У грецькій міфології Феспій : Θέσπιος Théspios ) або Теспій ; Давньогрецька : Θέστιος)Pausanias, 9.27.7Harpocration, Lexicon of the Ten Orators s.v. Stephanephoros — легендарний засновник і цар Феспій, Беотія. Розповідь про його життя вважається частиною грецької міфології.
Біографія За повідомленнями, Феспій був сином Ерехтея, царя Афін,Diodorus Siculus, 4.29.2 і, можливо, Праксітеї, дочки Фрасима та Діогенії.Apollodorus, 3.15.1 Ймовірно, він був братом Протогенії, Пандори, Прокріди, Креуси, Орійтії, Хтонії,Suda, s.v. Maidens, Virgins (Παρθένοι) Меропи,Plutarch, Theseus 19.5 Кекропса, Пандора, Метіона, Орнея,Pausanias, 2.25.6; Plutarch, Theseus 32.1; Stephanus of Byzantium, s.v. Orneiai ЕвпаламаDiodorus Siculus, 4.76.1 та Сікіона.Pausanias, 2.6.5, citing Hesiod (Ehoiai fr. 224) for Erechtheus Інші джерела називали його нащадком ЕрехтеяPausanias, 9.26.6, а деякі говорили, що він був сином Тевтри, сином ПандіонаStephanus of Byzantium, s.v. Thespeia або Цефея.Scholia on Homer, Iliad 2.498 call him son of Teuthras or Cepheus
Дідом і бабусею Феспія по материнській лінії були Фрасим і Діогенія, дочка річкового бога Кефіса.Apollodorus, 3.15.1 Він одружився з Мегамедою, донькою Арнея. Вважається, що вони разом мали п'ятдесят дочок, хоча Феспій, можливо, деяких дочок йому народили неназвані коханки, а Мегамед була їхньою мачухою. Дочок часто називають ФеспіадамиZimmerman, p. 268., вони також є предметом картини Гюстава Моро 1853 року.
Міфологія Усі його дочки вийшли заміж, але Феспій, можливо, не шукав для них чоловіка; натомість він бажав онуків від героя Геракла. Коли Гераклові доручили вбити кіферонського лева (не плутати з Немейським левом), Феспій запропонував своїх п'ятдесят дочок як нагороду. Полювання на лева тривало п'ятдесят днів, і протягом кожної ночі полювання Геракл спав з кожною з п'ятдесяти дочок, які, своєю чергою, народили по одному сину.Apollodorus, 2.4.10
Альтернативні джерела стверджують, що Геракл спав з усіма дочками в одну ніч. У цій версії тільки сорок дев'ять спали з героєм, а п'ятдесятій судилося служити незайманою жрицею храму Геракла в покарання за її відмову. За іншою версією, був п'ятдесят один онук Феспія, сорок з яких колонізували острів Сардинія.Diodorus Siculus, 4.29.1, 4–6
Нащадки Бібліотека Псевдо-АполлодораApollodorus, 2.7.8 перераховує наступних дочок і онуків. Усі онуки були Гераклідами в ширшому розумінні цього терміна.
Згідно з Гелланіком, якийсь Стефанефор («носець вінця») називався одним із синів Геракла, які народилися від дочок Фестія.Harpocration, Lexicon of the Ten Orators s.v. Stephanephoros as cited in Hellanicus, Phoronis Book 10 and Atthis Book 2 ДонькаОнукДонькаОнукЕшраїдаЛевконHippocrateHippozygusAglaia or AeglaeaAntiadesIphisCeleustanorAntheaUnknown childLaothoeAntiphusAnthippeHippodromusLyseEumedesAntiopeAlopiusLysidiceTelesArgeleCleolausLysippeErasippusAsopisMentorMarseBucolusCalametisAstybiesMelineLaomedonCertheIobesMenippisEntelidesChryseisOnesippusНіццаНікодромClytippeEurycapysNicippeAntimachusElachiaBuleusOlympusaHalocratesEoneAmestriusOriaLaomenesEpilaisAstyanaxPanopeThrepsippasEratoDynastesPatroArchemachusEuboeaOlympusPhyleisTigasisEuboteEurypylusPraxitheaNephusEurybiaPolylausProcrisAntileon HippeusEuryce (Euryte?)TeleutagorasPyrippePatroclusEurypyleArchedicusStratoniceAtromusEuryteleLeucippusTerpsicrateEuryopesExoleErythrasTiphyseLyncaeusHeliconisPhaliasToxicrateLycurgusHesychiaOestroblesXanthisHomolippusHippoCapylusUnnamed daughterCreon
Примітки
Список літератури
Apollodorus, The Library with an English Translation by Ser James George Frazer, FBA, FRS in 2 Volumes, Cambridge, MA, Harvard University Press; Лондон, William Heinemann Ltd. 1921 рік. . Онлайн-версія в цифровій бібліотеці Персея. Грецький текст доступний на тому ж веб-сайті. Діодор Сицилійський, Бібліотека історії перекладена Чарльзом Генрі Олдфедером. Дванадцять томів. Класична бібліотека Леба. Кембридж, Массачусетс: Harvard University Press; Лондон: William Heinemann, Ltd. 1989. том. 3. Книги 4.59 — 8. Онлайн-версія на веб-сайті Білла Теєра Діодор Сицилійський, Bibliotheca Historica. Том 1-2. Імманель Беккер. Людвіг Діндорф. Фрідріх Фогель. in aedibus BG Teubneri. Лейпциг. 1888—1890 роки. Грецький текст доступний у цифровій бібліотеці Персея. Луцій Местрій Плутарх, життя з англійським перекладом Бернадотта Перріна. Кембридж, Массачусетс. Видавництво Гарвардського університету. Лондон. William Heinemann Ltd. 1914 рік. 1. Онлайн-версія в цифровій бібліотеці Персея. Грецький текст доступний на тому ж веб-сайті.