Ігор Олегович Воєводін (9 квітня 2003 — 19 серпня 2023, поблизу Кремінної), позивний Стіч — студент 4-го курсу КНУ імені Тараса Шевченка, воїн-доброволець, снайпер 12 бригади спецпризначення «Азов». Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Життєпис
Закінчив спеціалізовану школу з поглибленим вивченням англійської мови 57 в місті Києві. . Потім був студентом-японістом Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, навчався на перекладача. Після повномасштабного вторгнення Росії добровольцем пішов на фронт. Служив в «Азові» у розвідці — снайпером другої категорії 1 розвідувального відділення взводу розвідки спеціального призначення 2 батальйону спеціального призначення 12-ї бригади спецпризначення «Азов».
Попри виконання бойових завдань він не взяв академвідпустку і продовжував паралельно навчатися. Успішно склав літню сесію і перевівся на 4-й курс.
Загинув 19 серпня 2023 року поблизу міста Кремінна Луганської області під час виконання бойового завдання — намагався прорватись до групи побратимів, яка готувалась до деблокади Маріуполя.
Родина Батько Воєводін Олег Володимирович — колишній очільник Управління СБУ у Закарпатській області, мати Тетяна.
Пам'ять
В Ужгородському ліцеї імені Тараса Шевченка 11 березня 2024 відкрили меморіальну дошку у пам'ять про загиблого бійця Ігоря Воєводіна.
У ботанічному саду імені академіка Олександра Фоміна поблизу Київського національного університету 14 березня 2024, в День добровольця, відкрили меморіальну скульптуру «Стіч», присвячену Ігорю Воєводіну. Стіч постає на скульптурі у нехарактерному для нього образі — мультиплікаційний персонаж одягнений у бронежилет і військову амуніцію. Ігор постійно носив із собою фігурку Стіча. Коли знайшли тіло, вона була єдиним, що лишилося неушкодженим.
Відзнаки Орден «За мужність» III ступеня (посмертно) Нагрудний знак «Ветеран війни».
Примітки
Посилання