«Веселі чоловічки» — група казкових персонажів («Клуб Веселі чоловічки», «Клуб Веселих чоловічків»), які стали постійними героями оповідань і коміксів у радянському журналі «Веселі картинки» (, з 1956), а також дитячих книг і мультфільмів.
Склад та історія групи
До «Клубу Веселих чоловічків» входять вісім персонажів, більшість з яких було відомо задовго до створення журналу:
Олівець () — художник із повісті Юрія Дружкова (Юрій Михайлович Постников) «Пригоди Олівця та Саморобкіна» (), лідер усієї групи, голова «Клубу Веселих чоловічків»;
Саморобкін () — робот з повісті Ю. Дружкова «Пригоди Олівця і Саморобкіна», майстер на всі руки; Буратіно — персонаж казки «Золотий ключик» Олексія Толстого, заснованій на казці Карло Коллоді «Пригоди Піноккіо» (); Цибуліно — персонаж казки «Пригоди Цибуліно» Джанні Родарі; Петрушка — персонаж лялькового театру; Гурвінек () — персонаж чехословацького театру ляльок, створений у 1920-ті роки Йосефом Скупою, у 1950-ті роки став популярним в СРСР як герой мультфільмів; Незнайко — персонаж казок Миколи Носова; Дюймовочка () — персонаж однойменної казки Г. К. Андерсена (вона з'являється не в усіх творах про «Клуб Веселих чоловічків», а іноді замість неї фігурує Синьоока із Зеленого міста, яка з'являється у «Пригодах Незнайки і його товаришів»).
Олівець і Саморобкін були придумані дитячим письменником Юрієм Дружковим, а намалював їх художник і засновник журналу «Веселі картинки» Іван Семенов.
Твори про Веселих чоловічків
Існує ряд мультфільмів, в яких діють члени «Клубу Веселих чоловічків» — два фільми Петра Носова із серії «Веселі чоловічки», цикл фільмів Вахтанга Бахтадзе про Саморобкіна і новий мультфільм 1996 року в стилі «ретро»:
«Пригоди Саморобкіна» (1957);
«Рівно о третій п'ятнадцять…» (1959); «Саморобкін-спортсмен» (1962); «Де його бачив?» (1965); «Саморобкін у космосі» (1971); «Саморобкін під водою» (1977); «Саморобкін на виставці» (1980); «Подарунок Саморобкіна» (1983); «Веселі картинки. Фантазія в стилі ретро» (1996).
Про Олівця та Саморобкіна Юрій Дружков написав дві книги — «Пригоди Олівця та Саморобкіна» (1964) та «Чарівна школа Олівця та Саморобкіна» (1984). Згодом його син Валентин Постніков написав продовження «Нові пригоди Олівця та Саморобкіна», а також книги:
«Олівець і Саморобкін на острові гігантських комах»;
«Олівець і Саморобкін на острові надзвичайних пригод»; «Олівець і Саморобкін на Острові Скарбів»; «Олівець і Саморобкін у країні людожерів»; «Олівець і Саморобкін в Антарктиді»; «Олівець і Саморобкін на Марсі»; «Пригоди Олівця та Саморобкіна на „Дриндольоті“».
Примітки