військову службу формально розпочав 5 червня 1991 року, приступивши до навчання на базі 18-ї військової зони в місті Пачука-де-Сото, столиці штату Ідальго. Під час навчання вивчав тактику та стратегію ведення бою. За президентства Ернесто Седільо брав участь у конфлікті у Чіапасі, придушуючи збройні виступи сапатистів. Пізніше отримав направлення до північної Мексики в рамках програми посилення безпеки, де брав участь в операціях проти картелів наркоторговців. Під час служби в Мексиканській армії пройшов додаткову підготовку під керівництвом інструкторів з Армії оборони Ізраїлю й Армії США. Зокрема, навчався методів ведення антипартизанської боротьби та тактиці антитерористичних операцій; снайперської стрільби; методів ведення боїв в джунглях, горах, пустелі, на морі і в міській місцевості; використанню вибухівки, великокаліберної стрілецької зброї і гранатометів, а також спеціалізувався на військовій розвідці. Після служби на південному сході країни Ласкано перейшов в (GAFE) — мексиканський спецпідрозділ, що спеціалізувався на боротьбі з сепаратистськими угрупованнями (на кшталт Сапатистської армії національного визволення) і наркокартелями. Прослуживши кілька місяців у штаті Тамауліпас, 27 березня 1998 року Ласкано дезертував з лав мексиканської армії, дослужившись до звання капрал.
Кримінальна діяльність
Лідер «Лос-Сетас» Після дезертирства з армії Ласкано завербував наркобарон Осієль Карденас Гільєн й Артуро Гусманом Десена, вступивши до лав картелю дель Гольфо. Він разом з групою інших дезертирів з мексиканської армії увійшов до загону силовиків при картелі, який пізніше став окремим угрупованням «Лос-Сетас». Він очолював службу безпеки в картелі дель Гольфо, керував силовими операціями картелю дель Гольфо та «Лос-Сетас», а також керував більшою частиною фінансів «Зетас». Згідно з даними , Ласкано був третім в ієрархії картелю «Лос-Сетас», тому був знаним під позивним Z-3. За однією з версій, буква Z у позивних була запозичена у мексиканських Збройних сил, які ввели такі позивні 1996 року: у генералів починалися з літери Y (Yanquis), у полковників — X (Equis), у рядових бійців — Z. Лідер угруповання Артуро Гусман Десена, вбитий у 2002 році, використовував позивний Z-1. Серед прізвиськ, псевдонімів і позивних, які використовував Ласкано, були не лише «Z-3», а й «Лас» (), «Ель Ласка» (), «Бронза» (), «Манекен» (), «Бовван» (), «Суддя» () і «Кат» ().
Ласкано став невіддільною частиною керівництва «Лос-Сетас» завдяки тому, що відіграв важливу роль у відбитті одного з нападів, здійснених картелем Сіналоа. Однак фактичним лідером «Лос-Сетас» він став після того, як заарештували Осієль Карденас Гільєн (14 березня 2003) і (жовтень 2004). Під керівництвом Ласкано картель «Лос-Сетас» став вербувати більше бійців у свої лави — серед новобранців були колишні солдати мексиканської армії, бійці гватемальських спецсил «», мексиканські поліціянти та звичайні вуличні бандити. Також Ласкано створив регіональні осередки «Лос-Сетас», які займалися й іншою злочинною діяльністю, окрім наркоторгівлі: ця реструктуризація призвела до того, що рядові бійці «Зетас» знали в кращому разі зовсім небагато про основні великі операції картелю. У зв'язку зі своїм військовим минулим Ласкано ввів «військову культуру» у своєму ескадроні: новобранцям надавалися звання від «лейтенанта» до «командира», а вони ретельно навчалися військовій тактиці.
Ласкано володів гарною здатністю об'єднувати сили картелю. Він приділяв велику увагу таким питанням, як закупівля зброї, пошук приміщень для навчання бійців прийомам, проведення інструктажу та багато іншого, використовуючи під час підготовки особового складу також різні сучасні технології. Займаючись підготовкою бойовиків, він прищеплював жорстку дисципліну своїм людям, забезпечуючи в кожному з бійців картелю поєднання військової точності зі злочинною жорстокістю. Іноді він вирушав зі своїми людьми до якогось зі штатів Мексики, попередньо з'ясовуючи імена ключових фігур у сфері місцевого наркобізнесу, викрадення людей та работоргівлі. Він розправлявся з конкурентами, а їхнім підлеглим пропонував або приєднатися до «Лос-Сетас» або померти. Кримінальна імперія Ласкано на піку своєї могутності налічувала 10 тисяч бойовиків, що орудували на всій Мексиці, а до зони їхнього впливу входили 11 мексиканських штатів, кілька південних штатів США і навіть деякі інші держави Латинської Америки. У листопаді 2005 року американський журнал включив Ласкано до списку 50 найвпливовіших людей світу молодших 39 років: факт публікації розкритикували деякі представники мексиканського академічного товариства.
Кровожерливі тортури та розправи
Мексиканська прокуратура характеризувала Ласкано як людину схильну до жорстоких вбивств, насильства та зради. ЗМІ неодноразово називали його одним з найбільш кровожерливих і жорстоких людей у «Лос-Сетас»: поширились чутки, що деяких з ворогів картелю він кидав на роздертя левам і тиграм на ранчо. Деякі зі свідків, які перебували під державним захистом, стверджували, що Ласкано міг або віддавати своїх бранців на роздертя дикою твариною і спостерігати за цим страшним видовищем або просто заморити їх голодом. Журналіст розповідав, що одного зі своїх ворогів Ласкано прив'язав до дерева та побив до півсмерті, переламавши ноги, а потім залишив свою жертву прив'язаною до дерева, прирікаючи її на голодну смерть протягом двох-трьох днів. Деяких жертв бандити обезголовлювали, а голови виставляли на загальний огляд, щоб навіяти жах ворогам.
Деяких жертв Ласкано наказував роздягнути догола і бити дошкою: подібні тортури стали знані як «Льодяник» (). Жорстокі допити, тортури та розправи Ласкано проводив також з метою демонстрації підлеглим, що їх чекає у разі будь-якої зради або забороненої картелем дії. Так, коли він дізнався, що хтось з його людей крав зі скарбниці картелю, то наказав схопити злодія та забити будівельними дошками до смерті, а його спільника змусив дивитися на смерть жертви. У вбитого він навіть вирізав серце, але на відміну від інших наркобаронів, які нерідко пропонували гостям з'їсти серце жертви, просто викинув його. Іноді своїх жертв (або дітей ворогів) міг занурити у величезну бочку з киплячою олією. Йому приписуються також деякі техніки обезголовлення, шляхом яких Зетас розправлялися з ворогами. За подібну кровожерливість та жорстокість преса прозвала Ласкано «Катом» (). За час злочинної діяльності Ласкано інкримінувалася участь у вбивствах більш ніж сотні людей. Так, 22 червня 2004 року Ласкано, діючи у складі групи бойовиків картелю, вбив журналіста , одного з редакторів видання Zeta в Тіхуані. його застрелили на очах двох дітей у власному автомобілі, коли той виходив з клініки. 20 січня 2005 року троє співробітників Федеральної в'язниці міста Матаморос (двоє охоронців і їхній начальник) викрали, піддали тортурам, а потім вбили пострілами в голову: їхні тіла знайшли в Ford Explorer за два кілометри від в'язниці. ЗМІ стверджували, що і до цього вбивства були причетні «Лос-Сетас» на чолі з Ласкано. За версією влади штату Чіуауа, висунутої у 2012 році, картель міг бути причетний і до вбивства 2010 року громадської діячки . За даними Федеральної прокуратури Мексики, під час перебування Ласкано на чолі «Лос-Сетас» бандити картелю організували 2010 року, а також влаштували 2011 року, жертвами якого 52 людини. Також серед людей, що піддавалися нападу з боку картелю, були два співробітники Міграційної та митної поліції США — (вбитий 2011 року) та Віктор Авіла (поранений).
Міжусобні війни З 2004 року у відносинах «Лос-Сетас» і картелю дель Гольфо став намічатися розрив, пов'язаний з прагненням «Зетас» стати незалежним угрупуванням. 2005 року Ласкано підготував невелику групу кілерів, якій дав завдання знищити засновників картелю Бельтран Лейва — Артуро Бельтрана Лейву і чотирьох його братів — і Едгара Вальдеса Вільярреала, який працював на картель Сіналоа. Ця операція була провалена частково через втручання Федерального агентства розслідувань (AFI), а кілерів передали Вальдесу Вільяреалу, який зняв на відео їхню страту. У 2007 році традиційному формату стосунків «господар — охоронець» між Гольфо і «Зетас» прийшов кінець, що частково було пов'язано з екстрадицією Осієля Карденаса Гільєна до США: між ними стала зароджуватися ворожнеча. Її вдалося стримати після укладення «непростого перемир'я», за підсумками якого Ласкано увійшов до складу своєрідної «трійки», яка керувала картелем дель Гольфо: в цій трійці були присутні старший брат Осієля і . Всі троє намагалися не зустрічатися очно та спілкувалися переважно телефоном, а на зустрічах обговорювали виплати посередникам і ціни на партії наркотиків (кокаїну та марихуани). За словами спостерігачів, всі троє намагалися триматися разом, щоб контролювати наркоторгівлю в Техасі. Влітку 2007 року троє зустрічалися кілька разів для обговорення можливого миру з картелем Сіналоа та підписання «пакту про ненапад», але якщо Карденас Гільєн і Костілья Санчес виступали за припинення тривалої раніше ворожнечі Гольфо і Сіналоа, то Ласкано не був згоден з цим.
У жовтні 2007 року після того, як у місті Альтаміра поліція перехопила партію наркотиків, що містила 13 т кокаїну, Ласкано став дедалі більше віддалятися від своїх партнерів. Передбачається, що це вплинуло на його прагнення шукати нові джерела доходів для існування «Лос-Сетас». Одним із таких джерел стали кінні перегони в місті Руїдозо, в яких брали участь коні, які належали деяким членам картелю: зокрема, Мігель Тревіньо Моралес і двоє його братів займалися доглядом за кіньми та їхньою підготовкою до виступів. До 2008 року Ласкано сформував союз з братами Бельтран Лейва, які керували власним картелем, і з Вісенте Каррільо Фуентесом з картелю Хуареса.