Ли́пова Доли́на () — селище в Україні, у Роменському районі Сумської області України. Населення становить 4446 осіб. Адміністративний центр Липоводолинської селищної громади.

Географічне розташування Селище міського типу Липова Долина розташоване на березі річки Хорол в місці впадання в неї річки Безіменної, вище за течією на відстані 3 км розміщене село Панасівка, нижче за течією на відстані 3,5 км розташоване село Русанівка. Через селище проходять автомобільні дороги та .

Назва

Липова Долина виникла у першій половині XVII ст. Назва її походить від річки Липівки. У цей час село належало одному з найбільших магнатів Я. Вишневецькому. У 1647 році тут налічувалося 150 дворів. Жителі зазнавали тяжкого соціального й національного гноблення.

Але це лише одна з версій походження назви. Одні пов'язують її з липами, яких дійсно багато росте у Липовій Долині.

Історія 1647 року французький посол Гійом Левассер де Боплан, відвідавши Україну, в книзі «Опис України» вмістив карту, що свідчить про існування у верхів'ї Хоролу поселення Липова Долина. Тут налічувалося 150 дворів.

У 1648–1657 роках у ході Визвольної війни село увійшло до складу Миргородського полку.

1709 р. шведські війська Карла ХІІ, просуваючись із Новгорода-Сіверського до Полтави, пройшли і через Липову Долину. Ставка короля була в Русанівці, а в Липовій Долині розташовувався шпиталь шведів.

У 1764 році Катерина ІІ подарувала Липову Долину гетьману України Кирилові Розумовському. В цей час село стало входити до Гадяцького полку.

У 1802 році село стало волосним центром Глинського, а через рік — Гадяцького повіту.

В 1834 році відбулось переселення двадцяти шести родин до Бессарабської області у село КебабчаНаціональний архів Республіки Молдова, фонд 134, опис 2, справа 3..

Під кінець 19 ст. переважна більшість землі в окрузі Липової Долини належала поміщикам Туманським (5,5 тисяч десятин). Селяни користувались невеликими наділами.

1884 року на території Липової Долини було 728 господарств і проживало 4335 осіб.

У 1840 році в Липовій Долині відкрили парафіяльну школу, в 1877 році — однокласне сільське народне училище, наприкінці 19 ст. — фельдшерський пункт, що обслуговував населення волості.

В 1919 році відновила роботу початкова школа, яку з часом перетворено в семирічку. У 1922 році в ній навчалося 207 учнів.

У 1923 році Липова Долина стала районним центром Роменської округи. В цей час у селі відкрито медичну дільницю, а методом самооподаткування жителі збудували лікарню. В ній працювали один лікар і три середніх медичних працівники.

У 1926 — село, районний центр Роменської округи, 4283 жит. Административно-территориальное деление Союза и список важнейших населенных пунктов с хронологическим перечнем постановлений об изменении границ губерний, областей и республик с 1917 до 1929 г. / Народный комиссариат внутренних дел, Статистическое бюро. ‒ М.: Издание НКВД, 1929. ‒ 322 с.. 1931 року Липова Долина увійшла до складу Роменського району, а в 1935 році стала районним центром Харківської, з 1939 року — Сумської області.

Липова Долина постраждала внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 296 людей.

15 жовтня 2016 року в Липовій Долині патріарх Філарет освятив Свято-Троїцький храм, котрий почали зводити 2005-го на місці колишнього зруйнованого козацького соборуПатріарх Філарет освятив Свято-Троїцький храм міста Липова Долина на Сумщині.

Населення

Чисельність населення 1959 1979 1989 2001 2016 3617 4674 5303 5400 5190

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська519697.16%російська1082.02%вірменська150.28%білоруська20.04%румунська10.02%угорська10.02%інші/не вказали250.46%Усього5348100%

Культура

Гімн Липової Долини Слова В. Стеценка Музика В. Рожка

Над Хоролом древнім ніжна пісня лине,

У садах багряних осінь догоря.

Липова Долина — світла, тополина,

Ти моє кохання, вранішня зоря.

Приспів:

Липова Долина — пісня солов'їна,

Мов казкова фея, в сни мої ідеш

Липова Долина — чарівнице мила,

Кращої за тебе у світі не знайдеш

І нехай вже осінь заблукала в листі,

А твої світанки чисті та ясні.

У вінку барвистім, чарівнім намисті

Зашепочуть знову липи на весні.

Приспів:

Прилетить додому пара журавлина,

Над Хоролом сивим сонце засія.

Липова Долина — у цвіту калина,

Всі ми твої діти, всі — одна сімя.

У 1921 році на базі клубу відкрилася бібліотека. В 1978 році у районі відбулася централізація бібліотечної системи і бібліотека селища стала центральною районною бібліотекою. В лютому 2020 року Великомихайлівську центральну районну бібліотеку було закрито, а у травні на її базі був створений КЗ «Публічна бібліотека Великомихайлівської селищної ради» Одеської області.

Персоналії Андрієвський Віктор Петрович — український історик, етнограф, педагог. Герасименко Тамара Миколаївна — українська поетеса. Глупак Володимир Олександрович — український військовик, учасник російсько-української війни. Горошко Юрій Олексійович — український військовик, учасник російсько-української війни. Гричук Володимир Полікарпович (1907—1999) — радянський фізико-географ. Карпець Владислав Петрович (1995—2024) — молодший сержант збройних сил України, учасник російсько-української війни. Рисенко Віктор Миколайович (1996—2023) — сержант збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Сумська область

Примітки

Джерела Історія міст та сіл України. Том Сумська область. стор. 395—400 Облікова картка Інтернет-портал смт. Липова Долина Банк даних Державної служби статистики України Cities & towns of Ukraine