Давлатназар Худоназаров (, місто Хорог, тепер Горно-Бадахшанська автономна область, Таджикистан) — таджицький радянський кінорежисер, голова Спілки кінематографістів СРСР, народний артист Таджицької РСР (1989). Член ЦК КПРС у 1990—1991 роках. Народний депутат СРСР (1989—1991).
Життєпис Народився в родині педагогів. Мати — вчителька початкових класів. Батько викладав, був директором школи, керував районним та обласним відділами освіти, Таджицьким республіканським інститутом удосконалення вчителів.
Навчався в середній школі. З 1958 року працював помічником та асистентом кінооператора Миколи Олоновського на кіностудії «Таджикфільм».
У 1965 році закінчив операторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (ВДІК) в Москві.
З 1964 року — кінооператор, кінооператор-постановник ігрових та документальних фільмів для кіно та телебачення, режисер-постановник художніх фільмів кіностудії «Таджикфільм» у місті Душанбе. Операторські роботи Худоназарова відрізнялися почуттям стилю та майстерним володінням засобами кіномови. Вважається, що роботи Худоназарова як оператора, сценариста і режисера заклали основу поетичного напрямку в таджицькому кінематографі.
Член КПРС з 1981 року.
З початку перебудови Худоназаров поступово відходить від творчості, все більше часу та сил приділяючи громадській, а потім і політичній діяльності. У 1986 році, незважаючи на протидію з боку ЦК Компартії Таджикистану, обраний першим секретарем Спілки кінематографістів Таджицької РСР. У 1986—1990 роках — секретар правління Спілки кінематографістів СРСР.
У 1989 році Худоназаров перемагає на виборах народного депутата СРСР від Шугнану (Горно-Бадахшанська автономна область). На З'їзді народних депутатів СРСР увійшов до складу Комітету з освіти, науки та культури. Приєднався спочатку до Московської групи депутатів, згодом став членом Міжрегіональної депутатської групи.
У червні 1990—1991 роках — голова Спілки кінематографістів СРСР. У травні 1991 року брав участь у перетворенні Спілки кінематографістів СРСР у Конфедерацію Спілок кінематографістів, що після розпаду СРСР дозволило зберегти організацію.
Восени 1991 року Худоназаров за підтримки Демократичної партії Таджикистану, Партії ісламського відродження, Національно-демократичного руху «Растохез» та мусульманського духовенства був висунутий кандидатом на перших в історії Таджикистану виборах президента. 24 листопада 1991 року він набрав близько 30 % голосів і зазнав поразки від кандидата колишньої комуністичної еліти Рахмона Набієва. Після початку в 1992 році громадянської війни в Таджикистані Худоназаров займається миротворчою діяльністю.
У 1993 році, після оголошення Худоназарова разом з іншими прихильниками опозиції в міжнародний розшук як державного злочинця, на запрошення американських кінематографістів їде до США. З жовтня 1993 по серпень 1994 року був запрошеним вченим у Woodrow Wilson Center (США), також співпрацював з Інститутом Джорджа Кеннана, продовжуючи займатися миротворчою та гуманітарною діяльністю в Таджикистані.
У 1995 році переїхав до Москви (Російська Федерація), співпрацював з організаціями захисту прав біженців з Таджикистану та Афганістану, як представник міжнародної гуманітарної організації «Фокус». На початку 2000-х повернувся в політику, очолив московське відділення партії «Союз людей за освіту та науку», а також став одним із заступників голови цієї партії.
Вибрана фільмографія
Режисер Колискова (короткометражний, автор сценарію) (1966) Юності перший ранок (телефільм) (1979) У талому снігу дзвін струмка (1982) Нас водила молодість (документальний, автор сценарію) (1983) Льотчик (документальний, автор сценарію) (1984) Народження (документальний, автор сценарію) (1984) Витоки (документальний, автор сценарію) (1985) Устод (документальний, автор сценарію) (1987) Мрія про незалежність (документальний, відео, автор сценарію, США) (1995)
Оператор Колискова (короткометражний) (1966) Джура Саркор (1969) Сказання про Рустама (1971) Одного життя мало (1974) Сімейні справи Гаюрових (телефільм) (1975) Сказання про Сіявуша (1976) Хто поїде в Трускавець (телефільм) (1977)
Нагороди та відзнаки Державна премія Таджицької РСР імені Рудакі (1972) Заслужений працівник культури Таджицької РСР (1977) Народний артист Таджицької РСР (1989)
Примітки
Джерела Центральный комитет КПСС, ВКП(б), РКП(б), РСДРП(б). Историко-биографический справочник. Автор-составитель Горячев Ю. Москва: Граница, 2015. журнал «Известия ЦК КПСС» (Москва) № 12, 1990. Худоназаров Давлатназар