Михайло Дмитрович (не пізніше 1223 — ?) — Великий князь чернігівський, кінця XIII-початку XIV столітьГорский А. А. Русские земли в XIII—XIV веках: Пути политического развития. М., 1996.. У такій якості згаданий у Любецькому синодику. Його ймовірний батько в синодику записаний як Дмитро, князь чернігівський, убитий татарами і зазвичай ототожнюється з безіменним сином Мстислава Святославича, який загинув разом із батьком у першій битві з монголами на р. Калці (1223).
Дослідники вважають, що родоводи карачевських (а також новосільських та таруських) князів відтворюють не всі покоління і при цьому всі виводяться від Михайла Чернігівського (нар. 1179). Зокрема, Баумгартен припустив, що батьком Мстислава Михайловича Карачевського міг бути інший МихайлоBaumgarten N. Généalogies et mariages occidentaux des Rurikides Russes du X-e au XIII-е siècle // Orientalia Christiana. — Roma, 1927. — 95 p..
Попередник Михайла на чернігівському престолі Леонтій, княжив на рубежі 1280-90-х років, після чого брянський престол вважається таким, що за підтримки Орди перейшов до смоленських князів. Чернігів залишився за Ольговичами, і Михайло, зважаючи на все, був першим після 1263 року чернігівським, але при цьому не брянським князем. У деяких Житіях зустрічаються відомості, що Олег Романович, з яким часто ототожнюється Леонтій, пішовши в монастир, залишив престол братові Михайлу, при тому, що рідний брат Олега Михайло Романович, як вважається, помер ще на початку 1270-х роківЖитие преподобного благоверного князя Олега Брянского.
Беспалов Р. А. вважає Михайла Дмитровича чернігівським князем відразу після Михайла Святого (з 1246), вважаючи, що вже всі його дядьки померли (одним з яких був Всеволод Ярополкович).
Примітки
Посилання Зотов Р. В. О черниговских князьях по Любецкому синодику. — СПб.: Типография братьев Пантелеевых, 1892. — 327 (+47) с. Войтович Л. В. Ольговичі. Чернігівські і Сіверські князі // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження (укр.). — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича, 2000. — 649 с. — ISBN 966-02-1683-1.