Є́жи Во́йнар (; , Львів — , Варшава) — польський пілот-планерист і саночник. Триразовий світовий рекордсмен у планеризмі, дворазовий чемпіон світу в санному спорті.
Біографічні дані Єжи Войнар народився в сім'ї львівського інженера-нафтовика Юзефа Войнара. Восени 1944 року переїхав з родиною до Кросна, а 1947-го — до Кракова, де в 1950 році закінчив середню школу. Вступив на факультет кераміки Гірничо-металургійної академії імені Станіслава Сташиця в Кракові, яку закінчив 1958 року. Був членом .
У 1966—1968 роках працював в Підприємстві авіаційних послуг при як пілот сільськогосподарських літаків, У 1968—1969 роках — як заводський пілот на , а з 1969 року — як пілот-випробувач. 1976 року одержав сертифікат льотчика-випробувача першого класу і до 2002 року брав участь у випробуваннях усіх літаків, побудованих на цьому заводі.
Єжи Войнар представляв літаки заводу в численних авіаційних шоу (зокрема, в Паризькому авіасалоні) та в демонстраційних польотах.
У 1970—1971 роках він брав участь в агроавіаційних акціях в Єгипті та Судані, а 1988 року — в акції допомоги народу Ефіопії. У 1990-му Єжи Войнар став одним із засновників Клубу пілотів-експериментаторів. Він також працював екзаменатором у Державній екзаменаційній комісії з авіації.
Його родичем був , також інженер і також саночник, який виступав за команду Великої Британії й загинув на тренуванні перед Зимовими олімпійськими іграми 1964 року.
Єжи Войнар помер 2 лютого 2005 року. Похований у Варшаві на .
Авіація Єжи Войнар почав опановувати планеризм 1946 року в Кросні. За два роки став пілотом-планеристом категорії С, а в 1949-му був нагороджений Срібною . Войнар переміг на VII i IX чемпіонатах Польщі з планеризму. 1953 року здобув Золоту відзнаку планериста з трьома діамантами. У 1954 і 1955 роках він поставив три світові рекорди у планеризмі.
Войнар дуже любив вищий планерний пілотаж, який опанував самотужки. Літав сміливо й досконало, часто виступав на змаганнях з такими пілотами, як Тадеуш Слівак та , викликаючи захоплення глядачів низькими польотами на спині на планері .
1955 року в Китаї, куди запросили польських планеристів, Войнар почав літати на літаках, не маючи жодної підготовки в цьому фаху. Повернувшись до Польщі й кілька разів політавши з , він дістав офіційну ліцензію льотчика й далі набував досвіду та практики в цій галузі.
З 1968 року Войнар працював пілотом-випробувачем у PZL в Окенці. У 1969-му отримав ліцензію пілота-випробувача другого класу, а в 1976-му — першого. Проводив льотні випробування літаків , , , , і .
Вийшовши на пенсію, 2003 року Войнар випробував літак . Спеціалізувався на презентаціях та демонстраціях літаків. Войнар літав 58 років, майже до кінця життя. За свою кар'єру він налітав на планерах близько 2100 годин, а на літаках — близько 13 000 годин.
Санний спорт Як саночник, Войнар виступав за краківську «Ольшу» та закопанський клуб . Чемпіон першостей світу з санного спорту 1958 і 1961 років, віце-чемпіон у 1962-му. Двічі учасник Олімпійських ігор — 1964 року в Інсбруку (28-ме місце) й 1968 року в Греноблі — (8-ме місце). У 1968-му Войнар був прапороносцем збірної Польщі на Іграх у Греноблі.
Вшанування пам'яті 2011 року іменем Єжи Войнара названо кільцеве перехрестя на перетині вулиць Лопушанської, Краківської алеї та Гинка у ВаршавіUchwała № XIV/252/2011 z 14-04-2011.
Нагороди Золотий Хрест Заслуги.
Бібліографія
Примітки