Глуха кропива гладенька (, ) — багаторічна вітамінозна медоносна декоративна трав'яниста рослина родини глухокропивових; вид близький до глухої кропиви білої. Тіньовитривала рослина.Дари лісів / Ю. Я. Єлін, М. Я. Зерова, В. І. Лушпа, С. І. Шабарова. — 4-е вид., доп. і перероб. — К.: Урожай, 1987. — (С. 182-183) 304 с. іл.. Цвіте у травні — вересні.Смик Г. К. Корисні та рідкісні рослини України. Словник-довідник народних назв. — К.: «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1991. — С. 286. — ISBN 5-88500-030-1.
Назви Глуха кропива лісова, глухавка, глухавка п'ятновата, глушиця, глушиця плямовата, дике кадило, медунка плямиста, окладник.
Особливості Відрізняється від близького виду дрібнішими рожево-пурпуровим віночком, бічні лопаті нижньої губи з одним шилоподібним зубцем. Заввишки від 20-25 до 50 см. Стебла висхідні або підведені прості або розгалужені, негусто опушені разом із черешками листків довгими, вниз нахиленими волосками. Листки черешкові, серцевидно-яйцевидні або яйцевидно-трикутні, не враховуючи здрібнених найнижчих, завдовжки 4-15 см.Флора УРСР / Ред.: М.В. Клоков, О.Д. Вісюліна. — Київ: Вид-во АН УРСР Т. 9. — 1960. — С. 138.
Ареал Поширена майжена всій території України, окрім південного степу, а також в Криму в лісостепових і гірських районах. Росте у листяних лісах, по чагарниках, як бур'ян на лісокультурних площах і розсадниках, у садах та на городах.
Склад Рослина містить слиз, дубильні речовини, алкалоїд ламіїн, цукри, ефірні олії та сапоніни. У листках містяться каротин і вітамін С, тому їх вживають у їжу замість шпинату.
Практичне використання З лікувальною метою використовують у народній медицині. У ветеринарії глуху кропиву використовують для лікування рожистих запалень у свиней. Глуху кропиву споживає худоба, а також птиця.
Збирання, переробка та зберігання Збирають повністю розквітлі віночки, обриваючи їх руками. Швидко сушать у затінку при температурі не вище 25 °С. Зберігають у щільно закритих коробках.
Примітки
Джерела
Дари лісів / Ю. Я. Єлін, М. Я. Зерова, В. І. Лушпа, С. І. Шабарова. — 4-е вид., доп. і перероб. — К.: Урожай, 1987. — (С. 182-183) 304 с. іл.. Смик Г. К. Корисні та рідкісні рослини України. Словник-довідник народних назв. — К.: «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1991. — С. 286. — ISBN 5-88500-030-1.