Даріо Цвітаніч ( / ; 16 травня 1984, Барадеро, Буенос-Айрес, Аргентина) — аргентинський футболіст хорватського походження, виступав на позиції нападника. Останнім клубом у кар'єрі гравця для Даріо став «Банфілд» з Прімера Дивізіону Аргентини, де він також є п’ятим найкращим бомбардиром в історії команди (66 голів)Cvitanich deja el Niza para regresar al mexicano Pachuca .
Футбольну кар'єру розпочав 2003 року в «Банфілді», де став провідним гравцем і бомбардиром як на національному, так і на міжнародному рівнях, зокрема й у Турнірі Клаусури 2008 року. Того ж року перебрався в амстердамський «Аякс». У 2010 році нетривалий період часу перебував в оренді у мексиканському клубі «Пачука», де виграв свій перший професійний титул: Лігу чемпіонів КОНКАКАФ 2009/10. Після повернення до нідерландської команди виграв Ередивізі 2011Ligue 1: Goles de Falcao y Cvitanich en Francia .
У 2011 році приєднався до «Бока Хуніорс». Разом з командою виграв Апертуру 2011 року, який «Бока» завершила непереможеною. Також грав у Кубку Лібертадорес 2012, де «Бока» посіла друге місце. У фіналі запам’ятався тим, що влучив у поперечину, і це могло коштувати дорого його клубуNiza: firmó el argentino D. Cvitanich . Згодом грав у «Ніцці» (Франція), повернувся в «Пачуку» (Мексика) і нетривалий період часу перебував у «Маямі» (Сполучені Штати). У 2017 році повернувся до «Банфілда», де зіграв у Кубку Лібертадорес і Південноамериканському кубку 2018 році.
У 2019 році його перейшов до клубу «Расінга» (Авельянеда), де відігравав важливу роль у команді «академіків», яка виграла Суперлігу Кільмес Класік 2018/19 і Трофей чемпіонів Суперліги 2019. У 2021 році його проводжали під овації разом із товаришем по команді Лісандро Лопесом, який також є легендою «Расінга». Завершив кар'єру в «Банфілді», де грав матчі Південноамериканського кубку 2022 та провів останні 6 місяців кар'єри футболіста.
Життєпис Народився в Барадеро 16 травня 1984 року, але його дідусь і бабуся народилися в Загребі, столиці Хорватії, звідси його походження та подвійне громадянство. З 2011 року зустрічався з актрисою, моделлю і телеведучою Сесільєю Бонеллі.
«Банфілд» Футболом розпочав займатися у клубах «Атлетіко Барадеро» та «Спортіво Барадеро». У 2001 році прибув до «Банфілда», а до 2003 року став частиною резервної команди, яка фінішувала першою у вище вказаному сезоні, разом із одноклубниками Хесусом Датоло, Габріелем Палеттою, Ренато Чівеллі та Маріано Барбосою. Дебютував за першу команду у віці 19 років, 26 жовтня 2003 року в програному (1:3) поєдинку проти «Олімпо» (Баїя-Бланка). З цього часу почергово грав за першу команду, перебував на лаві запасних у матчах головної команди, або ж виступав у резервній команді.
Один з провідних гравців команди у Клаусурі 2005, в якій «Банфілд» також виступав у Кубку Лібертадорес. Тренер Хуліо Сезар Фалькіоні вирішив створити альтернативну команду з молодих гравців, щоб боротися за чемпіонський титул у місцевому чемпіонаті, в якій Даріо став одним із провідзних нападників. Незважаючи на те, що до п’ятого туру команда посідала останнє місце в турнірній таблиці, молодіжна команда розпочала вражаючу серію й, зрештою, посіла друге місце, поступилася лише Велесу Сарфілд.
27 квітня 2007 року відзначився хет-триком у поєдинку проти «Ньюеллс Олд Бойз». Свого справжнього футбольного рівня досяг у 2007 році, коли став основним гравцем і бомбардиром команди, як у національному чемпіонаті, так і в Кубку Лібертадорес 2007Flamengo, the first qualified to the round of 16 . Його талант зростав з матчами, завдяки чому пройшов шлях від того, ким цікавилися декілька аргентинських клубів, до того, хто опинився в полі зору деяких провідних європейських клубів. Клаусура 2008 стала його найкращим сезоном у «Банфілді». З 13-ма голами Даріо став найкращим бомбардиром турніру. У вище вказаному турнірі «Банфілд» переміг свого принципового суперника «Ланус» вдома в пам’ятному південному дербі, на яке «гранатові» прибули як чинні чемпіони. «Ель Таладро» переміг господарів з рахунком 5:0, а Даріо став зіркою матчу завдяки двом забитим м'ячам. Після цього продовжив свою гольову серію, забиваючи, наприклад, командам такого рівня, як «Сан-Лоренцо» або «Рівер Плейт».
Ще під час Клаусури 2008 року (У вище вказаному турнірі відзначився 13-ма голами) керівництво «Банфілда» почало переговори про продаж нападника в нідерландський «Аякс». На кошти від зазначеного продажу «Банфілд» побудував базу для команди, яка рік по тому завоювала чемпіонство, в грудні 2009 року.
«Аякс» Сезон 2008/09 років Цвітаніч підписав контракт з «Аяксом», хоча й не залишав «Банфілд» до завершення сезону 2008 року. Вважалося, що його запросили як наступника Класа-Яна Гюнтелара. Першим голом за нову команду відзначився 12 грудня 2008 року у воротах «НАК Бред»и. Після матчу проти НАК, оформив свій першийдубль та хет-трик у наступних турах, проти «Де Графсхапа» та «АДО Ден Гага». Оформив свій перший хет-трик у сезоні 2009/10 у матчі проти «НАК Бред»и.
Сезон 2009/10 років Після вдалого сезону не зміг повторити успіх минулого сезону й 1 січня 2010 року відправився в 1-річну оренду до мексиканського клубу «Пачука».
У ці роки збірна Хорватії намагалася викликати його, але ФІФА відмовила, оскільки хорватське походження Даріо було віддаленим.
«Пачука» Сезон 2010 року Перейшов в оренду до «Пачуки», у футболці синьо-білих відзначився 20-ма голами. Також зіграв на своєму першому клубному чемпіонаті світу, на якому 15 грудня 2010 року в матчі за 5-те місце відзначився 2-ма голами в поєдинку проти «Аль-Вахди», а також реалізував свій удар у переможній (4:2) серії післяматчевих пенальті«Pachuca salvó el honor en el Mundial de Clubes» . Цвітаніч повернувся в «Аякс», а згодом відправився в оренду «Бока Хуніорс». Також варто відзначити, що завдяки 2-м гоам за «Пачуку» на Клубному чемпіонаті світу з футболу 2010 року став одним із найкращих бомбардирів в історії вище вказаного турніру.
«Аякс» 2011 рік Після вдалого для себе періоду в Мексиці тренерський штаб «Аяксу» тим не менше особливо не розраховував на аргентинця. Згодом Даріо відправився в оренду до «Бока Хуніорс».
«Бока Хуніорс» Сезон 2011/12 років У січні 2011 року був близький до переходу в «Бока Хуніорс», але угода зірвалася, тим не менше у липні 2011 року перехід все ж відбувся. Аргентинський клуб орендував нападника на один рік з правом викупу по завершенні сезону 2011/12 роківLibro de pases: Darío Cvitanich ya es nuevo jugador de Boca .
Першим голом у футболці «Ксенеїзе» відзначився 27 липня 2011 року в програному (1:3) товариському турнірі Кубку Барселони проти «Еспаньйола». Першим голом на офіційному рівні у синьо-золотій футболці відзначився 28 серпня 2011 року в нічийному (1:1) поєдинку проти «Сан-Лоренсо» на Бомбонері.
27 листопада 2011 року відзначився своїм другим офіційним голом у синьо-золотій футболці, в переможному (2:1) виїзному поєдинку проти «Годой Круса». Наступного туру, після перемоги над «Банфілдом» (3:0), «Бока» стала чемпіоном Апертури 2011 за два тури до завершення чемпіонатуBoca campeón del Apertura 2011 . Того дня зіркою матчу був Цвітаніч, який відзначився першими двома голами. В останній день чемпіонату, проти «Олл Бойз» на Бомбонері, місцева команда зуміла виграти матч з рахунком 1:0, єдиним голом відзначився Цвітаніч, який, таким чином, завершив турнір найкращим бомбардиром команди з 5-ма голами.
У 2012 році на Клаусурі (Аргентина) відзначився першим голом «Боки» в переможному (2:0) поєдинку проти «Олімпо», а також обраний найкращим гравцем матчу. 26 лютого відзначився першим голом у переможному (2:0) поєдинку проти «Ньюеллс Олд Бойз» в Росаріо на Бомбонері. Потім відзначився ще двома голами в національному чемпіонаті проти «Архентінос Хуніорс» і «Годой Круз» (Мендоса). Обидва матчі завершилися перемогою «Боки» (2:1 та 3:0 відповідно).
Першим голом у міжнародних турнірах за клуб відзначився в переможному (2:0) поєдинку групового етапу Кубку Лібертадорес 2012 проти «Флуміненсе». Завершили груповий турнір з 13-ма набраними очками на другому місці (у групі 4), відстаючи на два очки від переможця, «Флуміненсе». За деякими чутками, між ним і тренером «Бока Хуніорс» Хуліо Сезаром Фальсоні виник конфлікт, оскільки тренер замінив його у другій половині матчу-відповіді чвертьфіналу вище вказаного турніру проти бразильського «Флуміненсе», щоб Пабло Моуш зайняти його місце. Хуан Роман Рікельме, який став на сторону гравця, заявив, що «цього б не сталося, якби Цвітаніч був напарником Сантьяго Сілви». Команда дійшла до фіналу турніру, де поступилася бразильському «Корінтіансу» із загальним рахунком 1:3. У квітні визнавався найкращим гравцем 10-го туру Кубку Лібертадорес.
З огляду на те, що другий фінал Кубку відбувся 4 липня (через чотири дні після закінчення терміну оренди Цвітаніча в «Боці»), «Аякс» дозволив йому зіграти у фіналі, але не продовжив контракт із «ксенеїзами», через що нападник покинув аргентинський клуб, хоча залишив хороші спогади серед вболівальників «синьо-білих».
«Ніцца» Сезон 2012/13 років Зрештою, не продовживши контракт з «Бокою» на сезон 2012 років, повернувся до лав амстердамського «Аякса». 25 липня 2013 року підписав 3-річний контракт з представником французької Ліги 1 «Ніцца». У футболці нового клубу 26 вересня аргентинець оформив свій перший дубль, в переможному (4:2) виїзному поєдинку проти «Бреста», завдяки чому «Ніцца» вийшла до 1/8 фіналу Кубку французької ліги. 29 вересня відзначився своїм першим голом у Лізі 1, в поєдинку проти «Бастії». 6 жовтня відзначився голом у програному (1:3) поєдинку проти «Реймса». 27 жовтня відзначився черговим голом, цього разу з пенальті в програному (1:3) поєдинку проти «Монпельє». 11 листопада завдяки голу Даріо «Ніцца» здобула нічию з лідером чемпіонату марсельським «Олімпіком» (2:2). 18 жовтня відзначився голом у ворота «Тулузи». 24 листопада 2012 року відзначився голом з пенальті у переможному (1:0) поєдинку Ліги 1 проти «Сошо». 8 грудня 2012 року забив м'яч у поєдинку проти «Труа» (1:1). 11 грудня відзначився голом у воротах «Ренн». 15 грудня 2012 року оформив свій перший дубль у футболці «Ніцци» у поєдинку з «Евіаном», який його команда програвала з рахунком 0:2, але аргентинець перевернув ситуацію, і «Ніцца», зрештою, виграла з рахунком 3:2. 13 січня відзначився дублем у переможному (5:0) матчі проти «Валансьєна». 23 січня 2013 року в нічийному (2:2) поєдинку Кубку Франції, на 77-й хвилині вийшовз лави запасних і відзначився голом. 2 лютого 2013 року в поєдинку проти «Бреста» отримав травму підколінного сухожилля. Після незначного рецидиву вийшов на 11-й хвилині гри. 31 березня 2013 року в програному (0:1) матчі проти марсельського «Олімпіка» в повернувся на футбольне поле, але допомогти уникнути поразки не зміг. 6 квітня 2013 року після проходу з правого флангу зі зміщенням до центру майданчика ударом правою ногою відзначився голом у переможному (4:3) поєдинку проти «Тулузи». Після дуже вдалого сезону як індивідуально, так і для команди, наступного сезону «Ніцца» зіграла в Лізі Європи 2013/14.
Сезон 2013/14 років 17 серпня 2013 року відзначився голом ударом правою ногою з центру штрафної біля лівої стійки воріт у матчі першого туру Ліги 1 2013/14 у ворота «Ренна».
«Пачука» 6 січня 2015 року було оголошено про повернення Цвітаніча в «Пачуку» з Ліги MX для участі в Клаусурі 2015. В Апертурі 2015 через травму тимчасово не тренувався з командою. Отримавши другу травму коліна і, як наслідок, пропустивши решту турніру, «Пачука» погодилася відпустити його та запросила на заміну Франко Хару.
19 листопада було оголошено про його відхід з команди.
«Маямі» 21 грудня 2015 року стало відомо про його прибуття в «Маямі», де аргентинець став одним із найвідоміших легіонерів разом із гондурасцем Вілсоном Паласіосом. Став автором першого голу в історії клубу.
У футболці «Маямі» відзначився 9-ма голами у 27 поєдинках.
Повернення в «Банфілд»