Вели́ка Олекса́ндрівка (до 1803 року — Новоолександрівка) — селище в Україні, центр Великоолександрівської селищної громади Бериславського району Херсонської області. Розташована на лівому березі Інгульця, за 34 км від центра агломерації Кривого Рогу та 138 км від Херсона. Відстань до найближчої залізничної станції Біла Криниця на лінії Снігурівка — Апостолове — 9 кілометрів.

Історія Період до Нашої Ери Про перебування людей на території Великої Олександрівки в старі часи свідчать знахідки кам'яної сокири епохи бронзи (ІІ тисячоліття до н.е.).

Заснування. XVIII ст. Населений пункт заснований у 1784 році вихідцями з Полтавщини і Чернігівщини. Спочатку його було названо Новоолександрівкою. 1803 року з Чернігівської і Київської губерній сюди прибули нові поселенці, які заснували трохи нижче за течією Інгульця нове поселення, яке дістало назву Мала Олександрівка, а попередня Нова Олександрівка була перейменована у Велику Олександрівку. Про історію району розповідають документи та експозиції районного народного історико-краєзнавчого музею, який відкритий у райцентрі 8 травня 1980 року.

Волосний центр. XIX—початок XX ст. У 1860 році Велика Олександрівка була віднесена до розряду містечок і стала центром Олександрівської волості Херсонського повіту.

Станом на 1886 рік у містечку мешкало 3300 осіб, налічувалось 629 дворів, православна церква, єврейський молитовний будинок, школа, 11 лавок, відбувалося 6 ярмарків на рік та базари щонеділі.

Чисельність населення щороку збільшувалася. Тяжке і безправне становище було у простого трударя селянина, який в основному займався землеробством, оскільки промисловості не було. В той час в містечку відкривалися дрібні підприємства, в основному майстерні. У 1901 році вже діяли 2 бондарні, 4 майстерні бляшаних виробів, 9 з виготовлення возів і саней, 12 швейних майстерень. Тричі на рік проводились ярмарки.

Пригноблений люд Великоолександрівщини виступав проти панського гніту, бо більшість земель зосереджувалися в руках багатіїв.

У 1906—1907 роках 1073 господарства володіли 11732 десятинами надільної землі. Водночас великі площі землі у Великоолександрівській волості належали монастирю та поміщикам. Григоріє-Бізюковому монастирю належало 20719 десятин землі, а поміщикам Білоусовичам — 3202 десятини.

Великі площі мали поміщики Фрідріх Фальц-Фейн, Балашов, Бабенко та інші. Внаслідок нестачі, а іноді відсутності навіть примітивної техніки, тягла, добрив і покращеного насіння приводило до того, що бідняцькі та середняцькі господарства збирали мізерні врожаї. З 1912 року на всю волость працював один земський агроном.

Украй незадовільне було медичне обслуговування. Великоолександрівська лікувальна ділянка, відкрита в 1908 році, одна обслуговувала понад 70 населених пунктів з населенням понад 20 тисяч осіб. Лікарня на 10 ліжок відкрилася лише у 1910 році, де працювали лікар, два фельдшери та акушерка.

Зовсім не задовольняла потреби населення і шкільна освіта. В 1894 році в селищі працювала земська двокомплектна школа на 154 учні та дві церковнопарафіяльні школи на 123 учні, з них 38 дівчаток.

Перші визвольні змагання 23 грудня 1918 року у Великій Олександрівці обласний селянський з'їзд підтримав Директорію і петлюрівський рух. У роботі з'їзду взяв участь військовий штаб Великої Олександрівки. Головував на з'їзді СоболєвРодной край. — 1919. — 2 січня (20 грудня 1918 року)..

Міжвоєнний період Після окупації України більшовиками у Великій Олександрівці почалась масова колективізація. Згодом, у 1921—1923 роках Великоолександрівка зазнала штучного голоду, який виник через так звану «продрозверстку». У 1925 році посівні площі, одержані врожаї досягли дореволюційного рівня.

Перед німецько-радянською війною шкільна мережа складалася з двох неповних середніх та двох початкових шкіл, яка пізніше розширилася завдяки новій середній школі. У школах загалом працювало 47 вчителів та навчалося 1199 учнів. Був споруджений будинок культури на 325 місць з кімнатами для роботи гуртків. Для юних великоолександрівців відкрився піонерський клуб, дитяча бібліотека.

Внаслідок Голодомору 1932—1933 років, організованого більшовиками, у Великій Олександрівці постраждало 445 осібДодаток до листа районної державної адміністрації від16.04.2008 № 16-1-111/126. «Списки громадян, які постраждали від Голодомору 1932—1933 років».

У Великій Олександрівці досі живуть четверо очевидців Голодомору 1932—1933 років: Чехутська Валентина Юхимівна, Остапенко Роман Семенович, Золотухіна Наталія Дмитрівна, Борисенко Аксюта Калинівна. У метричній книзі записів про смерть Великоолександрівського підвідділу РАЦС зазначені такі особи, що померли під час Голодомору: Біла Марія Федорівна; Остапенко Роман Семенович; Золотухіна Наталія Дмитрівна.

Друга світова війна

До лав ЧА було мобілізовано близько 5 000 чоловіків. Не повернулися з війни понад 3500 осіб, їхні імена занесені в списки II тому Херсонської обласної Книги Пам'яті. 458 юнаків та дівчат було вивезено на примусові роботи до Німеччини. На честь загиблих в усіх центральних населених пунктах та в райцентрі споруджені обеліски Слави, встановлені пам'ятники.

Незалежна Україна 12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 726-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Херсонської області», увійшло до складу Великоолександрівської селищної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Великоолександрівського району увійшло до складу Бериславського району.

Російська окупація 10 березня 2022 року смт Велика Олександрівка та села Великоолександрівської ОТГ окуповано російськими військами. 4 жовтня 2022 селище звільнено Збройними силами України в ході контрнаступу в Херсонській області.

Населення

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська713994.68%російська3394.50%румунська140.19%циганська130.17%вірменська120.16%білоруська110.15%польська20.03%болгарська10.01%гагаузька10.01%угорська10.01%єврейська10.01%інші/не вказали60.08%Усього7540100%

Екологія Територію району віднесено до зони особливо небезпечного забруднення атмосфери, а тому господарства перебувають у зоні ризикового землеробства.

Історичні пам'ятки Із пам'яток архітектури, які охороняються державою — будова і гребля Великоолександрівської ГЕС на річці Інгулець — одна із перших в Україні, побудована у 1928 році за планом ГОЕЛРО. На полях району багато курганів — ровесників єгипетських пірамід.

Відомі люди Гаіцький Олександр Володимирович — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Майоров Микола Кирилович — поет та письменник-гуморист. Савченко Катерина Миколаївна — поетеса, журналіст. Децик Олександр Сергійович — директор інформагентства «Укрінформ» (2011—2014) Анастасьєв Анатолій Миколайович — журналіст, поет, письменник, активіст. Верхогляд Дарина Сергіївна — українська спортсменка, академічна веслувальниця, Заслужений Майстер Спорту, призерка чемпіонатів Європи, чемпіонка і призерка Універсіад, багаторазова чемпіонка України. Пашнюк-Пашнев Євген Сергійович (1993—2022) — головний сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Прокопевнюк Ілона Миколаївна — українська борчиня вільного стилю, бронзова призерка чемпіонатів світу та Європи. Чемпіонка Європи серед молоді 2018, 2019 років, триразова призерка чемпіонатів світу серед молоді.

Примітки

Джерела Сайт територіальної громади Л. М. Бережна Велика Олександрівка //

Посилання Прогноз погоди в смт. Велика Олександрівка // Погода в Україні. Облікова картка Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека імені О. Гончара // Херсонська обласна рада.