Люсьєн Себа́ґ (Lucien Sebag; 1933, Туніс — 1965, Париж) — французький антрополог-марксист, учень Клода Леві-Строса.
Дослідник у Національному центрі наукових досліджень, він став відомим завдяки спробі узгодити структуралізм з марксизмом у книзі під назвою «Марксизм і структуралізм» (1964). Проходив аналіз у психоаналітика Жак Лакан. Мав схиьність до суїциду. У 1965 році він покінчив життя самогубством після того, як закохався в Жудіт, дочку Лакана.
Публікації
1964: Marxisme et structuralisme, Paris, Payot 1971: L'Invention du monde chez les Indiens Pueblos, introduction by Jacqueline Bolens, Paris, , (посмертно) 1977: Les Ayoré du Chaco septentrional. Étude critique à partir des notes de Lucien Sebag, by Carmen Bernand-Munoz
Література
Dossier, directed by Salvatore D'Onofrio, devoted to Lucien Sebag in the journal Gradhiva, Paris, fascicule no 2, 2005. Texts by Salvatore D'Onofrio, , Pierre Clastres, Violeta and Enrique Bruchegger, etc.
Посилання
Autour de Lucien Sebag на сайті Gradhiva Lucian Sebag: Marxisme et structuralisme (compte rendu) на сайті Persée Lucien Sebag: Le chamanisme ayoréo (article) на сайті Persée [%22FR_751052331_FLS_e0000011%22,true,%22%22 Fonds Lucien Sebag на сайті Collège de France