Затока Олександри () — затока Охотського моря на захід від Сахалінської затоки між мисом Олександра () та за 66 км від нього на захід мисом Мухтеля (). Відкрита з півночі. Територія Тугуро-Чуміканського району Хабаровського краю Російської Федерації. Описана у 1849 році офіцерами військового транспорту «Байкал» під командуванням капітан-лейтенанта Геннадія Невельського.
Береги затоки складаються із двох майже рівних за довжиною частин: східної гористої і західної низинної. Гірські ланцюги висотою до 700 м місцями простягаються вздовж берегу, а місцями підходять майже перпендикулярно до берегової лінії. Тому берег має вигляд суцільного осипного обриву значної висоти або ж являє собою вузькі гірські долини, якими протікають струмки і річки, що впадають в затоку. Глибини — до 45 м. На березі знаходиться озеро Мухтеля (), що відокремлене від моря вузькою косою Гілин. З морем озеро з'єднано протокою Дапту довжиною 5,7 км.
Примітки
Література