Дем'ян Іванович Чернець (6 квітня 1944, с. Деренівка, Тернопільська область — 20 червня 2024, с. Підгородне, Тернопільська область) — український інженер, громадсько-політичний діяч. Заступник голови Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих. Кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ступеня (2018).
Відповідно до українського законодавства є борцем за незалежність України у ХХ столітті.
Життєпис
Народився 6 квітня 1944 року в селі Деренівка, нині Теребовлянської громади Тернопільського району Тернопільської области України.
Освіта У 1951 році розпочав навчання в школі поселення Пашія Чусовського району.
У 1961 році закінчив Теребовлянську середню школу № 1.
У 1967 році закінчив Львівський політехнічний інститут і отримав спеціальність інженера-будівельника.
Репресований Після арешту батька Чернеця Івана Григоровича, 8 серпня 1949 року і засудження його військовим трибуналом військ МВС Тернопільської області за ст. 20-54-1а, 54-11 КК України на 10 років позбавлення волі у ВТТ з конфіскацією майна всю сім'ю — маму Євдокію, сестру Зофію і малого Дем'янка виселили на спецпоселення в населений пункт Великий Луг Пермської (Молотівської) області. Згодом їх переселили в Чусовський район. Тут у поселенні Пашія він у 1951 році розпочав навчання в школі.
Сім'я перебувала на спецпоселенні з 6 вересня 1949 року до 25 березня 1957 року.
Робота У 1970—1972 роках служив у лавах радянської армії.
Пройшов шлях від майстра до керівника проєктно-технологічним трестом «Тернопільоблагробуд». Брав участь у проєктуванню та спорудженні санаторію «Медобори» в с. Конопківці.
Громадська діяльність Член Народного Руху України (1991), від 1994 — член Ради Конгресу української інтелігенції, член ради Тернопільського обласного товариства «Меморіал», від 2003 — член комісії Тернопільської обласної ради з питань поновлення прав реабілітованих. Член ініціативи «Захист України» (2019). Від 11 червня 2019 року член регіональної комісії з реабілітації у Тернопільській області.
Проводив екскурсії, виступав з лекціями в школах, вишах, військових частинах, під час публічних заходів.
Активно займався пошуком документів і місць загибелі жертв політичних репресій, їхнім перепохованням, встановленням пам'ятників і пам'ятних знаків борцям за волю України, а саме: крайовому провіднику ОУН «Бурлану» (Івану Прокопишину) на хуторі Підболото поблизу села Темногайці на Шумщині, борцям за волю України у полі між селами Великий Глибочок і Пронятин Тернопільського району, крайовому провіднику «Євгену» (Йосипу Поздику) у селі Деренівка на Теребовлянщині, меморіальної дошки вояку УПА Павлу Зайцю, уродженцю села Добромірка на Зборівщині.
До його заслуг належить і реконструкція семи могил Українських Січових Стрільців на Микулинецькому цвинтарі, а також будівництвом пам'ятної стели на фасаді будинку, що на вулиці Коперника, 1.
Помер 20 червня 2024 року в с. Підгородне Тернопільського району, де й був похований 22 червня цього року.
Родина Дружина — Людмила, донька Олена, син Сергій — учасник російсько-української війни, внуки Максим та Василь.
Доробок Член редколегії Книги пам'яті «Малолітні політв'язні Тернопільщини» (2015). Автор численних публікацій в газетах «Вільне життя», «Свобода» та інших. Дем'ян Іванович консультував та брав участь у зйомках повнометражного фільму «Шлях до світанку» (реж. Тарас Ткаченко, 2019), 8-серійного циклу «Шлях до світанку. Монологи» (реж. Тарас Ткаченко, 2020) та документальної стрічки «Літопис Тернополя очима тернополян» (реж. Марія Яремчук, 2019).
Відзнаки орден «За заслуги» ІІІ ступеня (20 січня 2018) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю, ювілейна медаль «25 років незалежності України» (2011), відзнака Тернопільської міської ради I ступеня (2010), Відповідно до «Порядку надання статусу борця за незалежність України у XX столітті на території Тернопільської міської територіальної громади» отримав посвідчення борця за незалежність України у ХХ столітті грамоти, подяки Тернопільської обласної ради та адміністрації, громадських організацій. Почесна відзнака міського голови Тернополя.
Див. також
Українська революція Український визвольний рух
Примітки
Джерела
Дем’ян Чернець: "Радянська влада репресувала 11 членів нашої родини" [Текст] : [виповнилося 80 літ громад. діячу, голові обл. орг. Всеукр. т-ва політв’язнів і репресованих Д. І. Чернецю] / С. Яремчук // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2024. — № 16 (17 квіт.). — С. 6 : фот.
Посилання // Володимир Ханас. — 2023. — 4 жовтня. // Володимир Ханас. — 2023. — 30 вересня. // Володимир Ханас. — 2024. — 6 квітня. // Новини Тернополя 20 хвилин. — 2024. — 9 квітня. // Film-OK. — 2023. — 19 червня. Патріотизм і любов до України Дем’яна Чернеця