Ґабріель Костянтинович фон Виговський, Магнат , (Ser Polon Prince jacobi Supr Stabuli) Належав до давнього українського шляхетського роду Лучичів Виговських ,гербу Абданк. ..Дворянський титул, наданий родині Виговських імператором Леопольдом I Габсбургом ,описаний у дворянських книгах Шляхетного родоводу Виговських під номером А 350 від 1832 року. Був сином козацького турово-пінського полковника та генерального обозного Костянтина Виговського — рідного брата гетьмана Івана Виговського та княжни Регіни Мещерської. Знать ,,Народився с.Вигів Овруцького повіту(р.н-1671 — р.с 7 травня 1720) володар Сошніцовиць, Льончі, Бойшува, Раховиць і Великих Лан, власник Бродів, та Бродівського Замку придворний короля Яна ІІІ Собеського, адміністратор Олавських маєтків князя Якуба Собеськогоhttps://www.tuolawa.pl/artykul/27713,olawa-nieoczywista-2-kosciolek-sw-rocha-i-obraz-oltarzowy-wyhowskiego, Урядник імператора Леопольда І Габсбурга, брат Степан граф Придворний Яна III Собеського (маршалок двору Гедвіги Собеської) та Даніель (каштелян мінський) Вірний друг князя Якуба Собеського. Одружений з Баронесою Марією Єлизаветою Агнесс фон Норпрат (р.н1668-р.с.22 квітня 1723.)В родовому гробівці,( Дзвінниці)Родини, Норпрат. Знаходиться чуторворна статуя Матері Божої Скорботної Граф Габріель фон Виговський, Завдяки контактам у Габсбурзькій монархії привілейоване абатство в Рудах, яке керувало землями графа Габріеля фон Виговського, мало рудні копальні, кузні міді та заліза, вироби з яких продавалися по всій Сілезії. Абатство інтенсивно розробляло ліси, абатство мало власну винокурню, пивоварню, численні племінні ставки і навіть виноградники. Граф Габріель фон Виговський був похований у костельній крипті в абатстві в Рудах, Згідно з його останньою волею, 10 травня тіло було урочисто перевезене до абатства і поховане Про це повідомляє хроніст монастиря Август Поттгаст .Та поховане поряд із померлими цистерціанцями згідно з його заповітом, побудованій власним коштом і на його власне бажання.В Абатстві знаходиться чудотворний образ Матері Божої Смиренної. Життєпис

На рубежі XVII–XVIII століть у Рудах з’явився Магнат Габріель Костянтинович Виговський, народжений 1671 р. у Вигові біля Овруча в Україні, господар Сошницовиць, Лончі, Бойшова, Раховиць, Лян Великих, Власник Бродів та Бродівського Замку 1703р, придворний короля Яна III Собеського, згодом адміністратор Олавського князя Якуба Собеського. Виговський помер молодим у віці 49 років за життя був дуже побожною людиною.Декілька слів про крипту у крипті 12 трун містять останки родини Князів Ратиборських ,та 13 та — графа Священної Римської імперії Габріеля Виховського герба Абданк. Опис Крипти На бічних стінах два великі образи — Благовіщення Пресвятої Діви Марії і Народження Христа.У так званому «піднебінні» видно Голуба Святого Духа, а над порталом — статуї святого Петра і Павла. Раніше поруч з образом знаходилися натурального розміру фігури Аарона і Мойсея.Шуберт із Ліпника також заповнив нижню частину каплиці ліпними статуями архангелів Михаїла, Гавриїла, Рафаїла та Уриїла. Також збережені барельєфні медальйони із зображеннями: св. Марії Магдалини, св. Анни, Пресвятої Діви Марії, св. Єлизавети, юного св. Івана Хрестителя та Христа в домі Марії у Віфанії.

У вшануванні монограми Марії чотирма континентами Європу представляє постать у плащі та обладунках із товариством орла. Постать, перед якою лежить(малюнок) золотий скіпетер, — це, мабуть, сам імператор Карл VI. Поліхромні ліпні , були виконані за часів абата Бенедикта Галла (1783–1798). Скульптури Опольсько-Ратиборських Князів Владислава та Казимира. Вони, згідно з легендою, вирушили по чудотворний образ до Єнджеюва. Який і до сьогодні е в Рудському монастирі.

Він починав кар'єру як придворний короля Яна III Собеського, який дорогою на Відень, у 1683 році, проїжджав через Руди та Рацибуж. У 1714–1718 роках був адміністратором маєтків Якуба Собеського, сина короля Яна, Князя на Олаві

У 1717 році він став Маршалком двору королевича. Освіту здобував у Замойській Академії. Його брат Стефан був маршалком двору Гедвіги Собеської,(Пфальц-Нойбург)а другий брат Даніельбув каштеляном мінським. У 1690-х роках Він насамперед як відоимй як засновник Виховської бібліотеки в Гданську, (Bibliotheca Wyhoviana), яка налічувала кілька тисяч томів. Це була одна з перших значних приватних бібліотек у регіоні, відкрита для широкого загалу. яка стала значним культурним осередком. Габріель (Гаврило) мав шість братів та одну сестру. Тоді Крез з величезним статком невідомого походження придбав вищезгадані численні маєтки навколо Глівіце. Управління ними він доручив Абату з Руд. Його маетком управляло цистеріанське абатство в Рудах.Під час кампанії секуляризації Й. Г. Бюшинг підрахував, що колекція бібліотеки Руді налічувала від 10 000 до 12 000 томів. Таким чином, це була одна з найбагатших сілезьких книжкових колекцій на рубежі XVIII та XIX століть. 478 друкованих книг та 63 рукописи . У 1698 році, ймовірно, за посередництва ордена, імператор Леопольд I зробив його дворянином у своїй імперії.

Польська дослідниця Магдалена Уйма прямо зараховує Стефана, Данила й Габріеля Виговських до близьких товаришів родини Собеських. Служба при дворі Собеських не випадкова адже прямі представники родни лучичів виговських мали привілеї французької династії Валуа а саме Від Генріха III та іньших перечисленних, Ваза, Сфорца, Ягелони, Баторі, самих могутніх династій Речі Посполитої та ВКЛ. У роду Собеських є дуже прямий зв'язок із Генріхом III Валуа: брат Антуана — François de La Grange de Montigny, відомий маршал Франції, служив за Генріха III. Саме ця лінія La Grange була при французькому дворі Валуа. Та мае зв'язок з Замойськими з роду яких походила Дружина Яна III Марія Казимира Луїза де Лагранж д'Аркен тому Виговські століттями служили европейській монархії про що свідчать грамоти та привілеї данні родині за службу 1546 Підтвердження по клопотанню королеви Бони Сфорци привілей Сігізмунда I Овруцьким боярам 1554 Привілей Сігізмунда II Августа 1570 Грамота Сігізмунда II Августа 1581 Грамота Стефана Баторія 1611 Грамота Сігізмунда III 1633 Грамота Владислава IV 1574 Привілей Генріха III Валуа 1541 Грамота Привілей Сгізмунда І перша згадка Лучичів 1560 Грамота Сігізмунда ІІ Августа

Печатка

У зоні печатки розташований п'ятипольний щит. У першому полі - серце - польський орел (з гербом Абданк на грудях), у другому полі -- герб Мещерин, у третьому -- герб. Ейгірд (Еідіт). у четвертому полі герб Гоздава, у п'ятому полі герб Повня в Іваницьких» над щитом два шоломи з лабрами, увінчані коронами з трьома флеронами та двома булавами. На коштовності праворуч - орел, на коштовності ліворуч між двома трубами з виходами праворуч | ліворуч - голуб, що тримає в дзьобі оливкову гілку Лабра по боках щита. Зовні, навколо поля легенди, одна кільцева рамка. Вшанування пам'яті Виговський помер молодим, у віці 49 років. Він спочиває у крипті під притвором костелу в Рудах, збудованому, для нього та на його гроші.За життя був дуже побожною людиною. Досі залишається загадкою, чому Виговський так довіряв ченцям у справах, чим заслужив прихильність імператора та можливість вічного спочинку в монастирській церкві.Особливо цікавим є вівтар, вказаний як головний,який складався з картини із зображенням сцени Благовіщення Марії – сцени, відомої з Євангелія від св. Луки з першої глави і сім фігур. У протоколі фундатором прямо згадується Габріель Виговський, маршалок двору князя Якуба. Розпис спочатку був головною частиною вівтаря в міській церкві св. Святих Блажей і Свєрад (нині санктуарій Матері Божої Утіхи). Як фундатор Виговський згадується також у звіті пароха католицької парафії св. Трійці Францішека Дісмаса Тіхи, в якому описано події, пов’язані з передачею костелу лютеранам.„Dieses Altar von seinem Hofmarschall Graf Gabriel Wyhowsky zum größten Theile angeschafft worden wäre”. З цього ж документа ми дізнаємося, що весь головний вівтар, розпис якого, ймовірно, був основним елементом, зайняв більше чотирьох тижнів, щоб встановити всередині, і все це коштувало величезну суму в 1500 флоринів на той час. Можна лише припустити, що замовлення такого масштабу не могло бути розміщене пізніше 1705 року. Події, записані парафіяльним священиком, безпосереднім учасником передачі костелу лютеранам, сьогодні є надзвичайно цінним документом, оскільки детально описують перебіг подій, які можуть допомогти нам пояснити, як образ Благовіщення Пресвятої Богородиці з’явився на землі. знайшов своє місце в церкві св. Роха. Отож надамо слово автору цього документа .

Суботній вечір, 3 грудня 1707 року, імперський урядовець повідомляє отцю Францішеку Тіхі, що наступного дня ключі від міського костелу мають бути передані цісарсько-шведській комісії в Бжегу, і що порушення цього терміну призведе до немилості імперії. і вигнання: