Остап Адамович Пасіка (25 липня 1929, с. Кровинка, нині Тернопільська область — 9 червня 2000, с. Кровинка, Тернопільська область) — український різьбяр, журналіст, громадський діяч. Член Національної спілки журналістів України (1958). Почесний член Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (1988), Всеукраїнського товариства «Просвіта» (1999).
Життєпис Остап Пасіка народився 25 липня 1929 року в селі Кровинці, нині Теребовлянської громади Тернопільського району Тернопільської области України.
Працював у Теребовлянській районній друкарні. У 1945 році організатор і керівник друкарні в с. Струсові (нині Тернопільського району).
Закінчив Львівський поліграфічний технікум (1950), Львівський університет (1966). У 1950—1966 роках працював у редакції газети «Вільне життя» (Тернопіль) і «Трудова слава» (Теребовля).
Від 1966 — у Києві: редактор видавництва «Політвидав України» (1966—1967), відповідальний секретар Президії правління Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (1967—1972), співорганізатор Українського музею книгодрукування в Києво-Печерській лаврі (1972—1975), завідувач відділу видавництва «Мистецтво» (1975—1977).
Помер 9 червня 2000 року в рідному селі.
Доробок Від 1977 — на творчій роботі. Автор понад 500 різьбярських робіт на дерев'яних плакетках: ліричні й сатиричні композиції, портрети діячів української історії, культури, науки та інших. Частину творчого доробку передав музеям, зокрема 117 — Теребовлянському історико-краєзнавчому музею.
Персональні виставки в республіканському Будинку літераторів, Спілки письменників України (1989, Київ), у ВНЗ, закладах культури.
Творчості Пасіки присвячено шість фільмів; він художник-постановник 3-серійного фільму «Море і Україна». Видано ілюстрований альбом «Дивосвіт Остапа Пасіки» (2000, Київ).
Джерела Пасіка Остап Адамович / М. Р. Селівачов // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2023.
Довжанська, М. Він змушував дерево і говорити, і співати // Воля. — 2020. — № 38 (17 верес.). — С. 4.
Посилання // Ольга Свербывус. — 2012. — 25 листопада. // Ольга Свербывус. — 2012. — 17 грудня.