Зембицьке князівство () або в чесько-німецькій традиції Мюнстерберзьке герцогство (; ) — удільне Сілезьке князівство зі столицею в Зембиці, що існувало на території сучасної Нижньої Сілезії в 1321—1742 роках. Виникло внаслідок відокремлення від Свидницького князівства і залишалося під владою князів династії Сілезьких П'ястів до 1428 року та знову з 1542 по 1551 рік.

До складу князівства входили міста Зембіце, Бардо, Злотий Сток і Замбковиці, а на початку його існування ще Конти-Вроцлавські, Собутка, Стшелін, Вйонзув, Сребрна-Гура і Дзержонюв.

Історія До 1290 року Зембиця знаходилась в межах Сілезького Вроцлавського князівства. Після смерті князя Генріха IV Проба в 1290 році, внаслідок удільного поділу Вроцлавського князівства, Зембиці та околиці увійшли до складу Свидницького князівства, яким правив князь Болко I Суворий. Після смерті Болко I 1301 року, згідно з принципом династичного спадкоємства, Свидницьке князівство перейшло до неповнолітніх синів Болко I: Бернарда, Генрика та Болко II.

1322 року, при розділі спадщини синами князя Болко І — молодший із синів Болко ІІ отримав східну частину Свидницького князівства, включаючи Зембиці і Замбковіце, і обрав Зембиці своєю резиденцією. Таким чином було створено удільне князівство Зембицьке. У 1327—1329 роках король Богемії Ян Люксембурзький змусив більшість Сілезьких князів скласти йому васальну присягу. Болко II спочатку чинив опір німецькому завойовнику, але врешті поступився, і 1336 року також став його васалом. З цього моменту і до 1742 року Зембицьке князівство і вся Сілезія перебували під владою Богемської корони. Нащадки Болко II з династії Сілезьких П'ястів правили князівством до 1428 року. Останній з Сілезьких П'ястів князь Ян Зембицький загинув у битві з гуситами під Старим Велиславом.

Після припинення Зембицької гілки династії Сілезьких П'ястів князівство увійшло до складу земель Богемського королівства. В 1429 король Сигізмунд Люксембурзький передав його в заставу пану Пюти III з Частоловіц.

1428—1542 рр. — Зембицьке князівство під владою Чеських панських родин у складі Богемської корони та тимчасово Угорської корони у 1480-х роках.

1542—1551 рр. — Зембицьке князівство знаходилось під владою П'ястів, пов'язаних з князівством Легніца-Волув-Бжег.1551–1569 рр. — Зембицьке князівство під владою чеських Подєбрадів.1569–1654 рр. — Зембицьке князівство під безпосереднім управлінням королів Богемії.

1654—1791 — Зембицьке князівство під владою роду Ауершперґів, у складі Богемської корони до 1742 р.

1742 року територія Зембицького князівства, як і майже вся Сілезія, були окуповані військами Прусії, але князі Ауершперґи номінально зберегли свої володіння. Князівство було розділено на два повіти: Зембіцький і Замбковицький. 1791 року князь Карл Йозеф Антон фон Ауершперґ продав усі права на князівство за 450 000 флоринів королю Прусії.

1795 року Людвіг Вільгельм фон Шлабрендорф придбав у пруської корони Зембицьке князівство (герцогство) за 300 000 талерів. Хоча самі міста Зембице та Замбковице-Сілезьке були виключені з території, яку було продано. Таким чином утворилось менше за територією князівство Зембицьке-Замбковицьке.

Зембицькі князі 1301–1341 Болко II 1341–1351 Микола Малий, син Болка II. 1351–1410 Болко III, син Миколи Малого. 1410–1420 Генрик II, син Болка III. 1410–1428 Іван Зембицький, син Болка III.

Землі князівства переходять під управління короля Сигізмунда Люксембурга. 1429–1434 Пюта III з Частовіце 1435–1436 Євфимія, сестра Івана Зембицького 1437–1440 Ганна з Колдиць, вдова Пюти III з Частовіце 1440–1443 Гінек Крушина з Ліхтенбургу († 1454), придбав володіння у Ганни, з якою він одружився 1443–1452 Вілем Опавський, син Премисла І Опавського і княжни Катерини, сестри Івана Зембицького 1452–1456 Ернест Опавський, брат Вілема, син Катерини Зембицької; продав князівство у 1456 році Богемському королю Юрію з Подебрад 1456–1462 Юрій з Подебрад 1462–1498 Генріх I «Старший» з Подебрад, князь Опавський 1498–1536 Карл I Подебрадський, син Генріха І, князь Сілезький 1536–1542 Йоаким, сини Карла I, віддав Зембицьке князівство у заставу своєму дядькові Фридріху ІІ 1542–1547 Фридріх II Леґницький 1547–1552 Фердинанд І Габсбург, імператор 1552–1559 Ізабелла Ягеллонка, королева 1559–1565 Іван Мінстерберсько-Олесницький, син Карла I 1565 Карл Христоф, син Івана Мінстерберсько-Олесницького 1565–1654 перехід земель князівства до Богемської корони 1654–1677 Йоган Вейгард Ауершперґ 1677–1705 Йоган Фердинанд Ауершперґ, син Йогана Вейгарда 1705–1713 Франц Карл Ауершперґ, брат Фердинанда Франца 1713–1783 Генріх фон Ауершперґ, син Франца Карла 1783–1791 Карл Йосиф Ауершперґ, син Генріха Йосипа 1791 князівство продано пруським Гогенцоллернам 1795 князівство продано Людвігу Вільгельму фон Шлабрендорфу.

Джерела

Historische Kommission für Schlesien (Hg.): Geschichte Schlesiens, Bd. 1, Sigmaringen 1988, ISBN 3-7995-6341-5 Jan Urban: Lichtenburkové. Praha 2003, ISBN 80-7106-579-X, S. 290—320.