Історичні Ордени Франції — перелік лицарських орденів та нагород, що існували в різних державних утвореннях на території сучасної Франції.
Історія Лицарські ордени, що були попередниками системи нагород (орденів та відзнак) виникли в Європі під час та після Хрестових походів. Існування орденів до того періоду не є історично доведеним і відноситься до пізнішого міфотворення.
Державна орденська система Франції з'явилася у XV столітті із заснуванням королем Людовиком XI ордена Святого Михайла, який протягом понад сто років залишався єдиним французьким орденом. Наприкінці XVI століття король Генріх III заснував один із найвідоміших французьких орденів — орден Святого Духа.
У XVI - XVIII століттях було засновано ще кілька королівських орденів, у тому числі Військовий орден Святого Людовіка, для відзнаки генералів та офіцерів Французької армії. Всі ці ордени були офіційно скасовані після Французької революції, але продовжували існувати в еміграції при дворі Людовіка XVIII, і були відновлені повною мірою в 1814, при Реставрації, щоб бути остаточно скасованими Липневою монархією в 1831 році.
1802 року Перший консул Наполеон Бонапарт заснував сучасний французький орден - Почесного легіону. Це орден, заснований у дусі лицарських орденів, з їхньою організацією, церемоніями та святами. Великим магістром ордену є за посадою президент Франції. Декілька інших орденів, заснованих Наполеоном, було скасовано Реставрацією .
Активний розвиток орденська система Франції отримала у XX столітті. Високі вимоги до прийняття до ордену Почесного легіону та бажання різних міністерств мати власні нагороди для відзнаки своїх службовців та підвідомчих осіб, спонукали порушити питання про заснування відомчих орденів , підпорядкованих відповідним міністрам. Перший такий орден, Сільськогосподарських заслуг, з'явився ще 1883 року. У другій чверті XX століття з'явилося відразу 16 відомчих орденів.
Така велика кількість орденів не могла не вплинути на процес знецінення значення нагород. І тому на початку 1960-х років було порушено питання про скасування цих орденів та заміною їх на один загальнонаціональний орден, підпорядкований безпосередньо Президенту Франції. Орденська реформа відбулася 3 грудня 1963 року шляхом зведення старих законів у єдиний Кодекс ордену Почесного легіону та Військової медалі. Вона скасувала майже всі відомчі ордени та заснувала Національний орден Заслуг , умови для отримання якого були встановлені ліберальніші, ніж у ордену Почесного легіону. Новий орден структурно увійшов до організації ордену Почесного легіону, і Великий канцлер Почесного легіону став одночасно Великим канцлером Національного ордену Заслуг.
Орденська реформа 1963 року також скасувала і всі колоніальні ордена Франції, що існували на той час. Історія колоніальних орденів розпочалася у другій половині ХІХ століття. Місцеві правителі територій, оголошених Францією своїми колоніями та протекторатами, засновували ордени для нагородження як своїх підданих, і чиновників Французької колоніальної адміністрації. Через деякий час після заснування деякі з цих орденів Французький уряд оголошував своїми «колоніальними», з включенням в загальну орденську систему Франції. Нагородження проводилися від імені Французької адміністрації, як біля колонії, а й її межами. Цими орденами широко нагороджувалися чиновники Французької колоніальної адміністрації, місцеві жителі та іноземці.
Перелік Міфічні Ордени Орден Святого Ремігія Орден Пса і Півня Орден Дуба (Наварра)
Лицарські Ордени Орден Лева (Пікардія) Орден Святого Лазаря (католицький) Орден Храму (Тамплієри) Орден Богоматері Нужденних (Фландрія) Орден Госпітальєрів Святого Духа (Монпельє) Орден Віри і Миру (Гасконь) Орден Лицарів Віри Ісуса Христа (Ланґедок) Орден Квітки П'ятидесятниці
Орден Зірки або Орден Богоматері Шляхетного Дому (1351) Орден Золотого Щита (1369), герцог Бурбонський Орден Богоматері Будяку (1370), герцог Бурбонський Орден Корони (1378), Кусі Орден Горностая (1381), Бретань Орден Поясу Надії (1389) Орден Святого Георгія (1390), Бургундія Орден Вірності (1390), Бар Орден Дикобраза (1394), герцог Орлеанський Орден Страстей Христових (1400) Орден Білої Леді (1400), маршал Жан Ле Менгр Орден Хмелю (1400), Бургундія Орден Золотих ланцюгів (1414), герцог Бурбонський Орден Хорта (1416), Бар Орден Губерта (1423), Бар Орден Зростаючого Місяця (1448), Прованс
Королівство Франція (1469-1793) Орден Святого Михайла (1469) Орден Дами вузла (1498) Орден Святого Духа (1578) Орден Християнського милосердя (1589) Орден Жовтої стрічки (1600), герцог Неверський Орден Богоматері Кармельської (1606) Орден Кармельської Діви і Святого Лазаря (1606) Лицарський Орден Хоругв (1609) Орден Святої Магдалини (1614) Орден Благовіщення (1619), герцог Неверський Орден Небесної блакитної стрічки Святої Вервиці (1645) Королівський і військовий орден Святого Людовика (1693) Орден третього дотримання (1701), Прованс Орден Бджоли (1703) Орден Тераси (1716) Орден Прапора (1723) Орден Військових заслуг (1759) Орден Троянди (1780)
1 січня 1791 року революційний парламент Конвент об’єднав ордени Святого Людовіка та Орден Військових заслуг у Військову відзнаку (фр. "la Décoration Militaire").
Перша Французька Республіка (1793-1804) Революційна Франція скасувала всі лицарські та монарші ордени у 1793 році. В країні були такі нагороди, як медалі та почесна зброя.
Перша Французька імперія (1804-1815) Орден Почесного легіону на момент заснування не був лише нагородою. Наполеону не подобалися лицарські ордени, і легіон мав бути справжнім легіоном з вояків, офіцерів та командирів. Орден Почесного легіону (1802) Орден Залізної корони (1805) Орден Академічних пальм (1808) Імператорський Орден Трьох Золотих Рун (1809) Орден Злуки (1811)
Реставрація Бурбонів (1815–1830) Орден Святого Михайла Орден Святого Духа Орден Богоматері Кармельської і Святого Лазаря Орден Святого Людовика Орден Академічних пальм Орден Збройної армії Бордо (1814) Орден Гробу Господнього в Єрусалимі (1814) Орден Лілей (1814) Орден Почесного легіону (з 1815 лицарський орден, але вже не перший серед французьких нагород). Мисливський орден Святого Губерта (1815) Орден Вірності (1816)
Липнева монархія (1830-1848) Орден Почесного легіону став першим за рангом серед французьких нагород з 1830 року. Орден Академічних пальм Орден Липневого Хреста
Друга Французька Республіка (1848-1852) Орден Почесного легіону Орден Академічних пальм
Друга Французька імперія (1852-1870) Медаль Італійської кампанії 1859 Орден Академічних пальм Орден громадської освіти (1866)
Третя Французька Республіка (1870-1945) Орден Почесного легіону Орден громадської освіти
Крім цього, Французька Республіка, що мала великі колоніальні володіння в Азії, Африці та Америці, створювала для деяких територій окремі нагороди. Колоніальні Ордени: Королівський Орден Камбоджі (1864) Орден Зірки Анжуану (1874) Орден Дракону Аннаму (1886) Орден Нішана Ель-Ануара (1887) Орден Чорної Зірки (1889) Орден «За заслуги Індокитаю»
У Франції, де було всього два ордени, різні міністерства встановлювали свої окремі нагородиі: Орден «За заслуги у сільському господарстві» (1883) Орден «За морські заслуги» (1930) Орден «За Соціальні заслуги» (1936) Орден «За заслуги в охороні здоров’я» (1938) Орден «За комерційні заслуги» (1939)
1940 року було сформовано французький уряд у вигнанні на чолі з Шарлем де Голем. Він заснував: Орден Визволення
Уряд Французької держави (1940-1944) Орден Франциски (фр. «Ordre de la francisque») (1941) Орден праці (фр. «Ordre National Du Travail» (1942)
Четверта Французька Республіка (1945-1958) У Четвертій республіці була велика кількість орденів і нагород. Традиційний статус ордену Почесного легіону як найвищої нагороди залишився незмінним, а французькі міністерства заснували власні ордени в різних галузях. Загалом їх було 19. Орден Почесного легіону Орден Визволення Орден громадської освіти Орден Академічних пальм Орден «За заслуги у сільському господарстві» Орден «За морські заслуги» Орден «За Соціальні заслуги» Орден «За заслуги в охороні здоров’я» Орден «За комерційні заслуги». 1961 року було перейменовано в «Орден за комерційні та промислові заслуги». Орден Ремісничих заслуг (фр. «Ordre du Mérite artisanal») (1948) Орден «За туристичні заслуги» (фр. «Ordre du Mérite touristique») (1949) Орден «За поштові заслуги» (1953) Орден «За заслуги перед ветеранами» (1953) Орден «За заслуги перед національною економікою» (1954) Орден «За спортивні заслуги» (1956) Орден «За трудові заслуги» (1957) Орден «За військові заслуги (1957) Орден «За цивільні заслуги» (1957) Орден Мистецтв і Літератури (1957) Орден «За заслуги перед Сахарою» (Франція) (1958)
Відповідно до декрету від 1 вересня 1950 року Французька Республіка мала два «Французькі заморські ордени»: Орден Чорної Зірки Орден Зірки Анжуана Деколонізація Французьких заморських земель призвела до створення Французького Союзу. Три інші колоніальні ордени: Королівський орден Камбоджі, Орден Дракона Аннама (В'єтнам), Орден Нічана Ель-Ануара (Сомаліленд) були припинені.
П'ята Французька Республіка (1958–дотепер) Орден Почесного легіону Орден Визволення
15 міністерських орденів були скасовані. Президент 1 січня 1964 року замінив їх на "Національний Орден за заслуги". Національний орден «За заслуги»
Залишились також: Орден Академічних пальм Орден «За заслуги у сільському господарстві» Орден «За морські заслуги» Орден Мистецтв і Літератури
5 червня 1996 року Асамблея Французької Полінезії заснувала Орден Таїті-Нуї.
Джерела Gustav Adolph Ackermann, Ordensbuch, Sämtlicher in Europa blühender und erloschener Orden und Ehrenzeichen. Annaberg, 1855 Les ordres français, les ordres coloniaux, médailles commémoratives, médailles d'honneur des ministéres; les croix et médailles de la guerre 1914-18 des pays alliés. Paris: Delande, 1934. Jacques Demougin. Les Décorations françaises. Trésor Du Patrimoine. Paris: Editions Du Layeur, 2004. 107 p. ISBN 2915118264.