Антикитайські настрої в Кореї — сукупність суспільних, політичних та інтелектуальних поглядів і настроїв у корейському суспільстві, спрямованих проти політичного, культурного або економічного впливу Китаю та його домінування у відносинах із Кореєю. Це явище в різні історичні періоди мало неоднакові форми й мотиви та було пов'язане зі змінами у відносинах між корейськими державами та Китаєм.

Протягом тривалого часу Корея лишалася важливим елементом імператорської системи Китаю, виконуючи роль як союзника, так і васала, особливо монгольських та маньчжурських династій.THAAD and anti-Chinese sentiment. Posted on The Korea Times. Posted by Sah Dong-seok on August 26, 2016. До появи західного імперіалізму у ХІХ столітті вона залишалася складовою китаєорієнтованої системи міжнародних відносин у Східній Азії.

Історія Антикитайські настрої в Кореї мають тривалу історію. У домодерний період вони виникали, зокрема, як реакція на втручання китайських держав у корейські справи, військові конфлікти та залежне становище Кореї в регіональній системі міжнародних відносин. Водночас культурний і політичний вплив Китаю протягом століть був надзвичайно значним, тому ставлення корейського суспільства до Китаю не можна зводити виключно до протистояння.

У 1931 році, в період японського панування над Кореєю, у Ванпаошані (Маньчжурія), спалахнув конфлікт між китайськми та корейськими землеробами. В японській і корейській пресі цей факт поширювався як сенсаця, щоб підсилити неприязнь до китайців. Пропаганда викликала низку антикитайських бунтів по всій Кореї, які почалися в Інчхоні 3 липня та швидко поширилися на інші міста. За оцінками китайських джерел, загинули 146 людей, 546 отримали поранення, а значна кількість власності була знищена. Наймасштабніші заворушення сталися 5 липня в Пхеньяні. Таким чином, вважається, що присутність японців у Кореї суттєво сприяла формуванню антикитайських настроїв (поширення китаєфобії).

Починаючи з жовтня 1950 року, Народна добровольча армія з Китаю брала участь у Корейській війні (1950—1953) на боці Північної Кореї проти південнокорейських військ і військ ООН. Залучення до НДА стало чинником, що загострив дипломатичні взаємини між Південною Кореєю та Китаєм. Упродовж холодної війни офіційні дипломатичні контакти між капіталістичною Південною Кореєю та комуністичним Китаєм були відсутні. Лише 24 серпня 1992 року Сеул і Пекін встановили формальні міждержавні відносини.

У 1960-х роках південнокорейське законодавство, що обмежувало іноземне володіння нерухомістю, у період, коли більшість іноземців становили етнічні китайці, спричинило масову еміграцію китайців з Південної Кореї на Тайвань.

Сьогодення У новітній період антикитайські настрої набули нових форм унаслідок китайсько-корейських територіальних, історичних та політичних суперечностей, а також конкуренції між Китаєм і Республікою Корея. На їхнє поширення впливають питання історичної пам'яті, ставлення до політики КНР, економічної залежності, безпеки Корейського півострова та регіонального суперництва великих держав. Водночас рівень і характер таких настроїв змінюються залежно від історичного періоду, політичної ситуації та покоління.

На початку 2000-х років напругу між двома країнами викликала суперечка щодо історії Когурьо, яку як Корея, так і Китай вважають своєю власною.

Антикитайські настрої в Південній Кореї неухильно зростають з 2002 року. За даними Pew Global Attitude Project, сприятливе ставлення до Китаю постійно знижувалося з 66 % у 2002 році до 48 % у 2008 році, тоді як негативне ставлення до Китаю зросло з 31 % у 2002 році до 49 % у 2008 році.World Public Opinion surveys, 2002—2008 www.worldpublicopinion.org Опитування Інституту Східної Азії показали, що позитивне ставлення до впливу Китаю знизилося з 48,6 % у 2005 році до 38 % у 2009 році, тоді як негативне ставлення до впливу Китаю зросло з 46,7 % у 2005 році до 50 % у 2008 році.East Asia Institute Foreign Perception Survey 2005—2009, some in collaboration with BBC World Service Polls 2005—2008 www.eai.or.kr

Під час сеульської естафети Олімпійського вогню 2008 року понад 6000 китайських студентів мали конфлікт з протестувальниками.Donga Monthly. Китайські демонстранти вступили в конфлікт із місцевими активістами, які протестували проти естафети олімпійського вогню, аргументуючи це порушеннями прав людини в Китаї. У той час Пекін формував негативне ставлення до перебіжчиків з Північної Кореї, а влада застосувала силу для придушення тибетських виступів за незалежність. У результаті цих жорстоких зіткнень у центрі Сеула антикитайські настрої в Кореї викликали велике обурення китайського уряду. Міністерство юстиції Південної Кореї зазначило, що каратиме всіх таких демонстрантів, незалежно від національності. Уряд Південної Кореї посилює візовий режим для китайських студентів.

Відносини ще більше загострилися після розгортання THAAD у Південній Кореї в 2017 році, коли Китай почав свій бойкот проти Кореї, що змусило корейців розвинути антикитайські настрої в Південній Кореї через повідомлення про економічну помсту з боку Пекіна.Beijing's Anti-THAAD Moves Sour China Views in South Korea. Posted by Brian Padden on March 21, 2017.

Згідно з дослідженням Китайської академії наук, проведеним у 2018 році, антикитайські настрої в Південній Кореї набули серйозного характеру (більшість громодян країни демонструють позитивне ставлення до Сполучених Штатів і негативне - до Китаю). Це суперечить попередньому дослідженню того ж інституту в 2017 році про те, що Південна Корея в довгостроковій перспективі не зможе підтримувати антиамериканську позицію проти китайської та російської помсти. Дослідження показує, що з 2013 року в Південній Кореї утвердилася міжпоколінна й трансполітична тенденція. Молоде покоління у двадцятирічному віці дедалі більше сприймає Китай як загрозу, тоді як старше покоління, у шістдесятирічному віці, демонструє менш критичне ставлення. Дослідження виявило три чинники, що лежать в основі антикитайських настроїв у Південній Кореї, а саме ідеологію холодної війни, націоналізм і теорію загрози Китаю. Відповідно до його аналізу, антикитайські настрої вперше почали зростати з Північно-східним проєктом у 2004 році, і різко погіршилися під час конфлікту THAAD у 2017 році.

За результатами опитування, проведеного Інститутом досліджень миру та об'єднання Сеульського національного університету у 2018 році, 46 % південнокорейців визначили Китай як головну загрозу для міжкорейського миру (для порівняння: 33 % назвали Північну Корею). Це стало першим випадком від початку досліджень у 2007 році, коли Китай був сприйнятий як більша загроза, ніж Північна Корея.

Культурна ворожнеча 13 жовтня 2020 року Кім Намджун, член BTS, виступив з промовою про Корейську війну, де він розповів про спільну історію страждань Південної Кореї та Сполучених Штатів. Після того, як керовані Китаєм медіа згуртувалися, щоб розкритикувати BTS за те, що вони сприйняли як упередженість і заперечення внеску Китаю, а китайські користувачі мережі закликали бойкотувати все, що стосується Кореї та корейців, незважаючи на те, що Китай у той час воював проти Південної Кореї, у Південній Кореї зросла ворожість проти Китаю, оскільки корейці звинуватили Китай у перебільшенні ситуації.

Див. також Антияпонські настрої в Кореї Антикорейські настрої в Китаї Антикитайські настрої в Японії Антикитайські настрої в США

Список літератури