Дарфурський геноцид — систематичне вбивство етнічних дарфурців, яке відбувалося під час війни в Дарфурі та триваючої війни в Судані (з 2023 року по теперішній час) у Дарфурі. Він став відомим як перший геноцид ХХІ століття.Геноцид бамбуті передував геноциду в Дарфурі. Геноцид, який здійснюється проти етнічних груп фур, масаліт і загава, змусив Міжнародний кримінальний суд (МКС) звинуватити кількох людей у злочинах проти людяності, зґвалтуваннях, примусовому переміщенні та катуваннях. За оцінками, з 2003 по 2005 рік було вбито 200 000 людей.
У 2023 році етнічне насильство проти масалітів спалахнуло знову як побічний ефект чергової війни в Судані, в результаті чого багато з постраждалих втекли до Чаду і поклали початок черговій ескалації геноциду. Станом на грудень 2023 року понад 8 мільйонів людей потребують гуманітарної допомоги.
Витоки Криза та триваючий конфлікт у західному Дарфурі Судану виникли внаслідок кількох окремих подій. Першою була громадянська війна між національними урядами Хартума та двома повстанськими групами в Дарфурі: Рухом за справедливість і рівність і Рухом/армією визволення Судану. Повстанські групи були спочатку сформовані в лютому 2003 року через «політичну та економічну маргіналізацію Дарфура Хартумом». У квітні 2003 року, коли повстанці напали на військовий аеродром і викрали генерала військово-повітряних сил, уряд розпочав контратаку. У відповідь на це уряд Хартума озброїв сили ополчення для ліквідації повстання. Це призвело до масового насильства проти громадян у Дарфурі.
Другий фактор — це громадянська війна, яка точиться між християнами, анімістичними чорношкірими жителями півдня та урядом, в якому домінують араби, з моменту здобуття Суданом незалежності від Великої Британії в 1956 році. Насильство, що тривало близько 11 років, призвело до того, що понад мільйон людей стали вимушеними переселенцями: втекли в інші місця Судану або через кордон до Чаду.
Етнічний конфлікт у Дарфурі, в основі якого лежить расизм, не припиняється.Makau Mutua, «Racism at root of Sudan's Darfur crisis.» CSMonitor, July 14, 2004, У Дарфурі проживає шість мільйонів людей і кілька десятків племен. Дарфур розділений на дві частини: «ті, хто заявляє про чорношкіре „африканське“ походження і в основному займається осілим сільським господарством, і ті, хто заявляє про „арабське“ походження і є переважно напівкочовими пастухами».
Серед виконавців геноциду в Дарфурі були суданський командир Абдель Фаттах аль-Бурхан і лідер арабів Мухаммед Хамдан Дагало.
У 2013 році Організація Об'єднаних Націй (ООН) підрахувала, що під час геноциду було вбито до 300 000 людей; у відповідь суданський уряд заявив, що кількість смертей була «дуже завищеною». До 2015 року, за оцінками, кількість загиблих становила від 100 000 до 400 000.
Насильство тривало і в 2016 році, коли уряд, як стверджується, застосував хімічну зброю проти місцевого населення в Дарфурі. Це призвело до того, що мільйони людей були змушені покинути свої домівки через вороже середовище. Понад 3 мільйони людей постраждали від конфлікту.
Військові злочини
Уперше про етнічну чистку повідомила BBC в листопаді 2003 року, а на початку того ж року в березні адміністратор з Агентства США з міжнародного розвитку, виступаючи перед Конгресом, згадав про етнічні чистки та «знищення населення», які відбувалися в Дарфурі.
У квітні 2004 року Human Rights Watch (HRW) оприлюднила 77-сторінковий звіт «Знищений Дарфур: етнічна чистка силами уряду та міліції в Західному Судані», складений HRW після 25 днів перебування в регіоні. Виконавчий директор африканського відділення HRW Пітер Такірамбудде заявив: «Не може бути жодних сумнівів щодо винності уряду Судану у злочинах проти людства в Дарфурі».
Зґвалтування під час геноциду в Дарфурі
Відзначено використання зґвалтування як знаряддя геноциду. Цей злочин був здійснений урядовими силами Судану та воєнізованими групами Джанджавід («злі люди на конях»). Дії «джанджавідів» були описані як геноцид зґвалтування не лише жінок, а й дітей. Також надходили повідомлення про те, що немовлят забивали до смерті, а статеве каліцтво жертв стало звичним явищем.
У зв'язку з триваючим конфліктом інтерв'юери та активісти не мали можливості проводити опитування населення в Дарфурі. Проте зґвалтування, про які повідомляється, відбувалися в основному в неарабських селах групами «Джанджавіду» за сприяння суданських військових.
Параметри, в яких відбулися ці атаки:
Сили джанджавідів оточили село, а потім напали на дівчат і жінок, які покинули село, щоб зібрати дрова або воду. Сили «Джанджавід» або ходили по домівках, вбиваючи хлопців і чоловіків, ґвалтуючи дівчат і жінок, або збирали всіх, доставляючи їх до центрального місця, де потім вбивали хлопців і чоловіків, а потім ґвалтували дівчат і жінок. Сили Джанджавід відправлялися в сусідні села чи міста, табори для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) або перетинали кордон із Чадом, щоб ґвалтувати жінок і дітей.
За словами Тари Джінгеріх і Дженніфер Леанінг, напади на зґвалтування часто здійснювалися на очах у інших, «включно з чоловіками, батьками, матерями та дітьми жертв, яких змушували спостерігати та не дозволяли втрутитися». Це геноцидне зґвалтування було скоєно на широкому віковому діапазоні, який включає жінок 70 років і старше, дівчаток до 10 років і вагітних жінок.
Зниклих безвісти жінок і дівчат, ймовірно, звільнили, але досі вони не могли возз'єднатися зі своїми родинами. У заяві в ООН колишній генеральний секретар Кофі Аннан сказав: «У Дарфурі ми бачимо переміщення цілих груп населення, руйнування їхніх домівок, а зґвалтування використовується як цілеспрямована стратегія».
Міжнародна інтервенція
Змішана операція ООН — Африканського Союзу в Дарфурі (ООНАС) Для підтримки миру в Дарфурі Організація Об'єднаних Націй створила гібридну місію ООН-Африканського Союзу (ООНАС). Вона була заснована 31 липня 2007 року після прийняття резолюції 1769 Ради Безпеки. Однак офіційно розпочала роботу 31 грудня 2007 року. Штаб-квартира Місії знаходиться в Ель-Фаширі, Північний Дарфур. Вона має штаб-квартири сектору в Ель-Генейні (Західний Дарфур), Ньялі (Південний Дарфур), Залінгеї (Центральний Дарфур) та Ед-Дейні (Східний Дарфур). Місія має 35 місць дислокації в п'яти штатах Дарфуру.
Африканський Союз (АС) і Організація Об'єднаних Націй (ООН) підготували рамковий документ для інтенсивних дипломатичних і політичних зусиль з підтримки миру. Прийняття Суданом гібридної операції Африканського союзу в Дарфурі стало результатом інтенсивних переговорів між Генеральним секретарем Пан Гі Муном і кількома учасниками міжнародного співтовариства. За інформацією на веб-сайті ООНАС, «мандат поновлюється щорічно, а ухвалення резолюції Ради Безпеки 2296 продовжило його до 30 червня 2017 року».
Миротворча місія стикається з кількома проблемами: від безпеки до матеріально-технічних обмежень. Війська, які були розгорнуті, діють у невблаганних, складних і часто ворожих політичних умовах. Крім того, місії стикаються з великою кількістю нестач обладнання, інфраструктури, транспорту та авіації. Оскільки бюджет ООНАС становить 1 039 573,2 доларів США на 2016—2017 фінансовий рік.
Проте, маючи обмежені ресурси і вороже оточення, військам все ж вдається забезпечувати захист місцевого населення в Дарфурі і сприяти просуванню операції з надання гуманітарної допомоги. ООНАС робить свій внесок у зміцнення миру, усунення критичних коренів конфлікту та припинення насильства, враховуючи, що «місія здійснює понад 100 патрулювань щодня».
Миротворці сприяють співпраці та підтримці миру шляхом:
Захист цивільного населення без шкоди для відповідальності уряду Судану. Надання гуманітарної допомоги агентствами ООН та іншими суб'єктами надання допомоги, а також безпека гуманітарного персоналу. Посередництво між урядом Судану та рухами, що не підписали Угоду. Вирішення конфлікту громади шляхом усунення його першопричин.
Станом на 31 липня 2007 року затверджена чисельність місії становила 25 987 миротворців у формі. До складу операції входили 19 555 військовослужбовців, 360 військових спостерігачів і офіцерів зв'язку, 3 772 поліцейських радника і 2 660 сформованих поліцейських підрозділів (СПП).
У середині 2011 року ООНАС становила 90 відсотків своєї повної дозволеної чисельності, що зробило її однією з найбільших миротворчих операцій ООН.
2018 рік Хоча насильство в Дарфурі все ще має місце, воно знаходиться на низькому рівні, а ситуація в регіоні стає все більш стабільною. Сили ООНАС виводяться, оскільки відбулося скорочення чисельності військ, розгорнутих на місцях у Дарфурі, Судан.
Заступник генерального секретаря ООН Аміна Мохаммед заявляє:«За останні десять років ми інвестували 16 мільярдів доларів лише в миротворчу діяльність, на додаток до гуманітарного фінансування та двосторонньої допомоги, щоб полегшити страждання населення. Оскільки регіон оговтується від війни, настав час консолідувати здобутки», — сказала вона. додавши, що настав час «активізуватись і переконатися, що Дарфур рухається до миру та процвітання».
Реакції
У 2007 році колишній співробітник Google, Андрія Рубен МакКул, задумав використовувати зображення високої роздільної здатності з Google Earth, щоб нанести на карту те, що відбувається в Дарфурі. Проєкт під назвою «Криза в Дарфурі» здійснюється Меморіальним музеєм Голокосту Сполучених Штатів у партнерстві з Google Earth. Програмне забезпечення дозволяє користувачам збільшувати масштаб регіону, і користувачі змогли побачити понад 1600 зруйнованих і пошкоджених сіл. Марк Тарн, написавши в Guardian, описує зображення як «драматичні», оскільки територія позначена червоними та жовтими піктограмами, які, за його словами, «графічно передають хаос, заподіяний людям регіону».
У 2004 році Колін Пауелл заявив державному комітету у закордонних справах, що в Дарфурі був здійснений геноцид, що відповідальність несуть суданський уряд і Джанджавід, і що геноцид, можливо, все ще триває. Пауелл заявив, що, переглянувши докази, які були зібрані Державним департаментом, і порівнявши їх з інформацією, яка є у вільному доступі міжнародним співтовариством, він дійшов висновку, що в Дарфурі був здійснений геноцид.
21 вересня 2004 року під час конвенції Сенату з міжнародних відносин Пауелл сказав:«У липні ми розпочали обмежене розслідування, відправивши групу відвідати табори для біженців у Чаді, щоб поговорити з біженцями та переміщеними особами. Команда… змогла опитати 1136 із 2,2 мільйона людей, які, за оцінками ООН, постраждали ця жахлива ситуація».«Ці інтерв'ю показали: … послідовну і широко розповсюджену практику звірств: Вбивства, зґвалтування, спалення сіл, скоєні джигавейтами та урядовими силами проти неарабських мешканців сіл; три чверті опитаних повідомили, що до нападів причетні суданські збройні сили; … [села] часто зазнавали численних нападів протягом тривалого періоду, перш ніж їх знищували шляхом спалення, обстрілів або бомбардувань, що унеможливлювало повернення мешканців до своїх сіл. Це були скоординовані зусилля, а не просто випадкове насильство».«Коли ми переглянули докази, зібрані нашою командою, а потім поставили їх поруч із іншою інформацією, доступною Державному департаменту та широко відомою міжнародному співтовариству, про яку широко повідомляли медіа та інші, ми дійшли висновку, я дійшов висновку, що геноцид було скоєно в Дарфурі, і уряд Судану та Джінгавейт несуть відповідальність, і що геноцид може все ще відбуватися».На завершення Пауелл оголосив, що в наступній Резолюції Ради Безпеки ООН буде проведено розслідування всіх порушень міжнародного гуманітарного права та прав людини в Дарфурі, Судан, з метою забезпечення відповідальності.