Ка́роль Ге́нрик Александро́вич (, ; , Львів — , Лондон) — польсько-британський правник, дослідник міжнародного права, голова Банку національної економіки й генеральний директор Європейської центральної організації континентального транспорту. Номінант Нобелівської премії миру в 1961, 1962 і 1964 роках.

Біографічні дані Кароль Александрович народився у Львові, в сім'ї Францішека Александровича — генерал-майора австроугорської армії, дивізійного генерала польської армії, кавалера ордена «Віртуті мілітарі». Здобувши освіту у Віденській гімназії «Шоттенґімназіум», він вступив на юридичний факультет Ягеллонського університету й 1926 року здобув там докторський ступінь.

Під час навчання Александрович, бачачи відмінності у шлюбному законодавстві країн, що утворилися після розпаду Австро-Угорщини, зацікавився порівняльним правознавством. Спеціалізувався на шлюбному праві, також багато публікувався в галузі канонічного права. Закінчивши навчання, працював у Банку Польщі. У 1930—1939 роках провадив адвокатську практику в Кракові та Катовицях. У 1931—1932 роках видавав консервативний католицький журнал Żywe Słowa Księdza Oraczewskiego («Живі слова ксьондза Орачевського»). 1934 року Александрович виконував наукові дослідження в Парижі, де став членом Спілки історії права (Société d'histoire du droit).

Александрович був категоричним противником санації. Під час Вересневої кампанії воював у польській армії, брав участь у боях за Львів, а після поразки Польщі перетнув румунський кордон. Спочатку перебував у Бухаресті, де його на короткий час заарештували співробітники Залізної гвардії, тоді евакуювався до Стамбула й, нарешті, через Каїр і Фрітаун дістався Лондона. Там він брав участь у роботі уряду Польщі у вигнанні. У 1941—1946 роках Александрович працював фінансовим радником польського посольства, а в 1943—1946 роках — головою Банку національної економіки. З 1942 по 1945 рік він також служив у загонах місцевої оборони ( Home Guard). 1945 року Кароля Александровича призначили генеральним директором Європейської центральної організації континентального транспорту — спеціалізованої установи ООН. Обіймав цю посаду до 1947 року, коли організацію поглинула Європейська економічна комісія ООН.

У 1948-му він став членом організації «Судові іни» й повернувся до юридичної практики. 1950 року здобув британське громадянство. У 1951-му Кароль Александрович виїхав до Індії на запрошення Мадраського університету, де став одним із засновників і керівником першого в Індії факультету міжнародного та конституційного права. Він опублікував низку публікацій у галузі індійського права. Александровича вважають одним із творців так званої Мадраської школи права. Він був радником прем'єр-міністра Джавахарлала Неру. З 1961 по 1967 Александрович читав лекції в Сіднейському університеті. Після перебування в Сіднеї повернувся до Англії. Помер 26 вересня 1975 року в Кройдонській лікарні (Лондон).

У своїх працях Александрович критикував європоцентричний підхід до міжнародного права й наголошував на універсалістській традиції міжнародного права, яка бере свій початок у працях теоретиків природного права (наприклад, Гуго Гроція). У праці The Law of Nations in Global History Александрович описав теорію, практику та історію міжнародного права та політичних питань. Був номінований на Нобелівську премію миру в 1961, 1962 і 1964 роках.

Окремі публікації International Economic Organizations, London Institute of World Affairs, London 1952 Constitutional Developments in India, Oxford University Press, Bombay 1957 ISBN 9780598776587 World Economic Agencies, Law and Practice, Stevens & Sons, London 1962, Praeger, 1963 The Law of Global Communications, Columbia University Press, New York & London 1971 ISBN 9780231035293 The Law-Making Functions of the Specialized Agencies of the U.N., Angus and Robertson in association with the Australian Institute of International Affairs, Sydney 1973 ISBN 978-0207127403

Джерела Armitage, David; Pitts, Jennifer, eds. (18 May 2017). «'This Modern Grotius': An Introduction to the Life and Thought of C. H. Alexandrowicz». The Law of Nations in Global History. Oxford University Press. doi:10.1093/acprof: oso/9780198766070.003.0001 Landauer, Carl (November 2019). «The Polish Rider: CH Alexandrowicz and the reorientation of international law, Part I: Madras studies». London Review of International Law. 7 (3): 321—352. doi:10.1093/lril/lraa001. ISSN 2050-6325

Примітки