Андрій Михайлович Андрієш (, місто Кишинів, тепер Молдова — , місто Кишинів, Молдова) — молдовський радянський науковець, фізик, президент Академії наук Молдови. Кандидат фізико-математичних наук (1963), доктор фізико-математичних наук (1977), професор (1990), член-кореспондент Академії наук Молдавської РСР (1978), дійсний член Академії наук Молдавської РСР (1984). Член ЦК КПРС у 1990—1991 роках.
Життєпис У 1956 році закінчив фізико-математичний факультет Кишинівського державного університету.
З 1956 по 1957 рік працював учителем фізики середньої школи села Лозово Каларашського району Молдавської РСР.
У 1957—1959 роках — старший лаборант, асистент кафедри Кишинівського сільськогосподарського інституту.
У 1959—1962 роках навчався в аспірантурі Фізико-технічного інституту імені Йоффе в місті Ленінграді. У 1962 році в Ленінградському державному педагогічному інституті імені Герцена захистив кандидатську дисертацію на тему «Дослідження провідності та фотопровідності склоподібних напівпровідників у системі Tl-As-Se-Te».
У 1962—1964 роках — молодший науковий співробітник, старший науковий співробітник Інституту математики та фізики АН Молдавської РСР.
У 1964—1967 роках — вчений секретар президії Академії наук Молдавської РСР.
Член КПРС з 1965 року.
У 1967—1971 роках — вчений секретар Інституту прикладної фізики АН Молдавської РСР.
У 1971—1993 роках — завідувач лабораторії фотоелектричних властивостей напівпровідників Інституту прикладної фізики Академії наук Молдавської РСР.
З 1975 року — секретар партійного комітету Академії наук Молдавської РСР.
З 1978 року — член президії Академії наук Молдавської РСР.
У 1984—1989 роках — головний вчений секретар президії Академії наук Молдавської РСР.
9 листопада 1989 — 5 лютого 2004 року — президент Академії наук Молдови. Одночасно в 1994—2012 роках — директор центру оптоелектроніки Інституту прикладної фізики Академії наук Молдови.
У 2004 році обраний почесним президентом Академії наук Молдови.
Досліджував фізику аморфних напівпровідників, широкозонних склоподібних напівпровідників і розробляв наукові основи їх застосування в системах реєстрації та опрацювання оптичної інформації; дослідив явище фотоіндукованого поглинання світла в аморфних халькогенідних напівпровідниках. Проводив дослідження в галузі оптичної електроніки та некристалічної напівпровідникової фізики, напруженості у конденсованих системах. Займався розробкою нових датчиків акустично-оптичних інтерферометрів. Ініціатор створення асоціації щодо надання інтернет-послуг для науки, освіти та системи охорони здоров'я Молдови (RENAM).
Автор понад 500 наукових праць, включаючи монографії, автор 45 патентів. Основні праці: Склоподібні напівпровідники для оптоелектроніки. Кишинів: Штіінця, 1991; The physics of chalcogenide glasses. Chisinau; Bucharest, 1996 (співавтор); Photoinduced phenomena іn chalcogenide glass semiconductors // Physics and Applications of Non-cristalline semiconductors іn optoelectronics. 1997. Vol. 36 (співавтор).
Помер 7 квітня 2012 року в місті Кишиневі.
Нагороди і відзнаки орден Республіки (Молдова) (1996) орден «Знак Пошани» Медаль імені академіка С. І. Вавілова Міжнародна премія імені С. Р. Овшинського Премія К. Мікулеску Румунської Академії наук (1974) Державна премія Молдавської РСР у галузі науки і техніки (1983) Заслужений діяч науки Молдавської РСР (1984) Почесний член Російської Академії космонавтики імені Ціолковського Почесний член Румунської академії Doctor Honoris Causa Політехнічного університету Бухареста
Примітки
Джерела Андрієш Андрій Михайлович журнал «Известия ЦК КПСС» (Москва) № 10, 1990. Academicianul Andrei Andrieș – cel de al treilea președinte al AȘM în perioada zbuciumată de tranziție, ar fi împlinit 90 de ani (24.10.1933-07.04.2012)