Олексій Степанович Барчук (, село Волковяни, тепер Холмський повіт, Люблінське воєводство, Польща — , місто Санкт-Петербург, Російська Федерація) — радянський і російський лікар-онколог, головний онколог міста Ленінграда (Санкт-Петербурга). Кандидат медичних наук (1967), доктор медичних наук (1985), професор (1993). Член ЦК КПРС у 1990—1991 роках.
Життєпис У 1960 році закінчив 1-й Ленінградський медичний інститут імені академіка Павлова.
У 1960—1961 роках — лікар-хірург районної лікарні Залізничного району Калінінградської області РРФСР.
З 1961 року — клінічний ординатор, аспірант, молодший науковий співробітник 2-го хірургічного відділення науково-дослідного інституту онкології імені професора Петрова в місті Ленінграді.
1967 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Цитологічне дослідження вмісту плевральної порожнини під час операцій з приводу раку легені».
У 1967—1978 роках — старший науковий співробітник 2-го хірургічного відділення науково-дослідного інституту онкології імені професора Петрова.
Член КПРС з 1972 року.
З 1978 року — провідний науковий співробітник, з 1985 року — головний науковий співробітник Науково-дослідного інституту онкології імені професора Петрова.
1985 року захистив докторську дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук на тему «Шляхи покращення результатів лікування раку легені».
З 1989 по 2018 рік — керівник другого хірургічного відділення (відділення торакальної онкології та ендоскопічної хірургії) Науково-дослідного інституту онкології імені професора Петрова.
Одночасно в 1984—2013 роках — головний онколог міста Ленінграда (Санкт-Петербурга). З 2003 по 2014 роки — головний фахівець з онкології Північно-Західного федерального округу.
Основними напрямками наукової та клінічної діяльності Барчука були питання пов'язані з патогенезом, розробкою профілактичних методик та діагностики в різнобічному лікуванні таких захворювань як раку щитовидної залози, меланом шкіри та раку легенів. У 1968 році за його участі було розроблено та впроваджено в медичні організації Ленінграда методику з діагностики раку легені на первинній стадії, що підвищило результати лікування раку легені до шістдесяти відсотків. Для лікування хворих на онкологію Олексій Барчук розробив методика в якій використовувався фотохімічний та фотофізичний вплив на хворих, ця методика пізніше була впроваджена в практичну діяльність медичних організацій.
Олексій Барчук був членом правління Всеросійського товариства онкологів, Російської асоціації онкологів та був членом Санкт-Петербурзького наукового товариства онкологів. З 1985 року — член редколегії журналу «Питання онкології».
Помер 9 жовтня 2019 року в місті Санкт-Петербурзі.
Нагороди і звання орден «За заслуги перед Вітчизною» ІІІ ст. (Російська Федерація) (22.05.2014) орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ст. (Російська Федерація) (14.02.2007) медалі Премія імені Миколи Миколайовича Петрова Російської академії медичних наук (1999) Заслужений лікар Російської Федерації (2003)
Примітки
Джерела журнал «Известия ЦК КПСС» (Москва) № 10, 1990. Центральный комитет КПСС, ВКП(б), РКП(б), РСДРП(б). Историко-биографический справочник. Автор-составитель Горячев Ю. Москва: Граница, 2015.