Брунненська угода (), також Моргартенська хартія () — договір між швейцарськими кантонами Урі, Швіц, Унтервальден про взаємну військову допомогу, укладений у Бруннені 9 грудня 1315 року.
Представники чотирьох лісових кантонів (Унтервальден складався з Обвальдену й Нідвальдену) зустрілися в Бруннені після успіху в битві під Моргартеном у попередньому місяці, щоб поновити обіцянку взаємної військової допомоги. У 1318 році Леопольд I, герцог Австрії, уклав перемир'я із суприсяжникамиCharles William Previté-Orton (ed.), The shorter Cambridge medieval history, vol. 2 "Twelfth Century to the Renaissance", 1975, , p. 858.. За словами Егідія Чуді, Брунненська угода ознаменувала рішення перетворити те, що було прагматичним союзом, на постійну, урочисто закріплену конфедерацію, що розпочало етап експансії Старої швейцарської конфедерації, з приєднанням Люцерну в 1332 році та Цюриху в 1351 році, Гларусу й Цугу в 1352 році та Берну в 1353 роціChristophe Guillaume Koch, Johann Daniel Sander, Gemählde der Revolutionen in Europa: seit dem Umsturze des Römischen Kaiserthums im Occident, bis auf unsere Zeiten, Volume 2, Sander, 1807, p. 47.J. Oswald Schön, Entwicklungsgeschichte der schweizerischen Eidgenossenschaft für Schule und Volk: nach verschiedenen Geschichtswerken in gemeinfaßlicher Weise, Tellmann, 1861, p. 140.H. M. Latham L. C. Chew, A History of Europe - Volume I. - Europe in the Middle Ages 843 - 1494, 2008, , p. 293..
Хоча існує низка більш ранніх договорів подібного характеру, Брунненська угода є особливою, адже вона стала першою, що була складена німецькою мовою, а не латиною. Тривалий час ця угода вважалася основним документом Старої швейцарської конфедерації, доки Федеративна хартія 1291 року не перевершила її за значенням у першій половині XX століття.
Примітки
Джерела