Пелешенко Юрій Володимирович ( 27 серпня 1956, Київ) — український медієвіст, доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник відділу давньої української літератури при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної академії наук України.
Біографія Народився 27 серпня 1956 року в Києві.
У 1973 році вступив на філологічний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка, який закінчив 1978 р., здобувши фах філолога-славіста, викладача сербсько-хорватської мови та літератури .
1971—1983 р.р. працював на посаді наукового співробітника Державного музею Т. Г. Шевченка.
З 1984 р. — працює в Інституті літератури імені Т. Г. Шевченка НАН УкраїниПелешенко Юрій Володимирович // Національна академія наук України, де 1987 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: «Українська література XIV—XV ст. і другий південнослов'янський вплив».
1997 р. здобув ступінь доктора філософії (PhD) у галузі літературознавства в Українському вільному університеті (Мюнхен, Німеччина), захистивши дисертацію «Творчість Григорія Цамблака в контексті української літератури пізнього Середньовіччя».
2004 р. в Інституті літератури захистив докторську дисертацію "Українська література пізнього Середньовіччя (друга половина XIII—XV ст.).
ПраціПелешенко Юрій Володимирович // Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної академії наук України
Наукові інтереси українська література епохи Середньовіччя: оригінальна та перекладна література; творчість Григорія Цамблака; (Default)взаємини між православно-слов'янськими літературами в епоху Середньовіччя.
Монографії Розвиток української ораторської та агіографічної прози кінця XIV — початку XVI ст. — Київ: Наук. думка, 1990. — 144 с. Українська література пізнього Середньовіччя (друга половина ХІІІ — XV ст.): Джерела. Система жанрів. Духовні інтенції. — Київ: ПЦ «Фоліант», 2004. — 424 с. Українська література пізнього Середньовіччя (друга половина ХІІІ — XV ст.). Джерела. Система жанрів. Духовні інтенції. Постаті. — Вид. друге, перероблене і доповнене. — Київ: ВД «Стилос», 2012. — 608 с.
Упорядкування і наукове редагування Українська література XIV–XVI ст. — Київ: Наук. думка, 1988. — 600 с. (Упоряд. та приміт. у співавторстві). Шевченко Т. Г. Повне зібрання творів: У 12 Т. –– Т. 6. Листи. Дарчі та власницькі написи. Документи, складені Т. Шевченком або за його участю — Київ: Наук. думка, 2003. — 632 с. (Упорядкування та коментарі. у співавторстві). Історія української літератури: У 12 т. — Т.1. Давня література (Х — перша половина XVI ст.) / наук. редактор Юрій Пелешенко. — Київ: Наук. думка, 2013. — 840 с. (у співавторстві з Миколою Сулимою).
Наукові статті Середньовічний художник слова // Всесвіт. — 1984. — № 2. — С.142-143. Тарас Шевченко — китайською // Літературна Україна. — 1984. — № 16. До питання про зародження стилю «плетеніє словес» у південно- та східнослов'янських літературах // Літературознавчі обрії. — Київ: Наук. думка, 1984. — С.103-115. З творчості та діяльності Григорія Цамблака // Українська література XVI—XVIII ст. та інші *Маловідомий твір Григорія Цамблака // Радянське літературознавство. — 1985. — № 7. — С.62-65. Дещо про традиції у творчості Івана Вишенського // Українське літературне бароко. — Київ: Наук. думка, 1987. — С. 131—143. Наталена Королева — український історичний белетрист // Радянське літературознавство. — 1988. — № 6. Українська культура XV ст. і другий південнослов'янський вплив // Письменство Київської Русі і становлення української літератури. — Київ: Наук. думка, 1988. — С.138-166. Дарчі написи Т. Г. Шевченка. Проблеми тексту й коментування // Питання текстології Т. Г. Шевченка. — Київ: Наук. думка, 1990. — С.191-198. «Муж незвичайної освіченості…» До 625-річчя від дня народження Григорія Цамблака // Отчий край. — 1990. — Вип. 4. — С.42-47. Григорій Цамблак // Молодь України. — 1991. — № 40. Ораторська проза Київської Русі і творчість Григорія Цамблака // Болгаристика в системе общественных наук: Опыт, уроки, перспективы. — Харьков, 1991. — С.45. Хронограф //Слово і час. — 1992. — № 4-6. Нове у тичинознавстві //Слово і час. — 1992. — № 5. — С.81-82. (Рец. на кн.: Кальченко С. А. Текстологія поетичних творів П. Г. Тичини. — К., 1990.) Ісихазм і українська культура: до постановки питання // Х Всеукраїнська славістична конференція «Духовне відродження слов'ян у контексті європейської та світової культури». — Чернівці, 1992. — С.27-28. Українська культура й ісихазм. Суть духовної практики ісихазму // Український світ. — 1992. — № 2. — С.17-18. Духовний і політичний ісихазм // Український світ. — 1992. — № 3-6. — С.22-23. «Епістолія небесна» в українській словесності // Європейське Відродження та українська література XIV — XVIII ст. — Київ: Наук. думка, 1993. — С.160-174. Послання митрополита Фотія до духівництва та мирян Великого князівства Литовського як зразок ораторської прози XV ст. // Тези доповідей науково-практичної конференції «Писемні пам'ятки східнослов'янськими мовами ХІ-XVIII ст.» — Київ-Слов'янськ, 1993. — С.181-182. Українська культура й ісихазм: Одкровення Івана Вишенського // Український світ. — 1994. — № 1-2. — С.32. UkrainianCultureandIsychasm: RelevationofIvanVysheskyi// UkrainianWorld. — 1994. — № 1-2. — Р. 32. Ukrainische Kultur und Isychasmus: Offenbarung von Iwan Wyschenskyj// Ukrainische Welt. — 1994. — № 1-2. — S.32. Послання митрополита Фотія і боротьба за Київську митрополичу кафедру у десятих роках XV ст. // Актуальні проблеми сучасної філології. — Т.1.– Рівне, 1994. — С.3-16. (0,8 а.). Европски препород и украjинска књижевност XVI — XVIII века. // Зборник Матице Српске за славистику. — Св. 46-47. — 1994. — С. 303. Боротьба Григорія Цамблака та Фотія за Київську митрополичу кафедру // Другий міжнародний конгрес україністів. (Львів, 22-24 серпня 1993 р.). Доповіді і повідомлення. Історія. — Ч.1. — Львів, 1994. — С.51-53. Досітей Обрадович і Григорій Сковорода // Тези доповідей міжнародної наукової конференції, присвяченої 200-річчю з дня смерті Григорія Сковороди. — Харків, 1994. — С.34-35. «Ілаялі» (Кнут Гамсун і українська література) // Світовид. — 1995. — № 1. — С.26-31. (у співавторстві з Наталею Лисенко). Тема кари Божої в українській літературі пізнього Середньовіччя // Пам'ятки писемності східнослов'янськими мовами. — Київ, 1995. — С.334-336. Григорій Цамблак у Вільнюсі // Литва-Україна: Історія, політологія, культурологія. — Вільнюс, 1995. — С.110-113 Grigorijus Camblakas Vilniuje.// Lietuva — Ukraina: kultorologija, politologija, istorija. — Vilnius,1995. — P.65. Відгомони «Слова о полку Ігоревім» у східнослов'янських писемностях ХІІІ — XVI ст. // Відгук «Слова о полку Ігоревім» в українській та зарубіжній літературі. Матеріали восьмої Всеукраїнської наукової конференції з проблем вивчення «Слова». — Суми, 1996. — С.14-15. Апокрифи српског порекла у украjинскоj књижевности 14-16 века // Српска књижевност и Свето Писмо. — Београд-Манасиjа, 1996. — С.13. Есхатологічні мотиви і тема кари Божої в українській літературі пізнього Середньовіччя (середина ХІІІ — XV ст.) // Літературознавство: Матеріали ІІІ конгресу Міжнародної асоціації україністів. (Харків, 26-29 серпня 1996 р.). — Київ: Обереги, 1996. — С. 285—293. Спроби об'єднання католицької і православної церков на Україні в останній чверті XV ст. // Науковий збірник Українського Вільного Університету. — Мюнхен — Львів, 1996. — Т.18. — С.31-40. Јован Рајић и украинско песништво осамнаестог века // Јован Рајић. Живот и дело. — Београд, 1997. — С. 269—274. Апокрифічні мотиви у поемі Тараса Шевченка «Марія» // Проблеми літературознавства і художнього перекладу. Збірник наукових праць і матеріалів. — Львів: Вид-во НТШ, 1997. — С. 37-47. Коментарі чи безпідставні закиди? // Слово і час, 1997. — № 4. — С. 34-40. Metropolitan Isidore and the Union of Florence. // The Ukrainian Review. — London, 1997. — Vol. 44. — № 2. — P. 32-50. «Плач Богородиці» в українській літературі // Медієвістика. — Вип. І. — Одеса: Астропринт, 1998. — С. 30-40. Єрусалим в українській церковно-політичній думці першої половини XVII ст. // Хроніка. — 2000. — 1998. — Вип. 21-22. — С. 77-84. Григорій Сковорода і сербська література XVIII ст. (Спроба типологічного порівняння) // Пам'яті Григорія Сковороди: Матеріали наукової конференції, присвяченої 275-й річниці від дня народження українського філософа та поета. (За ред. Л. В. Ушкалова). — Харків, 1998. — С. 112—115. Часослов видання Лаврської друкарні // Українська мова та література. — 1998. — Ч. 37. — С. 3. Ще до теми: Схід і Захід. // Слово і час. — 1998. — № 2. — С. 83-85. (Рец. на кн.: Тамаш Ј. Украјинска књижевност измећу Истока и Запада. — Нови Сад, 1995). Хорватія — Україна: зв'язки давні й сьогочасні. (рец. на кн.: Hrvatska — Ukrajina. Kulturne veze od Jadrana do Dnjepra. Культурні зв'язки від Адріатики до Дніпра. Упорядкував Євген Пащенко, переклав Василь Стрехалюк. — Zagreb, 1996.). // Слово і час. — 1998. — № 9-10. — С. 103—104. Біблія та українська література // Українська мова та література, 1998. — Ч. 41. Болгарський вплив на українську культуру пізнього Середньовіччя // Україна і Болгарія: Віхи історичної дружби (матеріали міжнародної конференції, присвяченої 120-річчю визволення Болгарії від османського іга). — Одеса, 1999. — С. 319—324. [Нове в медієвістиці]. / Рец. на кн.: Александров А. В. Образный мир агиграфической словесности. — Одесса, 1997. // Слово і час. — 1999. — № 8. — С. 88-89. Давньокиївська агіографія: нове прочитання. (Рец. на кн.: Александров О. Старокиївська агіографічна проза ХІ — першої третини ХІІІ ст. — Одеса, 1999) // Київська старовина. — 1999. — № 5. — С. 174—175. Українське Передвідродження. Основні риси // Літературознавство: Матеріали IVконгресу Міжнародної асоціації україністів. (Одеса, 26-29 серпня 1999 р.). — Кн. І. — Київ: Обереги, 2000. — С. 33-39. Апокрифи та легенди богомильського походження в українській словесності: здобутки і перспективи дослідження // Біблія і культура: Збірник наукових статей. — Вип. І. — Чернівці: Рута, 2000. — С. 45-47. «Плач землі» в Івана Вишенського та його джерела // Медієвістика. — Вип. 2. — Одеса: Астропринт, 2000. — С. 33-42. Київський митрополит Ісидор і доля Флорентійської унії в Україні // Київська старовина. — 2000. — № 2. — С. 135—142. Іларіон, Кирило Туровський, Лука Жидята, Климент Смолятич, Серапіон, Купріян, Григорій Цамблак, «Слово о погибелі Руської землі» // Українська література у портретах і довідках: Давня література — література ХІХ ст. — Київ: Либідь, 2000. — Кн. І. — 360 с. Памятники еврейской книжности в украинско-белорусских переводах второй пол. XV века // Материалы Восьмой ежегодной Международной междисциплинарной конференции по иудаике. Тезисы. — Москва, 2000. — С. 361. Богомильські мотиви в українській словесності пізнього середньовіччя: апокрифи і легенди про гріхопадіння // Слов'янський збірник. — Вип. 7. — Одеса: Астропринт, 2000. — С. 178—183. Похвала Єрусалиму Захарії Копистенського в контексті церковно-політичної ситуації в Україні у 20-х — 30-х роках XVII ст. // JewsandSlavs. — Vol. 7. — Jerusalem — Kyiv, 2000. — P. 48-54. Київський митрополит св. Петро (Ратенський) як письменник // Київська старовина. — 2001. — № 5. — С. 90-95. Українська література пізнього Середньовіччя (деякі аспекти дослідження) // Слово і час. — 2001. — № 4. — С. 39-43. Література пізнього середньовіччя. (Література післямонгольського часу. Переклади і переробки. Другий південнослов'янський вплив. «Плетіння словес») // Історія української культури: у 5-ти т. — Т.2. Українська культура ХІІІ — першої половини XVII ст. — Київ: Наук. думка, 2001. — С. 307—322. Київський митрополит св. Петро (Ратенський) як письменник // Chrześcijaskie święta і święci w życiu duchowym Ukraińców na przełomie tysiącleci. — Kraków, 2001. — S. 465—474. Література «ожидовілих» та її місце в українській духовній культурі другої половини XV ст. // Медієвістика. — Вип. 3. — Одеса: Астропринт, — 2002. — С. 89-108.