Олександр Григорович Данилюк (, місто Уфа, тепер Башкортостан, Російська Федерація — , місто Вінниця) — український радянський діяч, заступник секретаря Вінницького обкому КП(б)У, 1-й секретар Новочеркаського міського комітету ВКП(б), секретар Орджонікідзевського (Ставропольського) крайового комітету ВКП(б) із промисловості.
Біографія Народився в робітничій родині. З дванадцятирічного віку працював коногоном на шахті, був каталем і слюсарем на підприємствах міста Копейська на Уралі.
З квітня 1918 року служив у Червоній армії, учасник Громадянської війни в Росії. Брав участь у боях на Оренбурзькому, Ферганському і Закаспійському фронтах.
Член РКП(б) з 1919 року.
З 1925 року — секретар партійної організації Махаринецького цукрового заводу Козятинського району Вінниччини. Потім був секретарем партійного бюро депо станції Козятин, секретарем Козятинського районного комітету КП(б)У.
У 1932 році закінчив Київський машинобудівний інститут.
З 1932 року — інженер, начальник цеху заводу міста Новочеркаська; секретар Новочеркаського міського комітету ВКП(б); секретар Орджонікідзевського (Ставропольського) крайового комітету ВКП(б) із промисловості.
У 1944 (затв. у квітні 1945) — листопаді 1948 року — заступник секретаря Вінницького обласного комітету КП(б)У із промисловості.
У листопаді 1948 — травні 1953 року — завідувач промислового відділу Вінницького обласного комітету КПУ. У травні (затв.) 1953 — січні 1955 року — завідувач промислово-транспортного відділу Вінницького обласного комітету КПУ.
Передчасно помер 27 січня 1955 року в місті Вінниці.
Військові звання воєнінженер 3-го рангу
Нагороди орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» (23.01.1948) медаль «За оборону Кавказу» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Джерела газета «Вінницька правда» (Вінниця), січень 1955 року Данилюк Александр Григорьевич